Рішення

від 27.11.2013 по справі 914/3808/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2013 р. Справа № 914/3808/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 9 601,43 грн.

Представники:

Від позивача: Шиманська Н.І.- представник

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Лідер», м. Львів до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 9 601,43 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2013 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 05.11.2013 року. Ухвалою суду від 05.11.13 р. розгляд справи відкладено на 27.11.13 р.

27.11.13 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 742,60 грн. основного боргу, 653,90 грн. пені, 2 925,00 грн. 3% річних та судові витрати по справі.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

19.05.13 р. між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області» та ТзОВ «Компанія «Лідер», м. Львів укладено договір №3 поставки товару відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, замовник (відповідач) прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації (додатку), яка є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору позивачем відповідачу поставлено продукцію, а саме руберойд та праймер бітумний на суму 17 485,20 грн. Вказане підтверджується двосторонньо підписаними накладними: №1265 від 15.10.12 р. на суму 6 596,04 грн. в асортименті (руберойд сполі модерн К (ЕКП) 4,0 в кількості 190 кв.м. по ціні 34,72 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м та довіреністю на отримання товару №1064 від 15.10.12 р.; №1285 від 29.10.12 р. на суму 10 889,16 грн. в асортименті: Руберойд Сполі Модерн К (ЕКП) 4,0 в кількості 260 кв.м по ціні 34,72 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м., праймер бітумний №1, 20 л в кількості 5 шт. по ціні 372,60 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 шт. та довіреністю на отримання даного товару №1113 від 29.10.12 р.

Однак, зазначає позивач, відповідач свій обов'язок щодо оплати товару виконав частково, здійснивши оплату в розмірі 8 742,60 грн. (як факт визнання зобов'язання). Таким чином, неоплаченим залишився поставлений товар в сумі 8 742,60 грн.

Як вбачається з умов договору між сторонами погоджено наступний порядок розрахунків: відповідно до п. 3.4 договору замовник здійснює передоплату в розмірі 100% вартості товару згідно виставлених рахунків фактур. Також умовами договору, п. 3.5 встановлено, що сторони можуть домовитись про поставку продукції з відтермінуванням платежу до 14 календарних днів. При цьому обов'язковою умовою є передоплата в розмірі 50% вартості товару виставлених рахунків-фактур.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не дотримано вимог договору щодо порядку розрахунків, оскільки відповідачем не здійснено передоплати товару, а позивачем не виставлено рахунків фактур на оплату, відтак часткова оплата поставленого товару відбулась по факту поставки товару відповідачу.

04.03.13 р. позивачем надіслано відповідачу претензію на суму 8 742,60 грн. відповідно до якої позивач просить погасити заборгованість за поставлений товар згідно накладної №1285 від 29.10.12 р., оскільки строк на який відтерміновано оплату на 14 календарних днів закінчився 12.11.12 р.

Вказану претензію залишено відповідачем без задоволення.

23.09.13 р. позивачем вдруге повідомлено відповідача про необхідність сплати боргу, однак вказане залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, на момент подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 8 742,60 грн.

Крім цього, відповідно до п.5.3 договору у випадку порушення замовником термінів оплати за поставлений товар, замовник сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Враховуючи наведене, відповідно до поданого розрахунку відповідачу нараховано 653,90 грн. пені за період з 05.12.12 р. по 04.06.13 р.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких письмових пояснень по суті позову суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами щодо оплати товару не відбувалися у спосіб визначений договором, відтак порядок розрахунків, визначений договором, сторонами не дотримано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. Вказаний порядок чітко встановлений спеціальною нормою права - ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (вказаної позиції дотримується ВГС України у своїй постанові від 28.02.12 р. у справі №5002-8/481-20011).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи вищенаведене позивачем правомірно нараховано відповідачу за період з 05.12.12 р. по 23.09.13 р. 204,93 грн. 3% річних.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено та у встановленому законом порядку не спростовано відповідачем заборгованість перед позивачем на загальну суму 9 601,43 грн. з яких 8 742,60 грн. складає основна сума боргу, 653,90 грн. пені та 204,93 грн. 3% річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтованими поданими суду доказами, не спростовані відповідачем і є такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4; код ЄДРПОУ 00278801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер» (79058, м. Львів, пр.-т В. Чорновола, 4; код ЄДРПОУ 31290590) 8 742,60 грн. основного боргу, 653,90 грн. пені, 204,93 грн. 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2013р.

Суддя Чорній Л.З.