Рішення

від 19.11.2013 по справі 910/13017/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/13017/13 19.11.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", м. Городок

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт", м. Київ

Про стягнення 1 017 838,08 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Дрогомирецька О.Р., Єлін А.О. - пред. по довір.

Від відповідача Ситниченко О.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення - 1 017 838,08 грн. заборгованості за Договором № 14/10-01 від 14.10.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13017/13 та призначено судовий розгляд на 30.07.2013р.

30.07.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення та документи, витребувані ухвалою суду від 10.07.2013р.

30.07.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви та не підготовкою відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 розгляд справи було відкладено до 13.08.2013.

08.08.2012р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

12.08.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на не реалізацію товару, тощо.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. справу №910/13017/13 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. суддя Спичак О.М. прийняв до свого провадження справу № 910/13017/13 та призначив судовий розгляд на 24.09.2013р.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. справу №910/13017/13 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013р. суддя Станік С.Р. прийняв справу № 910/13017/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 24.09.2013р.

Розпорядженням № 04-1/735 від 23.09.2013р. Керівника апарату Кривенко О.М., відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/13017/13, у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

В результаті повторного автоматичного розподілу справа № 910/13017/13 було передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

24.09.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач позовні вимоги підтримав повністю та заперечував проти доводів відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 910/13017/13 до свого провадження та призначив судове засідання на 05.11.2013р. Також, даною ухвалою було зобов'язано учасників процесу виконати дії покладені на них ухвалами суду від 10.07.2013р., 30.07.2013р., 13.08.2013р. та від 03.09.2013р.; зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо терміну придатності товару, який було передано відповідачу за Договором № 14/10-01 від 14.10.2011р. та зобов'язано відповідача надати докази, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме, докази, що підтверджують факт не реалізації товару отриманого від позивача за Договором № 14/10-01 від 14.10.2011р. та його місцезнаходження станом на день судового розгляду.

05.11.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2013р. щодо строку придатності товару.

В судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено перерву до 19.11.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013р. було зобов'язано відповідача надати звіти, забезпечити спільну інвентаризацію залишків товару до 18.11.2013р. та надати суду належним чином оформлений Акт інвентаризаційних залишків.

19.11.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач повідомив, що на виконання вимог господарського суду, 12.11.2013 року за місцезнаходженням складських приміщень відповідача (адреса: м. Київ, вул. С. Сагайдака, 101 а) прибули працівники ТОВ «Яблуневий дар», а саме начальник Київського відділу продажу департаменту Галіція Єлін Андрій, менеджер із збуту по роботі з ключовими клієнтами Київського відділу продажу департаменту Галіція Серебренніков Костянтин та стороння залучена особа - Дзюбенко Владислав. Проте, при прибутті, зазначених вище осіб, за місцезнаходженням складських приміщень відповідача було виявлено, що дані складські приміщення є закритими та будь-які представники відповідача відсутні. У телефонному режими представником позивача було здійснено зв'язок з комерційним директором ТОВ «ТД «РОДОНІТ» Іриною Краснолобовою, яка повідомила, що відповідач відмовляється від проведення спільної інвентаризації нереалізованого товару, без пояснення причин відмови.

19.11.2013р. від відповідача надійшла заява про роз'яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2013р. відповідач зазначив, що вказана ухвала є не зовсім зрозуміла, а саме, яким чином забезпечити спільну інвентаризацію залишків товару. Оскільки, товари знаходяться на складах у м. Києві та м. Дніпропетровськ, а також значна кількість нереалізованого товару знаходиться в торгівельних мережах та території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, який вказав, що бухгалтер не знає як провести інвентаризацію та розглянувши заяву відповідача, суд визнав її необґрунтованою, оскільки, дійшов висновку, що ухвала є зрозумілою та не потребує роз'яснення.

Крім того, суд покладав на відповідача обов'язок щодо надання доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме, докази, що підтверджують факт не реалізації товару отриманого від позивача за Договором № 14/10-01 від 14.10.2011р. та його місцезнаходження станом на день судового розгляду шляхом винесення ухвали від 26.11.2013р.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення, що підтверджує отримання відповідачем 07.10.2013р. ухвали суду від 26.09.2013р. Також, слід звернути увагу, що ухвала від 05.11.2013р. була отримана відповідачем 14.11.2013р. (підтверджується рекомендованим повідомленням).

Таким чином, відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду та поважність причин невиконання документально не підтвердив.

Подана відповідачем заява про роз'яснення ухвали суду від 05.11.2013р. в день судового розгляду, а не своєчасно - невідкладно після отримання 14.11.2013р, є недобросовісним користуванням процесуальними правами та не виконанням процесуальних обов'язків і вимог ухвали суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 19.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами 14.10.2011р. було укладено Договір № 14/10-01, відповідно до умов якого позивач, як постачальник зобов'язався поставляти відповідачу, як покупцеві, товар в об'ємі, за цінами та на умовах визначених Договором, а покупець зобов'язався своєчасно оплачувати поставлений товар.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Дашо А.Ю. та від відповідача - Хмельовським О.С., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму - 1 427 838,08 грн., що підтверджується такими видатковими накладними: № 2002 від 26.10.2012р. на суму 276 907,44 грн.; № 2003 від 26.10.2012р. на суму 10 032,72 грн.; № 2004 від 26.10.2012р. на суму 16 311,42 грн.; № 2041 від 01.11.2012р. на суму 53 665,92 грн.; № 2118 від 15.11.2012р. на суму 174 045,60 грн.; №2126 від 16.11.2012р. на суму 5 929,20 грн.; № 2266 від 17.12.2012р. на суму 176 672,16 грн.; № 1 від 02.01.2013р. на суму 175 788 грн.; №100 від 28.01.2013р. на суму 177 936,48 грн.; № 228 від 21.02.2013р. на суму 23 263,92 грн.; № 262 від 27.02.2013р. на суму 68 817,60 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2.3. Договору, у редакції, викладеній сторонами у протоколі узгодження розбіжностей до Договору, покупець зобов'язаний сплатити повну вартість реалізованого товару із складу покупця, в строк, що не перевищує 50 (п'ятдесяти) календарних днів від дати надання звіту, у відповідності з п. 4.2.2 цього Договору, але не пізніше 55 (п'ятдесяти п'яти) календарних днів від дати реалізації товару.

Відповідно до Додаткової угоди від грудня 2012 року до Договору № 14/10-01 від 14.10.2011р. пункт 6.1. розділу 6 Договору викладено в такі редакції: «Даний Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 28 лютого 2013 року, а в частині невиконаних зобов'язань (недопоставка частини товару або неоплата поставленого товару) - до повного виконання.

Враховуючи положення ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що додаткова угода укладена 31.12.2012 року.

Відповідач умови Договору щодо оплати не виконав та грошові кошти за отриманий товар не сплатив.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 19.03.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 193 від 18.03.2013 року з вимогою щодо оплати заборгованості в сумі 1 427 838,08 грн. Факт направлення вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 19.03.2013р.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар та перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти на загальну суму - 141 532,38 грн. (19.03.2013 року - 10 000 грн., 27.03.2013 року - 50 000 грн., 03.04.2013 року - 40 000 грн., 05.04.2013 року - 10 000 грн., 08.04.2013 року - 30 000 грн., 09.04.2013 року - 30 000 грн., 10.04.2013 року - 30 000 грн., 11.04.2013 року - 30 000 грн., 12.04.2013 року - 10 000 грн., 15.04.2013 року - 25 000 грн., 17.04.2013 року - 20 000 грн., 18.04.2013 року - 25 000 грн., 24.04.2013 року - 40 000 грн.

27.05.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № б/н до Договору № 14/10-01 від 14.10.2011р., відповідно до якої покупець зобов'язався погасити заборгованість в сумі 1 077 838,08 грн. перед постачальником, яка виникла внаслідок невиконання умов Договору поставки № 14/10-01 від 14.10.2011р. по оплаті поставленого йому товару, відповідно до наступного графіку: 1) 21 тиждень 2013 року - 50 000 грн.; 2) 22 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 3) 23 тиждень 2013 року - 100 000 грн.; 4) 24 тиждень 2013 року - 130 000; 5) 25 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 6) 26 тиждень 2013 року - 130 000 грн.; 7) 27 тиждень 2013 року - 124 422,84 грн.; 8) 28 тиждень 2013 року - взаємозалік по маркетингу 280 415,24 грн.

Відповідач, на виконання умов Додаткової угод б/н від 27.05.2013р., перерахував лише 60 000грн.(27.05.2013р. - 30 000грн., 28.05.2013р. - 10 000грн.,14.06.2013р.-20 000 грн.).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за отриманий товар склала - 1 017 838, 08 грн.

Доводи відповідача щодо ненастання строку виконання зобов'язання з оплати товару не приймаються судом до уваги, оскільки, останнім не надано жодного доказу, який би підтверджував не реалізацію вказаного товару відповідачем та/ або його повернення, а також спростування графіку погашення заборгованості.

Відповідач документально не підтвердив виконання п. 4.2.2. Договору, а саме, обов'язок щодо щотижневого, в (електронному вигляді і по факсу), не пізніше понеділка тижня наступного за звітним до 14:00, надавання звіту, за формою узгодженою сторонами.

Доводи відповідача щодо підписання Додаткової угоди № б/н від 27.05.2013р. зі сторони відповідача неповноважною особою спростовуються таким.

Додаткова угода № б/н від 27.05.2013р. підписана від імені позивача Виконавчим директором Макушевим Д.М., який діяв на підставі Статуту, та від імені відповідача Виконавчим директором Левицьким А.Ю., який діяв на підставі Довіреності 08/10/12 від 08.10.2012р., скріплено печатками юридичних осіб сторін.

З наданої відповідачем копії довіреності 08/10/12 від 08.10.2012р., дійсно вбачається, що Виконавчий директор Левицький А.Ю. представляє інтереси відповідача у відносинах, в яких останній виступає продавцем (постачальником).

Проте, вказаний документ виконано не на бланку строгої звітності, що давало б можливість виключити наявність ще однієї довіреності під тими же номером, з тією ж датою, але з іншим змістом.

Крім того, після підписання вказаної вище Додаткової угоди, відповідач здійснив дії щодо ухвалення її змісту, а саме, перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 60 000 грн., виконавши п. 2 (сплата 50 000 грн. протягом 21 тижня 2013 року).

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі - 1 017 838,08 грн. Проте, відповідно до п.п. 8 п. 2 Додаткової угоди № б/н від 27.05.2013р. сторони узгодили, що грошові кошти у розмірі - 280 415,24 грн. мають бути проведені як взаємозалік по маркетингу на 28 тижні 2013 року. Таким чином, сума боргу має бути зменшена на 280 415,24 грн.

За розрахунком суду заборгованість відповідача перед позивачем складає - 737 422,84 грн. (1 077 838,08 грн. - 60 000 грн. (оплата після укладення Додаткової угоди № б/н від 27.05.2013р.) - 280 415,24 грн. (сума взаємозаліку)).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з нормою ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В порушення взятого на себе зобов'язання сплатити борг згідно до графіку, визначеного сторонами у додатковій угоді, відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОДОНІТ» (02660, м. Київ, вул. С.Сагайдака, буд. 101-А, код ЄДРПОУ 34425622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274 А, код ЄДРПОУ 32475074), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 737 422 (сімсот тридцять сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 84 коп. трьох відсотків річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 14 748 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 46 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 26 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук