ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я іменем України 26.11.2013 Справа № 905/6545/13 Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В. при секретарі судового засідання Ляшенко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовом: Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Фуд», м. Донецьк про: стягнення заборгованості в сумі 17915,88 грн., пені в сумі 1072,64 грн., 3% річних в сумі 219,72 грн. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Фуд» про стягнення за договором оренди нежилих приміщень № 628 від 15.12.2011р. заборгованості з орендної плати за грудень 2012 року – червень 2013 року в сумі 17915,88 грн., пені в сумі 1072,64 грн., 3% річних в сумі 219,72 грн. Нормативно вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 549, 625, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України. На підтвердження позову надано суду у копіях: статутні документи підприємств, договір оренди нежилих приміщень № 628 від 15.12.2011р.з додатковими угодами, акти приймання-передачі нежилого приміщення, акти здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні, бухгалтерські довідки підприємства про наявність боргу, претензійні листи-повідомлення, листування, акти звіряння взаєморозрахунків. У зв'язку з обранням судді Сгара Е.В. суддею Донецького апеляційного господарського суду, розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. справу № 905/6545/13 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями. За результатами автоматичного розподілу, справу № 905/6545/13 передано на розгляд судді Величко Н.В. Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи: письмові пояснення по справі від 15.11.2013 р., копії рахунків-фактури: № 224 від 31.12.2012 р., № 10 від 24.01.2013 р., № 28 від 15.02.2013 р.,№ 50 від 19.03.2013 р., № 92 від 15.04.2013 р., №103 від 22.05.2013 р., №133 від 19.06.2013 р.; копію реєстру банківських виписок з 01.01.2013 р. по 31.10.2013 р. з відміткою банку; бухгалтерську довідку станом на 15.11.2013 р. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, тому вважається, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, але не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні. Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за відсутності відповідача за наявними доказами згідно статті 75 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. 15.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Кіївхлів», як власником, позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежилих приміщень № 628 (а.с.24). За умовами цього договору позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування нежилі приміщення, розташовані у м. Києві по вул. Чернігівська, 51, цех № 4, загальною площею 143 кв.м., з яких: 119,9 кв.м. – складські приміщення що опалюються та 23,1 кв.м. – офісні приміщення, згідно технічної документації. Передача в оренду та повернення предмету оренди здійснюється на підставі акту приймання-передачі (розділ 3 договору). Згідно з п.4.1 договору орендна плата за користування нежилими приміщеннями за місяць складає 9449,00 грн. з ПДВ, з яких: 2494,80 грн. – орендна плата за офісні приміщення та 6954,20 грн. – за складські приміщення. Орендар зобов'язується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на поточний рахунок орендодавця орендну плату. Одностороння зміна розміру орендної плати не допускається. (п.4.2 договору). При закінченні дії (розірвання) даного договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі нежилих приміщень за актом приймання-передачі (п.4.4, п.7.6 договору). Взаєморозрахунки сторін за цим договором щомісячно фіксуються у актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід'ємною частиною цього договору (п.4.7 договору) Згідно п.7.3 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань орендар сплачує на користь орендодавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення. У п.11.2 договору сторони встановили строк його дії до 31.12.2012р. Зміни і доповнення до цього договору здійснюються за взаємною згодою сторін і оформлюються у вигляді додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору (п.12.9 договору). Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Матеріали справи свідчать, що позивач передав за актом приймання-передачі від 01.01.2012р., а відповідач прийняв без зауважень у строкове платне постування нежилі приміщення, розташовані у м. Києві по вул. Чернігівська, 51, цех № 4, загальною площею 143 кв.м., з яких: 119,9 кв.м. – складські приміщення та 23,1 кв.м. – офісні приміщення, згідно технічної документації (а.с.34). На підставі листа від 07.09.2012р. № 25/10-33 та за актом приймання-передачі від 30.09.2012р., відповідач повернув, а позивач прийняв частину майна – складські приміщення загальною площею 119,9 кв.м. (а.с.35,36) Додатковою угодою № 1 від 31.12.2012р. сторони продовжили термін дії договору оренди № 628 від 15.12.2011р. до 31.03.2013р. включно та визначили, що з січня 2013р. орендна плата за користування нежилими приміщеннями на місяць складає 2.587,20 грн. з ПДВ (а.с.37). Орендар зобов'язується щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця, перераховувати на поточний рахунок орендодавця орендну плату. До 10 числа наступного за звітним орендар зобов'язується компенсувати орендодавцю за відповідними рахунками вартість спожитих комунальних послуг (п.4.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2012р.) Додатковою угодою № 2 від 01.04.2013р. сторони продовжили термін дії договору до 30.06.2013р. включно (а.с.39) 01.07.2013р. відповідач повернув, а позивач прийняв без зауважень за актом приймання-передачі залишкову частину нежилих приміщень – офісні приміщення загальною площею 23,1 кв.м., що знаходяться у м. Києві по вул. Чернігівська, 51, цех № 4 (а.с.40). Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Матеріали справи свідчать, що позивач надавав, а відповідач отримував та підписував акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг з оренди приміщення) за період з грудня 2012 року по травень 2013 року (а.с.41-46), у тому числі акт № 12/628 від 31.12.2012р. на суму 2.494,80 грн. з ПДВ; № 1/628 від 31.01.2013р. на суму 2.587,20 грн. з ПДВ; № 2/628 від 29.02.2013р. на суму 2.587,20 грн. з ПДВ; № 3/628 від 31.03.2013р. на суму 2.587,20 грн. з ПДВ; № 4/628 від 30.04.2013р. на суму 2.587,20 грн. з ПДВ; № 5/628 від 31.05.2013р. на суму 2.587,20 грн. з ПДВ. Акт здачі-приймання виконаних робіт № 6/628 від 30.06.2013р. на суму 2.587,20 грн. з ПДВ (а.с.47) був направлений відповідачу супровідним листом № 01-26/29 від 08.07.2013р., про що свідчить поштовий чек (а.с.78,102) Також, надання відповідачу послуг з оренди нежилих приміщень підтверджується наявними у справі відповідними податковими накладними (а.с.48-54) Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За поясненнями позивача, відповідач має перед Дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» заборгованість з орендної плати у сумі 17 915,88 грн. Враховуючи, що станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів оплати послуг оренди за договором № 628 від 15.12.2011р., а наявність заборгованості підтверджується належними доказами, що містяться в матеріалах справи, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 17 915,88 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, на суму основоного боргу позивачем нарахована пеня в сумі 1 072,64 грн. та 3% річних у сумі 219,72 грн. Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом. Отже, підставою, яка породжує обов'язок сплатити санкції, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом Як вбачається, позивач розрахував та пред'явив до стягнення з відповідача за прострочення оплати рахунків за грудень 2012р. по червень 2013р. пеню у розмірі 1 072,64 грн., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, та 3% річних – 219,72 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Фуд» про стягнення за договором оренди нежилих приміщень № 628 від 15.12.2011р. заборгованості з орендної плати за грудень 2012 року – червень 2013 року в сумі 17915,88 грн., пені в сумі 1072,64 грн., 3% річних в сумі 219,72 грн. - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект Фуд» (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ЄДРПОУ 36380386) на користь Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24, ЄДРПОУ 00376353) 17 915,88 грн. – основний борг, 1 072,64 грн. - пені, 3% річних – 219,72 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення склладено та підписано 26.11.2013р. Суддя Н.В. Величко Надруковано 3 прим.: 1 – у справу 1 – позивачу 1– відповідачу (062) 381-91-20
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2013 |
Оприлюднено | 29.11.2013 |
Номер документу | 35579339 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Н.В. Величко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні