Рішення

від 21.11.2013 по справі 916/2676/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2013 р.Справа № 916/2676/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ"

про стягнення 15764,16грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Собецький М.І., довіреність від 05.06.13р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення заборгованості у розмірі 15764,16грн., а саме основного боргу у розмірі 13830,26грн., пені у розмірі 1519грн. та 3%річних у розмірі 414,90грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2013р. порушено провадження у справі №916/2676/13.

21.11.13р. від позивача надійшла заява(вх.№35597/13 від 21.11.13р.), згідно якої просить суд долучити до матеріалів справи докази по справі.

Судом заява розглянута та задоволена, та залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

23.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС"(Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" (Замовник) було укладено договір №120723/2 на транспортне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, відповідно до умов якого Замовник передає вантажі до перевезення, а Перевізник організовує міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі заявок Замовника.

Пунктом 2.6. договору визначено, що конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються у разовій заявці, яку Замовник надсилає Перевізнику після узгодження з ним в порядку, обумовленому в статті 5 даного договору.

Відповідно до п.3.5. договору, Замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки з Перевізником в узгодженому сторонами порядку в установлені строки, не пізніше 14 днів з моменту отримання оригіналів документів.

Згідно п. 6.4. договору, у випадку несвоєчасного платежу Замовник сплачує Перевізнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 6.7. договору, оплата послуг Перевізнику проводиться Замовником шляхом перерахуванням грошових коштів на рахунок перевізника на протязі 3-7 банківських днів з моменту отримання Замовником оригіналів документів, но не пізніше строку зазначеного в п.3.5. даного договору.

Сторонами було погоджено заявку №001 від 23.07.2012р., на виконання умов якої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" було здійснено перевезення вантажу за маршрутом Росія(Калінінградська область, м. Піонерський) - Україна (Київська область м.Березань) автомобілем марки Renault, днз. СА5658АК/СА0254ХТ. Вартість послуг визначених заявкою складає 20200грн., з терміном оплати 3-7 банківських днів.

Під час проїзду транспортного засобу транзитом по території Білорусії під час доставки вантажу, виникла непередбачена необхідність в замовленні додаткової послуги - конвой згідно чинного законодавства Білорусії. В зв'язку з чим вартість перевезення збільшилась на суму 2330,26грн., у зв'язку з чим загальна вартість перевезення вантажу склала 22530,26грн.

14.08.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" гарантійний лист №120814/1, яким підтверджено наявність заборгованості у тому числі й за послуги конвою, на загальну суму 22576,75грн., та гарантовано провести розрахунки, в строки 3-7 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів та документів, підтверджуючих сплату конвою, та зазначено, що претензії до якості та повноти наданих послуг по перевезенню відсутні.

На виконання умов договору, відповідачу було направлено оригінали документів (договір, заявка, СМR, акт виконаних робіт, рахунок, документи, підтверджуючі сплату конвою, податкова накладна), що підтверджується квитанцією поштового відділеня від 31.08.2012р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" по вказаному перевезенню було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" рахунок-фактуру №ВТз-000226 від 14.08.12р. на суму 20200грн., та рахунок-фактуру№ВТ-з-000227 від 14.08.12р. суму 2330,26грн.

14.08.2012р. між сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт(надання послуг) №ВТз-000226 від 14.08.12р. на суму 20200грн.

Однак відповідачем оплату транспортних послуг проведено не було, у зв'язку з чим, 14.11.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" претензію вих.№31, що підтверджується квитанцією поштового відділення №4887 від 19.11.2012р., яку відповідачем отримано 23.11.2012р., про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення.

Зазначена претензія залишена без відповіді.

Так відповідачем частково проведено оплату у розмірі 8700грн., що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 13830,26грн.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" до суду з даним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення заборгованості у розмірі 15764,16грн., а саме основного боргу у розмірі 13830,26грн., пені у розмірі 1519грн. та 3%річних у розмірі 414,90грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України, Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем транспортних послуг за договором №120723/2 на транспортне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 23.07.2012р. з транспортного перевезення, яке було здійснено за заявкою, виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" умов договору №120723/2 від 23.07.2012р. належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" по оплаті транспортного перевезення, яку останній визнав у гарантійному листі, а також наявність прострочення відповідачем термінів оплати послуг, та проведення часткової оплати послуг.

Так судом встановлено існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" по оплаті транспортного перевезення, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за транспортне перевезення підлягає судом задоволенню у розмірі 13830,26грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" пені в розмірі 1519грн., а саме: у розмірі 1006,47грн. за період з 01.09.2012р. по 18.12.2012р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 22530,26грн., та у розмірі 512,53грн., за період з 19.12.2012р. по 28.02.2013р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 17330,26грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 1519грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 414,90грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3%річних, та встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ", наданий позивачем розрахунок 3%річних, на думку суду, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 414,90грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" про стягнення основного боргу у розмірі 13830,26грн., пені у розмірі 1519грн. та 3%річних у розмірі 414,90грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИТОН ІНТЕРНЕШНЛ" (65017, м.Одеса, вул. Люстдорфська Дорога, 5, код ЄДРПОУ 31829883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОР ТРАНС" (18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 56/1, кв. 37; поштова адреса: 18000, м. Черкаси, а/с 3584, п\р 26003108977 в АБ «Укргазбанк» м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 35091820) суму основного боргу у розмірі 13830(тринадцять тисяч вісімсот тридцять)грн.26коп., пеню у розмірі 1519(одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять)грн., 3%річних у розмірі 414(чотириста чотирнадцять)грн.90коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.11.2013р.

Суддя Гут С.Ф.