Ухвала

від 28.11.2013 по справі 14/452/08-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/24241/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької міської ради на постанову Господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Тенька» до Запорізької міської ради про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Тенька» (далі - ТОВ «Компанія Тенька») пред'явило позов до Запорізької міської ради про скасування рішення відповідача № 37 від 30 липня 2008 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення Запорізької міської ради № 37 від 30 липня 2008 року «Про скасування рішення Запорізької міської ради від 31 січня 2007 року № 61/67 «Про передачу в оренду ТОВ «Компанія Тенька» земельної ділянки по проспекту Леніна, 4а для розташування кондитерського цеху».

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Запорізька міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Компанія Тенька» відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 31 січня 2007 року Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 61/67 «Про передачу в оренду ТОВ «Компанія Тенька» земельної ділянки по проспекту Леніна, 4а для розташування кондитерського цеху». Цим рішенням Запорізька міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановила та затвердила межі земельної ділянки та вирішила передати в оренду ТОВ «Компанія Тенька» терміном на 19 років земельну ділянку площею 0,1414 га по проспекту Леніна, 4а для розташування кондитерського цеху за рахунок земель Запорізької міської ради.

20 березня 2007 року між Запорізькою міською радою та ТОВ «Компанія Тенька» було укладено договір оренди землі, який 17 квітня 2007 року був зареєстрований у Запорізькій регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

10 квітня 2007 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення № 140/17 «Про проектування та реконструкцію ТОВ «Компанія Тенька» нежитлової будівлі (літ.А) по проспекту Леніна, 4-А під торгівельний комплекс».

30 липня 2008 року Запорізька міська рада прийняла рішення № 37 «Про скасування рішення Запорізької міської ради від 31 січня 2007 року № 61/67 «Про передачу в оренду ТОВ «Компанія Тенька» земельної ділянки по проспекту Леніна, 4а для розташування кондитерського цеху».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції пославшись на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, зазначив, що після укладення договору оренди землі від 20 березня 2007року виникли обставини, що унеможливили скасування рішення про передачу в оренду земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2008 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частинами 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В частині 2 статті 3 Основного Закону України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами, що передбачено статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

На підставі рішення Запорізької міської ради від 31 січня 2007 року було № 61/67 «Про передачу в оренду ТОВ «Компанія Тенька» земельної ділянки по проспекту Леніна, 4а для розташування кондитерського цеху» виникли правовідносини, пов'язані із реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо користування та володіння земельною ділянкою, що розташована під нежитловою будівлею, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідач не мав права скасовувати своє попереднє рішення у даних правовідносинах.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: