04.11.2013 Справа № 756/7570/13-ц
Справа ун. № 756/7570/13-ц
пр.№2\756/3227/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( заочне)
04 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Луценко О.М.,
при секретарі - Бублієві Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « ІМТ Груп» про стягнення коштів та відшкодування немайнової ( моральної) шкоди про стягнення суми боргу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ « ІМТ Груп» про стягнення боргу посилаючись на те, що 17.07.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 93-12 про користування коштами на інвестиційному рахунку, предметом якого було надання позивачем у борг відповідачу грошові кошти у розмірі 3 375,00доларів США, що еквівалентно 26 976,30грн. за якою відповідач зобов»язався повернути надані грошові кошти у строк до 17.01.2013 року. Факт передачі позивачем та отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 3 375,00 доларів США, що еквівалентно 26 976,30грн. підтверджується підписаним сторонами додатком №1 актом отримання коштів до угоди №93-12 від 17.07.2012р. Пунктом 1.4 до угоди передбачено, що відповідач зобов'язується сплачувати винагороду позивачу у розмірі 10% щомісяця від початкової суми рахунку. Відповідно до умов угоди відповідач зобов'язаний в кінці терміну дії угоди, передати позивачу початкову суму та відсотки нараховані на суму вкладу у розмірі 16 185,78гривень. Угодою №93-12 про користування коштами на інвестиційному рахунку від 17.07.2012 року передбачені наступні обов'язки відповідача: - позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві суму грошових коштів та відсотки нараховані на суму вкладу власника у встановленому цим договором порядку та строки; - відповідач зобов'язується сплачувати винагороду позивачу у розмірі 10% щомісяця від початкової суми рахунку. Відповідач на сьогоднішній день не повернув дані кошти. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в результаті неправомірних дій відповідача позивачу завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 3000,00 гривень. Неправомірними діями відповідач викликав у позивача душевні та моральні переживання, оскільки створив нестерпні умови проживання та матеріальної незахищеності, що впливає на здоров'я позивача. На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 48 665,56 грн. з них: 3 375,00 доларів США, що еквівалентно 26 976,30грн. - початкова сума боргу; 2 025,00 доларів США, що еквівалентно 16 185,78 грн. - 10% за користування початковою сумою, 2121,44грн.- пеня, 425,28грн.- 3% річних від суми заборгованості; 3000 грн. - моральної шкоди та 5500,00грн.- витрати на правову допомогу та судові витрати.
До судового засідання представник позивача надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, оскільки позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що в справі містяться відповідні докази. Заяв, заперечень, клопотань суду не надав, в зв'язку з чим суд визнає її неявку без поважних причин та вважає можливим розглянути справу у його відсутності по наявним в справі доказам та постановити рішення, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
17.07.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 93-12 про користування коштами на інвестиційному рахунку, предметом якого було надання позивачем у борг відповідачу грошові кошти у розмірі 3 375,00доларів США, що еквівалентно 26 976,30грн. за якою відповідач зобов»язався повернути надані грошові кошти у строк до 17.01.2013 року. Факт передачі позивачем та отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 3 375,00 доларів США, що еквівалентно 26 976,30грн. підтверджується підписаним сторонами додатком №1 актом отримання коштів до угоди №93-12 від 17.07.2012р. Пунктом 1.4 до угоди передбачено, що відповідач зобов'язується сплачувати винагороду позивачу у розмірі 10% щомісяця від початкової суми рахунку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такого самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої х вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, ч.1енів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З наданих позивачем доказів вбачається, що внаслідок саме неправомірних дій відповідача позивач зазнав моральної шкоди.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу вимогу про повернення грошових коштів, на дану вимогу позивач не відреагував.
На момент розгляду справи в суді відповідачем не погашено суму заборгованості по кредитному договору.
Таким чином суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 551, 611, 616, 1046, 1047, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ « ІМТ Груп» про стягнення коштів та відшкодування немайнової ( моральної) шкоди про стягнення суми боргу- задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ « ІМТ Груп» (ЄДРПОУ 38002177) на користь ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 46 665( сорок шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень 56 копійок заборгованості за угодою № 93-12 про користування коштами на інвестиційному рахунку з них 3 375,00 доларів США, що еквівалентно 26 976,30грн. - початкова сума боргу; 2 025,00 доларів США, що еквівалентно 16 185,78 грн. - 10% за користування початковою сумою, 2121,44грн.- пеня, 425,28грн.- 3% річних від суми заборгованості; 1000 грн. - моральної шкоди та 5500,00грн.- витрати на правову допомогу та судові витрати у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість ) гривень 08 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Суддя О. М. Луценко
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2013 |
Оприлюднено | 28.11.2013 |
Номер документу | 35581823 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Луценко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні