Рішення

від 18.11.2013 по справі 916/2474/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р.Справа № 916/2474/13

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Шалапська М.О.

участю представників сторін:

Від позивача: Батраков Р.А. (довіреність №15-05 від 03.01.2013 р.);

Від відповідача : не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної фітосанітарної інспекції Одеської області до відповідача відділу культури і туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державної фінансової інспекції в Одеській області, про визнання недійсним договору оренди, стягнення,

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : господарським судом Одеської області розглядається справа №916/2474/13 за позовом Державної фітосанітарної інспекції Одеської області до відповідача відділу культури і туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області. про визнання недійсним договору оренди, стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представником позивача 15.11.2013 р. подано клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державної фінансової інспекції в Одеській області.

Ухвалою суду від 18.11.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну фінансову інспекцію в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код 20991151).

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві, поштову кореспонденцію отримував, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві, поштові направлення відповідач отримував, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

18.11.2013 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/2474/13.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

01.01.2007 р. між Відділом культури та туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області (Орендодавець) та Державною установою «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області» (Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає для розміщення офісу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - приміщення площею 10 м 2 , розташоване за адресою: Одеська область, Фрунзівський р-н, смт. Фрунзівка, вул. Леніна, 69.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору загальна сума орендної плати за користування майном складає 3 000 грн., із розрахунку орендної плати 25 грн. за 1 м 2 . Орендна плата сплачується щомісячно на підставі Актів виконаних робіт Орендодавця в сумі 250 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

30.12.2009 р. між сторонами укладено Додаткову угоду про зміну Договору оренди № 1/ю від 01.01.2007 р.

Відповідно до підписаної Додаткової угоди змінені п. п. 3.1, 3.2 Договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати за користування майном до 3 660 грн., в т.ч. ПДВ, та встановлено розмір щомісячного орендного платежу в сумі 350 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 10.6 Договору оренди від 01.01.2007 р., п. 3 Додаткової угоди від 30.12.2009 р., термін дії договору подовжувався сторонами на 2010 р.

23.12.2010 р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди № 1/ю від 01.01.2007 р. Відповідно до п. 2.1 сторони збільшили суму орендної плати за договором до 4 200 грн. 00 коп. та подовжили термін дії Договору до 31.12.2011 р. (п. 1 Додаткової угоди).

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про розповсюдження умов Додаткової угоди від 23.12.2010 р. на взаємовідносини сторін, які виникли з 01.01.2010 р.

На виконання своїх зобов'язань з оплати орендної плати ДУ «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області» за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. перерахувало на користь відповідача в якості орендних платежів за користування нежилим приміщенням 5 250 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними доученнями № 10 від 20.01.2011 р., № 1092 від 23.09.2011 р., № 82 від 29.02.2012 р.

Розрахунки між сторонами проведені на підставі актів приймання робіт від 23.12.2010 р., 23.09.2011 р., 23.12.2011 р. відповідно.

На підставі ст. ст. 104, 106 Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 р. № 125 «Про утворення територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби», розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2012 р. № 380-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби», наказу Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 25.09.2012 р. № 314 «Про заходи щодо припинення діяльності державних інспекцій з карантину рослин та державних інспекцій захисту рослин», наказу Головної державної інспекції з карантину рослин України від 04.10.2012 р. № 170, юридичну особу - Державну установу «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області» припинено в результаті злиття ДУ «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області» та Державної служби захисту рослин Одеської області та створення Державної фітосанітарної інспекції Одеської області, що є правонаступником ДУ «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області» (п. 1 Положення про Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області).

В період з 28.01.2013 р. по 22.03.2013 р. Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Одеській області за період з 01.10.2010 по завершений звітний період 2013 року.

За результатами проведеної ревізії складено Акт № 07-11/206 від 25.03.2013 р. У зв'язку із виявленими під час ревізії порушеннями законодавства Державною фінансовою інспекцією по Одеській області винесено Вимогу щодо усунення порушень від 29.03.2013 р. № 15-07-23-14/3090.

Зокрема, проведенною ревізією встановлені порушення під час укладання та виконання Договору оренди індивідуально визначеного нерухомомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р. положень ст. 19 Закону України «Про оренду державного та коммунального майна» від 10.04.1992 р. № 2269, п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N 786.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов до наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відділ культури та туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586, п. 15 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 887, є структурним підрозділом Фрунзівської державної адміністрації, створеним як юридична особа публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Майно, яке є предметом Договору оренди № 1/ю від 01.01.2007 р., відповідно до положень ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» закріплене за Відділом культури та туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області на праві управління та є державною власністю.

Відповідно до Положення Державної установи «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області» (п.1) Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області є державною установою - спеціально уповноваженим державним органом з карантину рослин. Відповідно до п. 11 Положення Облдержкарантин утримується за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 10 затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 р. № 786 Методики розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.

З врахуванням викладеного, положення п. п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., п. 1 Додаткової угоди від 30.12.2009 р. до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., п. 2.1 Додаткової угоди від 23.12.2010 р. до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., якими встановлено розмір орендної плати в сумі, що перевищує 1 грн. на рік, прямо суперечать положенням п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N 786.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 217 ЦК України встановлено можливість визнання недійсною частини правочину, що не тягне за собою визнання недійсним правочину в цілому. Зокрема, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Положення Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., додаткових угод від 30.12.2009 р. та від 23.12.2010 р. до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., окрім положень про розмір орендної плати, відповідають вимогам норм Глави 58 ЦК України, ЗУ «Про оренду державного та колективного майна».

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, внаслілок визнання недійсними окремих положень договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., додаткових угод від 30.12.2009 р. та від 23.12.2010 р., у відповідача виникає обов'язок повернути позивачу все отримане від останнього на підставі положень Договору оренди, визнаних недійсними.

З матеріалів справи вбачається що на виконання положень Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р., додаткових угод від 30.12.2009 р. та від 23.12.2010 р. до нього, що не відповідають чинному законодавству України, позивачем зайво перераховано на користь відповідача 5 248 грн 00 коп.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь Державної фітосанітарної інспекції Одеської області 5 248 (п'ять тисяч двісті сорок вісім) грн. зайво сплачених коштів орендної плати за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р..

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов Державної фітосанітарної інспекції Одеської області до відділу культури і туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити.

Визнати недійсними:

- п. п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р.,

- п. 1 Додаткової угоди від 30.12.2009 р. до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р.,

- п. 2.1 Додаткової угоди від 23.12.2010 р. до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 1/ю від 01.01.2007 р.

Стягнути з Відділу культури та туризму Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області (66700, Одеська обл., Фрунзівський р-н, смт. Фрунзівка, вул. Леніна, 69, код ЄДРПОУ 02229712) на користь Державної фітосанітарної інспекції Одеської області (65104, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд . 76/1, код ЄДРПОУ 01125672) суму 5 248 (п'ять тисяч двісті сорок вісім) грн. зайво сплачених коштів орендної плати.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 25.11.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.