Рішення

від 26.11.2013 по справі 905/7010/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/7010/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас», м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області

про стягнення заборгованості 79009,82 грн., з яких 76920,00 грн. - сума основного боргу, 2089,82 грн.- пеня., -

за участю уповноважених представників:

від позивача - Александров А.В.- за довіреністю;

від відповідача - Волосожар Г.В. - за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас», м.Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 79009,82 грн., з яких 76920,00 грн. - сума основного боргу, 2089,82 грн. - пеня..

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №1/11-01-11 від 11 січня 2011 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 76 920,00грн.

Крім того, п.5.3 Договору №1/11-01-11 від 11.11.2011р. встановлено, що за прострочення строку оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, діючої на період прострочення за кожен день прострочення.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 76 920,00грн. основного боргу та пеню у розмірі 2 089,82грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ч. 2 ст.20 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 610, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №1/11-01-11 від 11.11.2011р. , додаткову угоду № 1 від 28.12.2012р., додаткову угоду № 5 від 06.01.2012р., специфікацію №25 від 28.05.2013р., специфікацію №27 від 03.06.2013р., специфікацію №28 від 12.06.2013р., видаткову накладну №70613 від 07.06.2013р. на суму 48 960грн., довіреність №1105 від 29.05.2013р., видаткову накладну №130613-1 від 13.06.2013р. на суму 15 000,00грн., довіреність № 1212 від 12.06.2013р., видаткову накладну №200613-2 від 20.06.2013р. на суму 12960,00грн., довіреність №1252 від 19.06.2013р., рахунок до сплати №280513-10 від 28.05.2013р., рахунок до сплати №300513-1 від 30.05.2013р., рахунок до сплати №110613-5 від 11.06.2013р. претензію №1/11-01-11 від 14.08.2013р., докази направлення претензії Відповідачу, правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

16.10.2013р. Відповідач надав клопотання №3-1/26 від 15.10.2013р. про відкладення розгляду справи.

16.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: власне письмове підтвердження №15/10-13-2 від 15.10.2013р., у яких повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДР№913795 від 14.10.2013р., відповідно до якого Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві, копію супровідного листа №15/10-13-1 від 15.10.2013р. про надсилання акту звіряння, копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2013р. по 11.10.2013р. складеного та підписаного Позивачем, докази надсилання акту звіряння взаємних розрахунків Відповідачу (у копіях).

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 16.10.2013р. на 06.11.2013р.

05.11.2013р. Відповідач надав відгук №3-1/26 від 05.11.2013р ., у якому позовні вимоги, щодо суми основного боргу визнав, проти стягнення пені у розмірі 2089,82грн. заперечив, з огляду на те, що п.5.3 Договору передбачена штрафна санкція (пеня) за прострочення оплати у розмірі однієї облікової ставки НБУ та надав копії правоустановчих документів.

05.11.2013р. Позивач надав суду письмові пояснення №01/11-13 від 01.11.2013р. та долучив до матеріалів справи (у копіях): додаткову угоду №1 від 20.04.2011р., додаткову угоду №2 від 08.06.2011р., додаткову угоду №3 від 03.10.2011р., додаткову угоду №4 від 10.11.2011р.

Ухвалою від 06.11.2013р. у зв'язку з нез'явленням Відповідача, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи з 06.11.2013р. на 26.11.2013р.

21.11.2013р. Позивач надав клопотання №19/11-13 від 19.11.2013р. про залучення до матеріалів справи акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2013р. по 11.10.2013р. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств та письмові пояснення 319/11-13 від 19.11.2013р.

26.11.2013р. Відповідач надав відгук №3-1/26 від 26.11.2013р. та докази часткової сплати заборгованості.

Представник Позивача у судовому засіданні 26.11.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав, надав витребувані документи, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача у судовому засіданні 26.11.2013р. позовні вимоги у частині стягнення основного боргу визнав, надав докази часткової сплати заборгованості на суму 33 626,40грн.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас», м. Донецьк (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області (Покупець), укладено Договір поставки № 1/11-01-11(далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати в обумовлені Договором строки Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити за нього узгоджену суму.

Згідно п.1.2. Договору, кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується повідомити Покупця про здійснені відвантаження товару протягом двох дні, а також разом з товаром надати Покупцю (його представнику) наступні документи:

- рахунок-фактури на товар;

- сертифікати (посвідчення) якості;

- накладні та інші товаротранспортні документи;

- податкову накладну, оформлену та передану відповідно з Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Датою поставки, за приписами п.3.5 Договору, вважається дата товаротранспортного документу, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки.

Відповідно до п.4.1 Договору, ціна товару за одиницю та по позиціях вказана у специфікаціях до Договору. Загальна сума цього Договору встановлюється загальною сумою усіх специфікацій, які є невід'ємною складовою та невід'ємними частинами цього Договору.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок за цим Договором здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Порядок оплати за кожною конкретною узгодженою партією обумовлюється у відповідній специфікації.

Згідно п.8.2, зі змінами внесеними п.3 Додаткової угоди №1 від 28.12.2012р. до Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання усіх зобов'язань.

Пунктом 1 Додаткової угоди №2 від 08.06.2011р. сторони внесли зміни в преамбулу договору №1/11-01-11 від 11.01.2011р., виклавши її у наступній редакції:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» (ТОВ «Енергомашкомплект-Донбас»), в особі директора Коржова С.М., діючого на підставі Статуту, іменоване надалі «Постачальник», з одного боку та Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» (ПАТ «Дружківський машинобудівний завод»), іменоване надалі «Покупець», в особі директора Махова Г.Г., діючого на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей договір про наступне.»

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору №1/11-01-11 від 11.01.2011р. (а.с.11-13) укладеного між Позивачем та Відповідачем, Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 76 920,00грн. А саме, відповідно до специфікації №25 від 28.05.2013р. (а.с.16) за видатковою накладною №70613-1 від 07.06.2013р. на суму 48 960грн. (а.с.19), відповідно до специфікації №27 від 03.06.2013р. (а.с.17) за видатковою накладною №130613-1 від 13.06.2013р. на суму 15 000грн. (а.с.21), та відповідно до специфікації №28 від 12.06.2013р. (а.с.18) за видатковою накладною №200613-2 від 20.06.2013р. на суму 12 960грн. (а.с.23).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з договору поставки №1/11-01-11 від 11.01.2011р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №1/11-01-11 від 11.01.2011р.

Судом встановлено, що ураховуючи п.4.2 Договору, остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №70613 від 07.06.2013р. на суму 48 960грн. - 17.07.2013р.;

- видаткова накладна №130613-1 від 13.06.2013р. на суму 15000грн. - 23.07.2013р.;

- видаткова накладна №200613-2 від 20.06.2013р. на суму 12960грн. - 30.07.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 76 920,00грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред`явлена претензія №1/11-01-11 від 14.08.2013р., у якій Позивач наполягає на перерахуванні наявної заборгованості в розмірі 76 920,00грн. та пені у розмірі 751,42грн на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас».

Докази надсилання претензії №1/11-01-11 від 14.08.2013р. цінним листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач надав відгук №3-1/26 від 05.11.2013р ., у якому позовні вимоги, щодо суми основного боргу визнав, проти стягнення пені у розмірі 2089,82грн. заперечив, з огляду на те, що п.5.3 Договору передбачена штрафна санкція (пеня) за прострочення оплати у розмірі однієї облікової ставки НБУ та надав копії правоустановчих документів.

В процесі розгляду справи, Відповідач частково сплатив заборгованість перед Позивачем у розмірі 33626,40грн.

На підтвердження цього факту Відповідачем надане платіжне доручення: №9185 від 25.11.2013р. на суму 33626,40грн.

Пунктом 1-1 ч. ст.80 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки Відповідачем частково сплачено основну заборгованість у розмірі 33626,40грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 43293,60грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 2089,82грн.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3 Договору №1/11-01-11 від 11.11.2011р. встановлено, що за прострочення строку оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, діючої на період прострочення за кожен день прострочення.

Отже, сторони на свій розсуд можуть передбачити в договорі розмір пені, що є меншим ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що положення п.5.3 Договору №1/11-01-11 від 11.11.2011р. не суперечить приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Доводи Позивача стосовно тлумачення п.5.3. Договору та застосування подвійної облікової ставки НБУ судом не приймаються, оскільки дійсний зміст положення, яке міститься у п.5.3 Договору №1/11-01-11 від 11.11.2011р. збігається з його буквальним зовнішнім виразом.

Позивачем наданий розрахунок пені за видатковими накладними:

- №70613 від 07.06.2013р. за період з 17.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму основного боргу 48 960грн.;

- №130613-1 від 13.06.2013р. за період з 23.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму основного боргу 15000грн.;

- №200613-2 від 20.06.2013р. за період з 31.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму основного боргу 12960грн.

Судом встановлено, що Позивачем було невірно визначено періоду нарахування пені за видатковими накладними №70613 від 07.06.2013р. та №130613-1 від 13.06.2013р.

Як зазначалось раніше, остаточний розрахунок за товар Відповідачем за видатковою накладною №70613 від 07.06.2013р. на суму 48 960грн. мав бути здійснений не пізніше 17.07.2013р. та за видатковою накладною №130613-1 від 13.06.2013р. на суму 15000грн. - не пізніше 23.07.2013р.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З огляду на вищевикладене, суд встановив, що період нарахування пені за видатковою накладною №70613 від 07.06.2013р. починається з 18.07.2013р . та за видатковою накладною№130613-1 від 13.06.2013р. - починається з 24.07.2013р .

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок Позивача, з урахуванням вищезазначеного, встановив, що вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 959,19грн., а саме:

- за період з 18.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму основного боргу 48 960грн. у розмірі 639,83грн.;

- за період з 24.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму основного боргу 15 000грн. у розмірі 180,00грн.;

- за період з 31.07.2013р. по 25.09.2013р. на суму основного боргу 12 960грн. у розмірі 139,36грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка Донецької області про стягнення заборгованості 79009,82грн., з яких 76 920,00грн. - сума основного боргу, 2089,82грн. - пеня, - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі №905/7010/13 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 33 626,40грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Леніна, будинок 7, код ЄДРПОУ 00165669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» (83004, м. Донецьк, вул.. Артема, 169 Ш, офіс 5, код ЄДРПОУ 24467062) суму основного боргу у розмірі 43 293,60грн., пеню у розмірі 959,19грн.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» (83004, м. Донецьк, вул.. Артема, 169 Ш, офіс 5, код ЄДРПОУ 24467062) за рахунок Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Леніна, будинок 7, код ЄДРПОУ 00165669) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1695,87грн.

У судовому засіданні 26 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.