cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2013 року м. Київ К/800/26386/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року
у справі № 824/73/13-а
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стройкомплекс» доДержавної податкової інспекції у м. Чернівцях провизнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройкомплекс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Стройкомплекс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року позовні вимоги задоволено.
У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Стройкомплекс», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2012 року № 1217/22-1/32929561.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Стройкомплекс» порушено п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.8 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 114496,00 грн., а також п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 а), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме:занижено податок на додано вартість на загальну суму 270327,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012 року № 0002660231 яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 114496,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 57248,00 грн. та № 0002670231, яким ТОВ «Стройкомплекс» донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 270327,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 135163,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Стройкомплекс» (субпідрядник) та ВАТ «Пересувальна механізована колона №38» (підрядник) укладено договір субпідряду № 190801 від 19.08.2011 року, предметом якого є виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єкті, який розташований за адресою: вул. Вакуленчука, 2 в м. Севастополі (універсам «Сільпо») та ремонт фасаду будівлі універсаму «Сільпо» за адресою: вул. Кірова, 19/1 в м. Сімферополі.
На виконання умов вищезазначеного договору між ТОВ «Стройкомплекс» (замовник) та ТОВ «Профінбуд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання загально-будівельних робіт № 180401 від 18.04.2011 року, відповідно до якого позивач доручив ТОВ «Профінбуд» здійснити роботи щодо перепланування торгового центру з розміщенням продовольчого універсаму «Сільпо» по вул. Вакуленчука, 2 в м. Севастополь та ремонт фасаду будівлі універсаму «Сільпо» за адресою: вул. Кірова, 19/1 в м. Сімферополі.
Розрахунки між позивачем та ТОВ «Профінбуд» за вищевказаним договором проведені безготівковим шляхом, що підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, виконання вищевказаних договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема - актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними тощо.
Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.
Крім того, між ТОВ «Стройкомплекс» (підрядник) та ТОВ «Будтрейдинг» (замовник) укладено договір на розробку дизайн-проекту сімейного розважального центру № 11/04/1 від 11.04.2011 року.
Також, між ТОВ «Стройкомплекс» (замовник) та ТОВ «Профінбуд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання загально-будівельних робіт № 180402 від 18.04.2011 року, відповідно до якого позивач доручив ТОВ «Профінбуд» здійснити роботи по розробці дизайн-проекту сімейного розважального центру.
Оплата позивачем підрядних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківською випискою.
Фактичне виконання умов договору підтверджується матеріалами справи, а саме - актами здачі приймання виконаних робіт, податковими накладними тощо.
Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Профінбуд» на час спірних правовідносин було зареєстровано як платник податку на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства).
Також, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ТОВ «Стройкомплекс» придбано у ТОВ «Дєон-Плюс» два конвектори на загальну суму 1818,00 грн., для встановлення їх на об'єкті будівництва.
Розрахунки між позивачем та ТОВ «Дєон-Плюс» проведені безготівковим шляхом, що підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями.
Фактичне отримання ТОВ «Стройкомплекс» товару від ТОВ «Дєон-Плюс» підтверджується видатковими накладними, податковими накладними.
Вищевказані документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення фінансово-господарських операцій по придбанню товарів ТОВ «Дєон-Плюс» було зареєстровано як платник податку на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства).
Слід також зазначити, що з урахуванням вищевикладеного суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби відхилити.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2013 |
Оприлюднено | 29.11.2013 |
Номер документу | 35591255 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Анісімов Олег Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні