Рішення

від 25.11.2013 по справі 28/225-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ПОСТАНОВА

Справа № 28/225-А 25.11.13 Розглянувши матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Бондар Анжеліки Миколаївни

про стягнення 11900,28 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Іванов Д.С. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Бондар Анжеліки Миколаївни про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 11 900,28 грн.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України господарським судом м. Києва від 03.08.06 року було винесено ухвалу, якою відкрито провадження у справі № 28/225-А.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом було призначено попереднє судове засідання на 23.08.06 о 09:15, витребувано від сторін документи та докази на їх підтвердження.

Ухвалою суду від 23.08.06 року попереднє судове засідання відкладено на 25.09.06 року та витребувано від сторін додаткові документи та докази на підтвердження їх вимог та заперечень.

Ухвалою суду від 25.09.2006 зупинено провадження у справі № 28/225-А до вирішення справи та набрання нею законної сили за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Бондар А.М. до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування рішення за № 0001431704/0 від 15 травня 2006 року про застосування штрафних санкцій, що знаходиться у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 09.09.2013 розгляд справи № 28/225-А поновлено та призначено на 03.10.2013.

З огляду на те, що суддю Копитову О. С. обрано на посаду судді Київського апеляційного господарського суду розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва від

01.10.2013 по справі № 28/225-А призначено автоматичний розподіл та справу № 28/225-А, відповідно до автоматичного розподілу передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 03.10.2013 відкладено розгляд справи на 21.10.2013.

Судове засідання 21.10.2013 не відбулося, у зв'язку з тим, що суддя Грєхова О. А. перебувала на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 25.11.2013.

В судовому засіданні 25.11.2013р., згідно ст. 55 КАС України, судом здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Києві у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2013 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в призначене судове засідання не з`явивсь, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надав присутньому представнику позивача можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази; представник позивача зазначив, що всі пояснення та письмові докази вже було надано.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 151,152 КАС України, суд закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами перейшов до судових дебатів.

Після судових дебатів, виходу та повернення з нарадчої кімнати, судом в судовому засіданні 25.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Бондар Анжеліка Миколаївна зареєстрована Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 06.04.2001 за № 882621 за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 108, ідентифікаційний номер 2624303068.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено перевірку щодо стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Бондар Анжеліки Миколаївни, за наслідками якої складено акт від 13.02.2006 № 260147-0064/21-112. Вказаним актом встановлено факт продажу алкогольних напоїв з рук та у не визначених для цього місцях торгівлі, чим порушено вимоги статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 року за № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (із змінами та доповненнями)».

За результатами розгляду вищевказаного акта перевірки було винесено податкове рішення про застосування фінансових санкцій від 21.02.2006 № 2609980-21-112/0915, згідно якого донараховано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також засоби посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлюються Законом України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 року № 481/95-ВР.

Відповідно до ст. 15 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів: особами, які не досягли 18 років; особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у місцях проведення спортивних змагань; в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування; з торгових автоматів; з полиць самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних напоїв); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); з рук та у не визначених для цього місцях торгівлі. Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, які імітують тютюнові вироби. Продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Продаж на розлив виноградних натуральних сухих вин з тари місткістю від 50 до 600 л, виготовленої з матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, може здійснюватися підприємствами громадського харчування, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію. Продаж вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється підприємствам первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких підприємств у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного збору у розмірі, встановленому Законом України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію. Річні обсяги продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими підприємствами не можуть перевищувати 20 відсотків від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Актом № 112/1704/2624303068 від 11.05.2006 про результат планової виїзної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування громадянки - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Бондар А. М. встановлено: в порушення вимог п.п. а п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями СПД Бондар А. М. неналежно вела облік доходів та витрат, а саме, за період з 01.01.2004 по 31.12.2005 в книзі обліку доходів та витрат допускаються виправлення; в порушення п. 1, п. 2, п. 3, п. 11, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій і сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р., із змінами та доповненням, на момент контролю кіоска та павільйона виявлено: власник РРО не забезпечив проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг), та обліку їх кількості. Розбіжність між загальною сумою коштів на місці проведення розрахунків та зазначеною денному звіті РРО (Х-звіті) кіоска склала 821,90 грн., по павільйону 1137,65 грн., загальна сума 1959,55 грн.; в порушення вимог п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 із змінами та доповненнями, СПД Бондар А. М. порушено порядок використання торгового патенту, а саме торговий патент знаходився в недоступному для огляду місці; в порушення вимог част. 6 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995р. із змінами та доповненнями СПД Бондар А.М. здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії в період з 10.03.2004 по 17.04.2004, та в період з 18.04.2005 по 01.06.2006.

15.05.2006 на підставі вказаного вище акту Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001431704/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у вигляді штрафної санкції за порушення норм регулювання обігу готівки на загальну суму в розмірі 9882,75 грн.;

- № 0001451704/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з у вигляді штрафної (фінансової) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки на загальну суму в розмірі 320,00 грн.

У відповідності з наведеними сумами по актам перевірки та згідно зворотнього боку облікової картки платника податків, станом на 19.06.2006 СПД Боднар А.М. має податковий борг у сумі 11900,28 грн., що також підтверджується довідкою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про заборгованість № 4002/9/17/408 від 03.07.2006.

Зазначені податкове рішення про застосування фінансових санкцій від 21.02.2006 № 2609980-21-112/0915 та податкові повідомлення-рішення № 0001431704/0, № 0001451704/0 відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскаржене не було, станом на день вирішення спору судом 11900,28 грн. відповідачем не сплачено.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби як контролюючий орган можуть визначити податкове зобов'язання платнику податків (п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4), а саме:

платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Статтею 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Податковими повідомленнями - рішеннями № 0001431704/0, № 0001451704/01 та рішенням про застосування фінансових санкцій від 21.02.2006 № 2609980-21-112/0915 відповідачу визначено суми штрафних санкцій, які відповідачем не сплачені та не оспорені в судовому та апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції контролюючого органу, встановленої законами України, в т. ч. спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку (п.п.5.2.2).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (п.п.5.2.3)

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (п.п.5.2.4.).

Вказані вище податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були. Суми зобов'язань, визначені зазначеними вище податковими повідомленнями -рішеннями та рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не сплачені.

Таким чином, судом встановлено, що сума заборгованості перед бюджетом на загальну суму 11900,28 грн. є узгодженою.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (абзац „б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було виставлені податкові вимоги: № 1/400 від 06.04.3006р. на суму 1700,00 грн., № 2/753 від 26.06.2006р. на суму 11900,28 грн. На доказ отримання зазначених вимог відповідачем позивач надав суду копії повідомлень про вручення поштових відправлень.

Вказані вище податкові вимоги відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду сума заборгованості перед бюджетом відповідача складає 11900,28 грн.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Під примусовим стягненням у відповідності до пункту 1.6. статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" слід розуміти звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

У відповідності до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII в редакції Закону України від 24.12.1993 №3813-XII (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. п.1 ст.71, п. 1 ст. 72, ст. 98, ст. 160, п.4 ст.167, ст. 185, ст.186, ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Бондар Анжеліки Миколаївни (03118, м. Київ, вул. Козацька, 108, ідентифікаційний номер 2624303068, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання даної постанови суду) в доход Державного бюджету України заборгованість перед бюджетом у розмірі 11900,28 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот гривень 28 копійок).

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 27.11.2013р.

Суддя Грєхова О.А.