Ухвала

від 18.11.2013 по справі 801/7364/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7364/13-а

18.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кукти М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у смт. Кіровське АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 12.09.13 у справі № 801/7364/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим (вул. Р. Люксембург, 20,Кіровське,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97300)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у смт. Кіровське АР Крим (вул. Фрунзе, 54,Кіровське,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97300)

про стягнення 936,19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 801/7364/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у смт. Кіровське АР Крим про стягнення 936,19 грн. - задоволено.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 18.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач у квітні, травні, червні 2013 року підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Судом першої інстанції встановлено, що в акті звірки за квітень 2013 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 32 осіб у сумі 3 829,63 грн. (у тому числі сума виплачених пенсій (основний розмір) - у сумі 3 606,33 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - у сумі 207,08 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - у сумі 16,22 грн.), за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 3 525,00 грн. на 29 осіб, (у тому числі сума виплачених пенсій (основний розмір) - у сумі 3 312,32 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - у сумі 199,73 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - у сумі 12,95 грн.); за травень 2013 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 34 особи у сумі 4 140,78 грн. (у тому числі сума виплачених пенсій (основний розмір) - у сумі 3 917,39 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - у сумі 207,08 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - у сумі 16,31 грн.), за висновками відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 3 825,00 грн. на 30 осіб, (у тому числі сума виплачених пенсій (основний розмір) - у сумі 3 612,32 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - у сумі 199,73 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - у сумі 12,95 грн.); за червень 2013 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 33 особи у сумі 3 840,78 грн. (у тому числі сума виплачених пенсій (основний розмір) - у сумі 3 617,39 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - у сумі 207,08 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - у сумі 16,31 грн.), за висновками відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 3 525,00 грн. на 29 осіб, (у тому числі сума виплачених пенсій (основний розмір) - у сумі 3 312,32 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття - у сумі 199,73 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - у сумі 12,95 грн.).

Розбіжності виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії щодо 4 застрахованих осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4.

При цьому, розбіжність сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій складається із витрат на виплату основного розміру пенсії та витрат на доставку пенсій.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, виплата пенсій, здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Непрацездатні громадяни, відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-IV від 09.07.2003 року, пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, не включається.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів: акту про нещасний випадок; трудової книжки; довідки МСЕК.

За пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії, та суму витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій за квітень-червень 2013 року.

Відповідно до Наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації від 22.07.2004 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 року за № 976/9575 оплата послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у у місті становить 0,79 % від суми доставки пенсійних виплат.

Згідно зі списком осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Управлінню ПФУ в Кіровському районі АР Крим, та не прийнятих до заліку у квітні-червні 2013 року основний розмір пенсії ОСОБА_4 складає 22,12 грн., витрати на її виплату та доставку складають 0,18 грн., основний розмір пенсії ОСОБА_5 складає 282,51 витрати на її виплату та доставку складають, 4,41 грн., основний розмір пенсії ОСОБА_3 складає 346,17 грн., витрати на її виплату та доставку складають 5,40 грн., основний розмір пенсії ОСОБА_2 складає 253,35 грн., витрати на її виплату та доставку складають 22,05 грн. (а.с. 4-8).

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у смт. Кіровське АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 801/7364/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 801/7364/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська