Рішення

від 25.11.2013 по справі 905/7360/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2013 Справа № 905/7360/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», м. Донецьк

до відповідачів: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сміла Черкаської області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод», с. Рівне Донецької області

про: стягнення суми основного боргу за договором № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., суми боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн.

За участю уповноважених представників:

від позивача : Конюхов Є.А. (за довіреністю від 10.10.2013 р. );

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сміла Черкаської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод», с. Рівне Донецької області про стягнення суми основного боргу за договором № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., суми боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 грошових зобов'язань за договором поставки № 73 від 20.03.2013р. з оплати поставленого товару та відповідачем 2 зобов'язань за договором поруки № 20/03 від 20.03.2013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар № 555 від 30.05.2013р.; акт звіряння взаєморозрахунків за січень 2013р. - травень 2013р.; договір поруки № 20/03 від 20.03.2013р.; вимогу про виконання договору поруки та сплату боргу № 640 від 30.08.2013р. та докази її надіслання на адресу відповідача; договір поставки № 73 від 20.03.2013р.; видаткові накладні № 471 від 01.04.2013р., № 472 від 01.04.2013р., № 473 від 01.04.2013р., № 474 від 01.04.2013р.; рахунки на оплату № 471 від 01.04.2013р., № 472 від 01.04.2013р., № 473 від 01.04.2013р., № 474 від 01.04.2013р.; зворотні накладні № 1 від 15.04.2012р., № 2 від 15.04.2012р., № 3 від 19.04.2012р., № 4 від 15.04.2012р.; правоустановчі документи підприємства.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: правоустановчі документи підприємства; акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2013р. - 07.11.2013р. та докази його надіслання а адресу відповідача 1; довіреності № 252 від 15.04.2012р., № 253 від 15.04.2012р., № 254 від 15.04.2012р., № 268 від 19.04.2012р.; видаткова накладна № 499 від 12.04.2013р.; податкові накладні № 64 від 01.04.2013р., № 65 від 01.04.2013р., № 66 від 01.04.2013р., № 67 від 01.04.2013р., № 105 від 12.04.2013р.

Від відповідача 2 через канцелярію суду були надані витребувані судом документи: відзив на позовну заяву б/н б/д, у якому останній визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 500,00грн. за договором № 20/03 від 20.03.2013р.; правоустановчі документи підприємства.

Відповідач 1 у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 366614 (а.с. 52). З урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» (У межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1) Відповідач повинен був отримати ухвалу про порушення провадження у справі в період з 23.10.2013р. по 26.10.2012р., ухвалу про відкладення розгляду справи в період з 02.11.2013р. по 06.11.2012р.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника відповідача 1, належним чином повідомленого, та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідачу 1 було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача 1 здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2013р. між позивачем (постачальник) та відповідачем 1 (покупець) був укладений договір поставки № 73 (а.с.а.с 18-21) (далі - договір), згідно п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця кормові добавки (далі - товар), в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013р. (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору кількість та асортимент кожної партії постачає мого товару вказується в накладній або специфікації, складеної на підставі усного або письмового замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладна (специфікація) оформлюється на кожну партію товару, що поставляється по договору.

Передача товару здійснюється тільки за наявності уповноваженої особи покупця доручення на отримання товароматеріальних цінностей. У разі неможливості надання такого доручення, постачальник призупиняє постачання до отримання від покупця такого доручення (п. 3.3. договору).

Розділом 5 договору визначена ціна, сума договору та порядок розрахунків:

- «ціна на товар, який поставляється за цим договором є договірною та вказується в накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, що поставляється за цим договором, може бути змінена виключно за погодженням сторін» (п. 5.1. договору);

- «загальна сума цього договору визначається як наростаюча сума за всіма поставками, здійснених протягом усього терміну дії цього договору» (5.2. договору);

- «покупець оплачує товар на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів віл дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. За погодженням сторін можливі вексельні інші форми розрахунку, які не заборонені діючим законодавством України» (5.3. договору).

Покупець зобов'язаний прийняти від постачальника товар по кількості і якості, згідно накладної (специфікації) та доручення на отримання товароматеріальних цінностей на товар. Сплатити товар па умовах і в терміни, передбачені цим договором. (п.п. 6.4., 6.5. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність. передбачену чинним законодавством України. Винна сторона у повному обсязі відшкодовує збитки, надані іншій стороні неналежним виконанням обов'язків, а також сплачує штрафні санкції.

20.03.2013р. між відповідачем 2 (поручитель) та позивачем (кредитор) був укладений договір поруки № 20/03 (а.с.а.с 14) (далі - договір поруки), згідно п.п. 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (боржник) щодо виконання обов'язку з оплати товару за договором, передбаченим п. 2 цього договору (надалі іменується «основний договір») в сумі 500.00грн.

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки № 73 від 20.03.2013р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується постачальник) та боржником (в основному договорі іменується покупець). (п. 2.1. договору поруки).

Відповідно 3.1. договору поручитель зобов'язався у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, сплатити кредитору суму в розмірі 500,00 на підставі правовової вимоги кредитора в строк 30 календарних днів з дня отримання вимоги шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора.

Позивачем 01.04.2013р. була здійснена поставка товару (вапняне борошно) відповідачу 1 відповідно до рахунків на оплату № 471 від 01.04.2013р., № 472 від 01.04.2013р., № 473 від 01.04.2013р., № 474 від 01.04.2013р. (а.с.а.с. 23, 25, 27, 29) на суму 90418,62грн.

Даний товар було отримано відповідачем 1 особисто, що підтверджується видатковими накладними № 471 від 01.04.2013р., № 472 від 01.04.2013р., № 473 від 01.04.2013р., № 474 від 01.04.2013р. (а.с.а.с. 22, 24, 26, 28).

Відповідачем 1 частково був повернений товар позивачу, який був прийнятий останнім на підставі довіреностей, що підтверджується зворотними накладними № 1 від 15.04.2012р. на суму 5021,04грн., № 2 від 15.04.2012р. на суму 5657,52грн., № 3 від 19.04.2012р. на суму 6059,52грн., № 4 від 15.04.2012р. на суму 2046,72грн. (а.с.а.с. 30-33) на загальну суму 18684,80грн.

Позивач звертався до відповідачів із вимогами про сплату заборгованості за поставлений товар № 555 від 30.05.2013р. та вимогою про виконання договору поруки та оплату боргу № 640 від 30.08.2013р., які не були задоволені.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з відповідача 1 суми основного боргу за договором № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., з відповідача 2 суми боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідачів суми основного боргу за договором № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., суми боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідачів до виконання грошових зобов'язань за договорами поставки та поруки.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладених договорів поставки № 73 від 20.03.2013р. та поруки № 20/03 від 20.03.2013р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладених договорів, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки та поруки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем 1 договір поставки № 73 від 20.03.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким Покупець зобов'язаний сплатити суму за товар в строки, які визначені в накладній на передачу товару.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем 1 за видатковими накладними № 471 від 01.04.2013р., № 472 від 01.04.2013р., № 473 від 01.04.2013р., № 474 від 01.04.2013р., № 499 від 12.04.2013р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначеній в накладних сумах.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач 1 не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору поставки № 73 від 20.03.2013р. на загальну суму 71633,82грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.1 договору поруки № 20/03 від 20.03.2013р. сторони встановили, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, сплатити кредитору суму в розмірі 500,00грн. на підставі письмової вимоги кредитора в строк 30 календарних днів з дня отримання вимоги шляхом перерахування грошових оштів на рахунок кредитора.

Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку відповідно до умов договору поруки № 20/03 від 20.03.2013р. на загальну суму 500,00грн. Крім того відповідач 2 визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 500,00грн. за договором № 20/03 від 20.03.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 42) на вчинення такої процесуальної дії особою.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1 основного боргу № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., стягнення з відповідача 2 суми боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа», м. Донецьк (ЄДРПОУ 36935914) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сміла Черкаської області (ІНН НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод», с. Рівне Донецької області (ЄДРПОУ 00687994) про стягнення суми основного боргу за договором № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., суми боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа» (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 25, ЄДРПОУ 36935914) суму основного боргу за договором № 73 від 20.03.2013р. у розмірі 71633,82грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1708,57грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійський комбікормовий завод» (85325, Донецька область, Красноармійський район, с. Рівне, ЄДРПОУ 00687994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Седа» (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 25, ЄДРПОУ 36935914) суму боргу за договором № 20/03 від 20.03.2013р. у розмірі 500,00грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 11,93грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2013р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 29344/13

387-59-08

надруковано 4 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

2 - відповідачам