Рішення

від 26.11.2013 по справі 904/7109/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.13р. Справа № 904/7109/13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2 : Приватного підприємства "СТС", м. Дніпропетровськ

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача : Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Янушкевич Т.В., дов. №69 від 02.08.2013 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Чижикова О.Ю., дов. №б/н від 05.11.2013 року;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норт" (далі-Відповідач-1) та Приватного підприємства "СТС" (далі-Відповідач-2) за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, в якому просить суд витребувати з чужого незаконного володіння приватного підприємства "СТС" нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Лоцманський узвіз, 3-Б, м. Дніпропетровськ на користь держави в особі органу управління державним майном - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір оренди №12\02-2864-ОД від 01.02.2007 року цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності, відповідно до умов якого ТОВ "Норт" прийнято в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод, розташований за адресою: вул. Лоцманський узвіз, 3-Б, в м.Дніпропетровську.

Позивач вказує на те, що після припинення договору оренди з 31.12.2012 року державне майно не було повернуто Відповідачем-1 орендодавцю, натомість 26.10.2011 року за Актом приймання-передавання в процедурі банкротства Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, було передано Відповідачем-1 ліквідатору Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод Осадчому Олександру Сергійовичу та в послідуючому останнім незаконно продано 23.12.2011 року на аукціоні через товарну біржу "Універсальна біржа нерухомості "Троїцька" Приватному підприємству "СТС", про що складено протокол від 23.12.2011 року проведення відкритих торгів та договір купівлі-продажу від 27.12.2011 року.

В своєму позові Позивач також вказує на те, що ліквідатор не мав права включати до ліквідаційної маси державне майно, яке було передано в оренду та не належало підприємству на праві власності або повного господарського відання. Вважає, що ТОВ "Норт" повинно було повернути державне майно орендодавцю, а не ліквідатору Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, а ліквідатор не мав права, поза волею Позивача та органу уповноваженого управляти державним майном - Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України відчужувати нерухоме майно за адресою: Лоцманський узвіз, 3-Б, в м.Дніпропетровську на користь ПП "СТС", а отже державне майно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння.

25.11.2013 року Відповідач-1 направив на адресу суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що спірне майно було повернуто ліквідатору Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, за зверненням останнього, на виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року у справі №5005/3938/2011, та 26.10.2011 року ліквідатором та ТОВ "НОРТ" було підписано Акт прийому-передачі майна Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б, за яким усе орендоване майно було повернуто банкруту. Вказує, що листами-повідомленнями від 28.10.2011 року № 48 та від 27.12.2011 року № 60 ТОВ "Норт" повідомило Позивача про передачу зазначеного вище орендованого майна ліквідатору для включення його до ліквідаційної маси, у зв'язку з чим виникла необхідність дострокового розірвання договору оренди №12\02-2864-ОД від 01.02.2007 року; проте угод про дострокове розірвання (припинення) договору оренди сторонами укладено не було. Просив в позові відмовити.

26.11.2013 року Відповідач-2 направив на адресу суду відзив на позов, у якому проти задоволення позову заперечує та зазначає, що ПП "СТС" володіє нерухомим майном законно на підставі посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу від 27.12.2011 року, право власності зареєстровано за ПП "СТС" 30.12.2011 року; зазначений договір купівлі-продажу не оспорювався та недійсним не визнавався, що встановлено в Постанові Вищого господарського суду України від 23.10.2013 року по справі №30/5005/4771/2012 за участі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Вважає, що нерухоме майно вибуло з державної власності законно у межах процедури банкрутства Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод; при цьому, майно належало боржнику на праві повного господарського відання, а тому правомірно було включено до ліквідаційної маси боржника; продаж майна вчинено при здійсненні ліквідаційної процедури, у порядку, встановленому рішенням комітету кредиторів, на аукціоні через товарну біржу, із встановленням початкової вартості майна згідно експертної оцінки; Міністерство освіти і науки, молоді та спору України (орган управління державним майном) будь-яких претензій у межах справи про банкрутство заводу та зокрема щодо відчуження майна банкрута не пред'являв, жодних рішень не оскаржував. Вказує, що постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року по справі №5005/3938/2011, за участі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, встановлено, що не вбачається обмежень для реалізації майна банкрута Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод.

Відповідач-2 також посилається на те, що 30.09.2013 року закрито кримінальне провадження №42013040000000052 за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами Позивача під час надання в оренду та подальшої реалізації нерухомого майна, що перебувало в державній власності, та слідчим слідчого відділу Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області встановлено відсутність в діях службових осіб Позивача будь-якого складу злочину під час надання в оренду та подальшої реалізації спірного нерухомого майна.

У зв'язку з обранням судді Кощеєва І.М. безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду, автоматизованою системою діловодства спеціалізованого суду, згідно з розпорядженням №1206 від 16.10.13р., справу передано для розгляду судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2013 року справу №904/7109/13 прийнято до свого провадження суддею Красота О.І.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Представник Відповідача-2 у судовому засіданні підтримала свої заперечення, які направлені на адресу суду, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, 07.10.2013 року направила на адресу суду пояснення відповідно до яких вказує, що викладені в позовній заяві вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню. Просить задовольнити позов та витребувати з чужого незаконного володіння нерухоме майно.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача 1 та Третьої особи, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 34,36), а в матеріалах справи наявні документи, необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Ухвалою господарського суду від 07.11.13 р. розгляд скарги відкладався на 26.11.13 р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 322 від 27.05.2003 року, з доповненнями до нього згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 633 від 22.09.2003 року, зі складу Національної металургійної академії України було виділено її структурний підрозділ дослідний завод Державної металургійної академії України і на його базі створено Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод за адресою Україна, м. Дніпропетровськ, Лоцманське шосе, 3-Б (п. 1 наказу). Згідно з пунктом 2.2 наказу Міністерства освіти і науки України № 322 від 27.05.2003 року встановлено передати новоствореному державному підприємству споруди, майно та матеріальні цінності, що знаходяться у віданні академії та які використовує дослідний завод за адресою Україна, м. Дніпропетровськ, Лоцманське шосе, 3-Б для виробничо-господарських цілей згідно з розподільчим балансом.

Новостворене Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод (ідентифікаційний код юридичної особи 32616541) було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.10.2003 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 224 120 0000 002707, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №402630; та діяло на підставі статуту, затвердженого 18.08.2003 року заступником міністра Міністерства освіти і науки України, зареєстрованого Виконкомом Дніпропетровської міської ради 01.10.2013 року, реєстраційна справа №04052092Ю0030945.

Згідно Статуту, Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод засноване на державній власності і знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України (далі - Орган управління майном). Відповідно до п. 3.2 Статуту майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Пунктом 3.3 Статут встановлено, що джерелами формування майна Підприємства є зокрема майно, передане йому органами державного управління; безкоштовне одержання майна іншого підприємства, організації; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

На виконання наказів Міністерства освіти і науки України № 322 від 27.05.2003 року та № 633 від 22.09.2003 року, Національною металургійною академією України Державному підприємству Дніпропетровський державний дослідний завод, згідно акту прийому-передачі об'єктів нерухомого майна від 21.01.2004 року, затвердженого заступником міністра Міністерства освіти і науки України 22.01.2004 року, були передані об'єкти нерухомого майна за адресою: Україна, місто Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, 3-Б (колишня адреса: Україна, місто Дніпропетровськ, Лоцманське шосе, 3-Б): склад для збереження балонів літ. Р-1, Р'-1; великий адміністративно-виробничий корпус літ. Б-3, Б'-2, Б''-1, Б'''-1, б, б'; виробничий корпус №1 літ. А-1; каналізаційна насосна станція літ. Ж; виробничий корпус №3 літ. В-1, В'-1, В''-1, в-1, в'; виробничий корпус №2 літ. Д-1, Д'-1, Д''-1, д, д'; гараж-бокс літ. Н-1, малий адміністративно-виробничий корпус літ. Е-2, е, е'; складський майданчик літ. К, П, №17; огородження з підпірними стінами №1-3, 5-12, 14, 18; будівля підсобних приміщень літ. О-1; будівля складів літ. Л-1, Л'-1; виробничий корпус №4 літ. Г-1, г; будівля компресорної літ. И-1, будівля компресорної літ. І-1; огородження території заводу з прохідною літ. А'-1, а, а'; а також тимчасові споруди: циклон (тимчасова споруда) №4; циклон (тимчасова споруда) №13; альтанка (тимчасова споруда) літ. З; альтанка (тимчасова споруда) літ. Т; сарай (тимчасова споруда) літ. С; сарай (тимчасова споруда) літ. Ф; сарай (тимчасова споруда) літ. М; сарай (тимчасова споруда) літ. У; мостіння.

На об'єкти нерухомого майна Державного підприємства Дніпропетровського державного дослідного заводу за адресою: Лоцманський узвіз, 3-Б, м. Дніпропетровськ було зареєстровано право власності за державою в особі Верховної Ради України на підставі свідоцтва про право власності серія САА №827448 від 07.07.2005 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровського міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2613 від 04.07.2005 року. Право власності на підставі свідоцтва зареєстровано 11.07.2005 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7741597, виданим 11.07.2005 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації".

01 лютого 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норт" (Орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності № 12/02-3864-ОД (далі Договір оренди).

Відповідно до умов вказаного Договору оренди, Орендарем з метою ефективного використання державного майна прийнято в строкове платне користування цілісний майновий комплекс - Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод, який знаходиться за адресою: Лоцманський узвіз, 3-Б у м. Дніпропетровську, склад і вартість якого визначено на підставі акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 30.11.2006 року.

Строк дії Договору оренди з 01.02.2007 року до 31.01.2010 року включно (п. 10.1 Договору оренди).

Додатковою угодою від 23.03.2010 року строк дії Договору оренди продовжено до 31.12.2012 року.

Згідно пункту 2.4 Договору оренди, Орендар повертає орендоване майно Орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець за погодженням з органом, уповноваженим управляти майном) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 5.10 Договору оренди встановлено, що Орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, за погодженням з органом, уповноваженим управляти майном, орендоване майно підприємства.

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Попаснянський склозавод", 25.03.2011 року господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, м. Дніпропетровськ, Лоцманське шосе, буд.3-Б, 49005 (ЄДРПОУ 32616541).

26.04.2011 року господарський суд ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна по справі арбітражного керуючого Осадчого Олександра Сергійовича, ліцензія серія АВ № 307550 від 22.06.2007 року (49005, м. Дніпропетровск, вул. Чернишевського,15, ідентифікаційний номер 2936317412).

06.05.2011 року заявником в газеті "Голос України" № 81 (5081) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод.

Ухвалою від 05.07.2011 року господарським судом затверджено реєстр вимог кредиторів по справі №5005/3938/2011 про банкрутство Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод на загальну суму 7 803 243,00 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року по справі № 5005/3938/2011 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Осадчого Олександра Сергійовича, ліцензія серія АВ № 307550 від 22.06.2007 року.

26.08.2011 року в газеті "Голос України" №157 (5157) опубліковано оголошення про визнання підприємства боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №5005/3938/2011.

Згідно з довідкою КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №11854 від 29.09.2011 року, станом на 28.09.2011 року право власності на нерухоме майно Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, буд. 3-Б, зареєстровано за державою на підставі свідоцтва про право власності від 07.07.2005 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2613 від 04.07.2005 року.

У ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що майнові активи банкрута, що належать йому на праві повного господарського відання знаходяться у третіх осіб на підставі договору оренди № 12\02-2864-ОД від 01.02.2007 року, укладеного між ТОВ "НОРТ" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

28.09.2011 року ліквідатор Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод Осадчий О.С. звернувся до ТОВ "НОРТ" з повідомленням №Б-95 про повернення майна банкрута, орендованого згідно зазначеного вище договору, з посиланням на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року по справі №5005/3938/2011.

На виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року по справі №5005/3938/2011, 26.10.2011 року ліквідатором та ТОВ "НОРТ" було 26.10.2011 року підписано Акт прийому-передачі майна Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б, за яким усе орендоване за договором №12\02-3864-ОД від 01.02.2007 року майно було повернуто банкруту в особі ліквідатора Осадчого О.С.

Листами-повідомленнями від 28.10.2011 року №48 та від 27.12.2011 року №60, отримання яких заперечується Позивачем, ТОВ "Норт" повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про передачу зазначеного вище орендованого майна ліквідатору для включення його до ліквідаційної маси, у зв'язку з чим виникла необхідність дострокового розірвання договору оренди №12\02-2864-ОД від 01.02.2007 року. Проте, угод про дострокове розірвання (припинення) договору оренди сторонами укладено не було.

За результатами проведеної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, ліквідатором 27.10.2011 року було складено інвентаризаційний опис активів, балансова вартість яких складає 541 608,87 грн. До основних засобів боржника входило спірне нерухоме майно, яке було включено до складу ліквідаційної маси як таке, що належить боржнику на праві повного господарського відання.

Ліквідатором Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод було укладено договір № Н/10131 від 31.10.2011 року на виконання послуг з незалежної оцінки вартості майна Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод з ПП "Діалог".

Відповідно до висновків про оцінку майна Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод ринкова вартість майна банкрута, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3-Б становить 5 467 809,00 грн.

Ліквідатором було проведено технічне обстеження майна банкрута за адресою: м.Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, буд. 3-Б, яке виконане спеціалізованою організацією ТОВ НВП "РемБуд", з метою встановлення його фактичного технічного стану та можливості забезпечення ним ведення виробничої діяльності та його подальшої експлуатації з метою ведення виробничої діяльності. Відповідно до висновків Технічного звіту (листопад 2011р.) встановлено, що об'єкти дослідження (майно банкрута) не можуть забезпечувати ведення ним виробничої діяльності.

04 листопада 2011 року на засіданні комітету кредиторів Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод (протокол №3 від 04.11.2011 року) було прийнято рішення щодо продажу майна банкрута та встановлено порядок його продажу; зобов'язано ліквідатора банкрута здійснити продаж майна банкрута відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", через товарну біржу "Універсальна біржа нерухомості "Троїцька" шляхом проведення відкритих прилюдних торгів (аукціону), опублікувати інформацію про строки та умови проведення відкритих торгів (аукціону) у центральній та місцевій пресі не пізніше як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону. Встановлено склад майна, що підлягає продажу, його початкову вартість згідно з висновком експертної оцінки від 31 жовтня 2011 року у розмірі 5 467 809 грн.; продаж майна на відкритих прилюдних торгах (аукціоні) здійснити лише за наявності не менше як двох покупців; зобов'язано ліквідатора укласти та підписати у нотаріуса договір купівлі-продажу майна з особою-переможцем відкритих прилюдних торгів (аукціону).

В місцевих та всеукраїнських засобах масової інформації, а саме: в газеті "Вісті Придніпров'я" № 90 (1278) від 22.11.2011 року та в газеті "Сьогодні" №262(3979) від 22.11.2011 року було розміщено інформацію про порядок продажу майна Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, склад, умови та строки придбання майна.

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме мано №32472471 (для продажу), виданого 13.12.2011 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, об'єкти нерухомого майна Державного підприємства Дніпропетровського державного дослідного заводу за адресою: Лоцманський узвіз, 3Б, м. Дніпропетровськ складаються з: літ. А-1 - будівля виробничого корпусу №1 з прохідною літ. АІ -1, а, аІ , навіс літ. аІІ ; літ. Б-3, БІ -2, БІІ -1, БІІІ -1, бІ - будівля великого адміністративно-виробничого корпусу, навіс літ. б; літ. В-1, ВІ -1, ВІІ -1, в-1 - будівля виробничого корпусу №3; літ. Г-1 - будівля виробничого корпусу №4; літ. Д-1, ДІ -1, ДІІ -1 - будівля виробничого корпусу №2; літ. Е-2 - будівля малого адміністративно-виробничого корпусу, сходи літ. е; літ. Ж - каналізаційна насосна станція; літ. І-1 - будівля компресорної; літ. И-1 - будівля компресорної; літ. О-1 - будівля підсобних приміщень; літ. П, К - навіси (складський майданчик); літ. Р-1, РІ -1 - склад для зберігання балонів; літ. Л-1, ЛІ -1 - будівля складів; літ. Н-1 - гараж-бокс; літ. З - альтанка (тимчасова); літ. Т - альтанка (тимчасова); літ. С - сарай (тимчасовий); літ. М - сарай (тимчасовий); літ. Ф - сарай (тимчасовий); літ. У - сарай (тимчасовий); 1, 9, 14 - ворота; 2, 3, 7, 10, 18 - огорожа; 4, 13 - споруда; 8, 16 - стінка підпірна; 15 - сходи; 17 - складський майданчик; І - мостіння.

23.12.2011 року при здійсненні ліквідаційної процедури, через товарну біржу "Універсальна біржа нерухомості "Троїцька" відбувся аукціон з продажу майна банкрута.

Відповідно до протоколу №1 проведення відкритих торгів (аукціону) продаж майна було здійснено за 6 014 589,90 грн., переможцем відкритих торгів (аукціону) визнано ПП "СТС".

27.12.2011 року Приватне підприємство "СТС" платіжним дорученням № 02 від 27.12.2011 року перерахувало на рахунок банкрута 5 467 809,00 грн. Тобто, з урахуванням сплаченого за платіжним дорученням № 1 від 19.12.2011 року гарантійного внеску у розмірі 546 780,90 грн. ним повністю були виконані зобов'язання з оплати вартості придбаного майна банкрута.

Ліквідатором Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод було укладено з переможцем відкритих торгів (аукціону) ПП "СТС" договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 27.12.2011р., посвідчений 27.12.2011 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за №10566; про що 27.12.2011 року вчинено запис в Державному реєстрі правочинів, номер правочину 4833589.

Відповідно до розділу 1 вказаного Договору, предметом договору купівлі-продажу є будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, Лоцманський узвіз, 3Б, опис яких наведено згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №32472471 від 13.12.2011 року. Право власності на нерухоме майно зареєстровано за ПП "СТС" 30.12.2011 року, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №32746107, виданим 30.12.2011 року Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 року по справі №5005/3938/2011, яку залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод; ліквідовано юридичну особу Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод; визнано погашеними вимоги Приватного підприємства "Інфоспектр" на суму 1 823 653,10 грн.; припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Осадчого О.С.; провадження у справі припинено.

17.02.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод, номер запису 12241170013002707.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування, розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Стаття 386 Цивільного кодексу України встановлює, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, як на підставу для витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ПП "СТС", оскільки вибуття спірного майна з державної власності відбулося поза волею Позивача та органу уповноваженого управляти державним майном - Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України.

Щодо посилання Позивача на ст. 388 Цивільного кодексу України, як на підставу своїх позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Як передбачено статтею 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Частиною 1 ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, чи є набувач майна добросовісним чи недобросовісним та від того, чи придбане майно набувачем відплатно або безвідплатно.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою набуття права власності Відповідача-2 на спірний об'єкт є посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу від 27.12.2011 року, розрахунок за яким проведено ПП "СТС" в повному обсязі (платіжні доручення № 1 та №02 від 27.12.2011 року). В момент укладання вказаного договору купівлі-продажу сторонами цього договору було додержано вимоги законодавства.

За змістом частини 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Відповідно до ч. 4 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Спірне майно було придбано Відповідачем-2 на відкритих прилюдних торгах (аукціоні) під час провадження у справі про банкрутство на виконання постанови господарського суду про визнання банкрутом Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, за яким майно було закріплено на праві повного господарського відання, результати торгів не оскаржувалися, договір купівлі-продажу, укладений ПП "СТС" за результатами їх проведення не оспорювався та недійсним не визнавався, доказів з цього приводу сторонами суду не надано.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що набувач є недобросовісним набувачем.

За приписами ст. 9 Цивільного кодексу України , законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом, зокрема, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно ст.ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута; і ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Тобто з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у ліквідатора виникає особливий правовий статус, за яким він одночасно набуває повноваження органу управління та власника майна банкрута щодо його реалізації для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, враховуючи, що вибуття майна відбувалось у межах ліквідаційної процедури по справі про банкрутство, і була наявна воля ліквідатора на реалізацію майна, то суд доходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Суд, доходячи такого висновку, також враховує, що з матеріалів справи вбачається, що на момент відчуження спірного майна воно не перебувало у володінні власника (в тому числі у володінні Позивача або Третьої особи).

Власник спірного майна (держава в особі Міністерства освіти і науки України) погодив його передачу у володіння Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод зокрема шляхом затвердження заступником міністра Міністерства освіти і науки України 22.01.2004 року акту прийому-передачі об'єктів нерухомого майна від 21.01.2004 року, складеного Національною металургійною академією України та Державним підприємством Дніпропетровський державний дослідний завод на виконання наказів Міністерства освіти і науки України № 322 від 27.05.2003 року та № 633 від 22.09.2003 року. І вибуття спірного майна на користь ПП "СТС" відбулось з волі Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод як особи, якій власник передав це майно у володіння. Наявність у діях власника майна або особи, якій він передав майно у володіння, волі на відчуження цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Спірне майно було продане на відкритих прилюдних торгах (аукціоні) під час провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, на виконання постанови господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року по справі № 5005/3938/2011 про визнання боржника банкрутом.

Продаж майна банкрута в процедурі банкрутства відбувається саме на підставі рішення (постанови) суду. Крім того, в ліквідаційній процедурі здійснюється задоволення вимог кредиторів, в тому числі за всіма рішеннями судів, які були постановлені відносно даного банкрута, оскільки державні виконавці повинні передати всі виконавчі документи ліквідатору для здійснення розрахунків із кредиторами. Отже, продаж майна банкрута здійснюється для виконання судових рішень, але в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, вимоги Позивача про витребування нерухомого майна у Відповідача-2, на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, у зв'язку з тим, що нерухоме майно вибуло з володіння власника без його волі, не можуть бути задоволені також тому, що з урахуванням ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване як таке, що продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суд також відзначає, що майно придбано ПП "СТС" за відплатним договором в особи, яка мала право його відчужувати.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Як вказує Позивач, ліквідатор Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод не мав права включати до ліквідаційної маси спірне державне майно, оскільки воно не належало підприємству на праві власності або повного господарського відання.

Втім, судом встановлено, що відповідно до п. 3.2 Статуту Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, затвердженого заступником міністра Міністерства освіти і науки України, яке в свою чергу є органом управління майном державного підприємства, закріпило майно Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод за ним на праві повного господарського відання. Передача спірного майна Державному підприємству Дніпропетровський державний дослідний завод також відбувалась зі згоди органу управління майном, згідно акту прийому-передачі об'єктів нерухомого майна від 21.01.2004 року, затвердженого заступником міністра Міністерства освіти і науки України 22.01.2004 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки України, як уповноважений орган власника майна, у межах своїх повноважень закріпило спірне державне майно за Державним підприємством Дніпропетровський державний дослідний завод на праві повного господарського відання.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Спірні об'єкти нерухомого майна є нежитловими будівлями та спорудами і не належать до об'єктів житлового фонду, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства належать обов'язковій передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад. На дату визнання Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (16.08.2011 року), спірне нерухоме майно було зареєстровано на праві державної власності як об'єкти нерухомого майна Державного підприємства Дніпропетровського державного дослідного заводу (тип об'єкта) і належало останньому на праві повного господарського відання. Доказів протилежного суду не надано.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що нерухоме майно було правомірно включено до складу ліквідаційної маси банкрута. Законодавством не забороняється відчуження майна суб'єктом господарювання, якому таке майно передано на праві повного господарського відання.

При цьому, суд враховує, що реалізація спірного майна є правовим наслідком винесення судового акту щодо визнання банкрутом Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод та відкриття ліквідаційної процедури. І ні Позивач, ні Третя особа не скористалися належним їм правом, передбаченим частиною 4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) щодо оскарження дій ліквідатора (ліквідаційної комісії) стосовно правомірності віднесення майнових активів (спірного майна) до ліквідаційної маси та їх подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Таким чином, законодавством про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (16.08.2011 року) повноваження власника, в тому числі Позивача, та органу уповноваженого управляти державним майном - Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України припинились. Тобто з цього моменту усі правовідносини щодо боржника повинні були відбуватись згідно з порядком, визначеним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і подальше вчинення дій щодо закріпленого за боржником майна можливе виключно у порядку ст.ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) ліквідатор з дня свого призначення здійснює зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

За наведеними нормами законодавства, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, усі подальші дії щодо спірного майна, в тому числі управління та розпорядження майном, підлягали вчиненню саме ліквідатором.

Тому суд приходить до висновку, що ліквідатор Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод станом на день укладення з ПП "СТС" договору купівлі-продажу від 27.12.2011 року, за яким Відповідач-2 набув спірне майно, володів достатнім обсягом повноважень для укладання вказаного договору купівлі-продажу. При цьому, укладання такого договору купівлі-продажу та відчуження спірного майна не потребувало погодження Позивача, Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України та/або інших уповноважених державних органів, оскільки повноваження власника спірного майна та органів управління Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод припинились 16.08.2011 року. Водночас, суд враховує, що Міністерство було поінформовано судом про провадження у справі про банкрутство Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод; у газеті "Голос України" № 81 (5081) від 06.05.2011 року було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі, у газеті "Голос України" № 157 (5157) від 26.08.2011 року - оголошення про визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. За таких обставин орган управління державним майном не був позбавлений права оскаржувати дії ліквідатора у межах ліквідаційної процедури.

Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі-підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Статтею 2 цього Закону передбачено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами.

За змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Такої правової позиції додержується Конституційний Суд України у рішенні від 10.06.2003 № 11-рп/2003 у справі про мораторій на примусову реалізацію майна при застосуванні статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Продане в ліквідаційній процедурі спірне нерухоме майно не використовувалося у виробничій діяльності Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, виробнича діяльність ним взагалі не здійснювалась.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з системного аналізу чинного законодавства не вбачається обмежень для реалізації майна банкрута в порядку, передбаченому чинним законодавством про банкрутство.

Зазначена правова позиція узгоджується з встановленим у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року по справі №5005/3938/2011, якою залишено в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 року про затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, та ліквідацію юридичної особи Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на дату проведення торгів) інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Враховуючи встановлені обставини, в тому числі з урахуванням встановленого господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 09.02.2012 року по справі №5005/3938/2011, суд також доходить висновку, що ліквідатором було дотримано встановлений законодавством порядок продажу майна банкрута, в тому числі вимоги ст.ст. 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999р. із змінами та доповненнями) та законодавства з питань приватизації.

При цьому, судом враховано, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2012 року по справі №5005/3938/2011, яку залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод; ліквідовано юридичну особу Державне підприємство Дніпропетровський державний дослідний завод та припинено провадження у справі. Звіт ліквідатора є підсумковим документом, який підтверджує належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про припинення провадження у справі, отже наявність залишеної в силі ухвали господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора свідчить про те, що господарський суд у справі про банкрутство при винесені ухвали, якою затверджений звіт ліквідатора Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод, належним чином дослідив відповідність продажу ліквідатором спірного нерухомого майна порядку та вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Посилання Позивача на те, що ліквідатор не мав права відчужувати спірне нерухоме майно через наявність на момент включення державного майна до ліквідаційної маси та його відчуження не припиненого належним чином договору оренди №12\02-2864-ОД від 01.02.2007 року, укладеного між ТОВ "НОРТ" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, не можуть бути прийняті до уваги судом з огляду на наступне.

В силу положень ст. 770 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі переходу права власності на майно до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Отже, чинне законодавство не обмежує права на розпорядження нерухомим майном, щодо якого є чинні договори оренди.

Такий висновок суду кореспондується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 23.10.2013 року по справі №30/5005/4771/2012 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ТОВ "НОРТ" про стягнення орендної плати та пені за договором оренди №12\02-2864-ОД від 01.02.2007 року. Зокрема, Вищий господарський суд України встановив, що спірне майно, яке було об'єктом оренди, в процесі банкрутства Державного підприємства Дніпропетровський державний дослідний завод продано за договором купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна від 27.12.2011 року приватному підприємству "СТС", договір посвідчено нотаріально, та зареєстровано право власності за останнім 30.12.2011 року; зазначений договір купівлі-продажу не оспорювався та недійсним не визнавався, а відтак, з 30.12.2011 року в силу положень ст.ст. 334, 657, 761, 770 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", до приватного підприємства "СТС" як нового власника, перейшло право передачі майна в оренду та, відповідно, право на отримання орендної плати. Крім того, Вищим господарським судом України було залишено в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року по справі №30/5005/4771/2012, у якій окрім іншого встановлено, що з 31.12.2011р. позивач не являється власником майна, що було передано в оренду.

На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що незаконність вибуття спірного майна із власності держави або особи, якій майно було передано у володіння, як і незаконність набуття ПП "СТС" права власності, Позивачем не доведено, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на Позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

29.11.13р.