Рішення

від 28.11.2013 по справі 904/7545/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.13р. Справа № 904/7545/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмінотехнік", м. Нікополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум", м. Нікополь

про стягнення 14 172,09 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 01.10.13р. порушено провадження у справі №904/7545/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмінотехнік" (далі - позивач) до Товариств з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (далі - відповідач) про стягнення 14 172,09 грн. Справу призначено до розгляду на 17.10.13р.

Ухвалою господарського суду від 17.10.13р. відкладено розгляд справи на 07.11.13р.

Ухвалою господарського суду від 07.11.13р. відкладено розгляд справи на 26.11.13р.

25.11.13р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати товару у розмірі 14 124,86 грн., пеню у розмірі 644,53 грн., а всього 14 769,39 грн.

26.11.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заяву про уточнення розміру позовних вимог підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи довідку з ЄДР щодо державної реєстрації відповідача.

Повноважний представник відповідача 26.11.13р. у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача 26.11.13р. у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, 26.11.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.13р.

28.11.13р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.13р. між позивачем та відповідачем був укладений господарський договір поставки № 5 (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати (поставити) в умовлені строки (строк) другій стороні - відповідачеві товар (товари), а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну суму на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменування, зазначеним у прейскурантах позивача.

Згідно з п. 1.3. Договору, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначається специфікаціями (додатками) за згодою сторін, що є невід'ємними частинами цього договору та разом з ним складають єдиний документ, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що сторони домовились по застосування до цього договору умов поставки ЕХ WORKS ФРАНКО - ЗАВОД відповідно до ІНКОТЕРМС 2000, згідно з яким місцем поставки є склад продавця, розташований за адресою: м. Нікополь вул.Дідика,13а.

В п. 1.5. Договору зазначено про те, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін товаросупровідних документів.

Як зазначено у п. 2.1. Договору, кількість товару, що поставляється, встановлюється у відповідних одиницях вимірювання, узгоджується та відображається сторонами у специфікаціях та документах відповідно до розділу 4 цього договору які становлять його невід'ємну частину.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціни на товар, що постачаються позивачем, є вільними відпускними і вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата вартості товару здійснюється відповідачем у гривнях.

Відповідно до п. 3.2. Договору, відповідачем здійснюється попередня оплата на підставі цього договору та рахунку - фактури, виставленої позивачем на вартість замовленої партії товару.

Згідно з п. 4.1. Договору, поставка наявного у позивача товару здійснюється на підставі заявки відповідача. У разі прийняття позивачем заявки до виконання, товар повинен бути переданий відповідачу в термін не більше 7 днів з моменту отримання позивачем оплати.

Сторона, яка порушила прийняті за цим договором зобов'язання, повинна відшкодовувати збитки іншій стороні, права якої було порушено, при цьому збитки відшкодовується у повній сумі, понад штрафні санкції. Сплата штрафних санкцій та збитків не звільняє винну сторону від виконання своїх обов'язків за цим договором (п.5.1. Договору).

Як зазначено у п. 5.4. Договору, за порушення терміну оплати, про який йдеться у п.3.2. цього договору, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача штраф у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми недосплаченого боргу, який повинен бути сплачений у п.3.2., за кожний день прострочення.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.13р. та автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо за один місяць до дати завершення дії договору ні одна із сторін не заявить про намір його розірвання (п. 7.1. Договору).

На виконання умов вищезазначеного Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 14 124,86 грн., згідно замовлень відповідача, що підтверджується видатковими накладними № РН-0012248 від 14.05.13р. на суму 710,40 грн. та № РН-0012327 від 20.05.13р. на суму 13 414,46 грн., податковими накладними № 32 від 14.05.13р. на суму 710,40 грн. та № 37 від 20.05.13р. на суму 13 414,46 грн., довіреностями на отримання товару за № 148 від 13.05.13р. та № 18 від 20.05.13р., рахунками на оплату № СФ-0002099 від 13.05.13р. на суму 710,40 грн. та № СФ-0002105 від 17.05.13р. на суму 13 414,46 грн.

Як зазначає позивач, відповідач за отриманий товар не розрахувався, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 14 124,86 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 15.08.13р. позивачем на адресу відповідача була відправлена претензія № 10, з проханням погасити у двотижневий строк заборгованість перед позивачем по вищезазначеному Договору.

Як зазначає позивач, вищевикладені вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 5.4. Договору була нарахована пеня у розмірі 644,53 грн.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати товару у розмірі 14 124,86 грн., пеню у розмірі 644,53 грн., а всього 14 769,39 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару у розмірі 14 124,86 грн. обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом п.5.4. Договору передбачено, що за порушення терміну оплати, про який йдеться у п.3.2. цього договору, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача штраф у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми недосплаченого боргу, який повинен бути сплачений у п.3.2., за кожний день прострочення.

На підставі 5.4. Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 644,53 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 28, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Паладіум" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.Електрометалургів, буд. 19/1, кв. 34, код ЄДРПОУ 25009137, р/р 26005083581010 в ПАТ "КБ"Надра" м. Києва, МФО 380764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмінотехнік" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, буд. 185, кв.113, код ЄДРПОУ 36989912, р/р 26004060367953 в НФ ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) заборгованість з оплати товару у розмірі 14 124,86 грн. (чотирнадцять тисяч сто двадцять чотири грн. 86 коп.), пеню у розмірі 644,53 грн. (шістсот сорок чотири грн. 53 коп.), витрати по сплаті судового бору у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 29.11.13р.