Рішення

від 18.11.2013 по справі 916/2882/13

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р. Справа № 916/2882/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Бондаренко Н.В. за довіреністю № 01/11-1092 від 28.12.2012р.;

Від відповідача: Тома Т.Б. (голова ЖБК);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський 30»

про стягнення 116 544 грн. 43 коп., -

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси» (далі - Позивач) звернулось до Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський 30» (далі - Відповідач) із позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 116 544,43 гри. посилаючись на наступне.

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» створено на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101 -V, шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» та КП «Одестеплокомуненерго». Згідно п.2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст.ст. 275-277 Господарського кодексу України, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ від 03.10.07р. № 1198, Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».

Відповідно до договору на постачання теплової енергії від 01.11.2006 р. № 4602, укладеного між КП «Теплопостачання міста Одеси» (далі-Підприємство) і Житлово-будівельним кооперативом «Іллічівський 30» (далі-Споживач), теплова енергія постачається на об'єкт Споживача - житловий будинок, розташований за адресою м.Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 47.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування», є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01 січня 2011 року тариф затверджено постановою Національної комісії регулювання ринку електроенергетики України від 14.12.2010 року №1776 «Про затвердження тарифів на теплову енергію КП «Теплопостачання міста Одеси».

Статтею 277 ГК України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідні «Правила користування тепловою енергією» затверджені постановою КМ України від 03.10.2007р. №1198. Згідно п.23 зазначених Правил та л.5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

При визначенні обліку споживання теплової енергії розрахунковим способом кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря.

Договором, а саме п.3.2.2., прямо передбачений обов'язок споживача виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені договором. Пунктами 6.3 та 6.4. визначено, що, розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію, відповідно п.6.6 Договору, є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

На виконання договірних зобов'язань Підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте споживач, в порушення своїх обов'язків, визначених у п.3.2.2.,6.3.,6.4. 6.6, Договору, спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.02.2013р. по 25.10.2013 р., яка складає 116 544,43 грн.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з вищенаведеного, КП «ТМО» свої зобов'язання виконало у повному обсязі, а споживач, в порушення своїх зобов'язань, не здійснював оплату за надані йому послуги та має заборгованість.

Враховуючи, що теплопостачальне підприємство свої зобов'язання виконало у повному обсязі, а споживач, в порушення своїх зобов'язань, несвоєчасно здійснював оплату за надані йому послуги, вважаємо данні обставини достатніми для звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 277 ГК України, п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою КМ України №1198 від 3.10.2007р., позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 116 544,43 гри.

Представник відповідача з позовом фактично згоден, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами, а саме: вказаним вище Договором, Додатками №№ 1,2 до нього, розрахунком заборгованості, додатковими угодами №№ 3,4, 8,9, 11 до Договору, актом звірки взаєморозрахунків № 4602 від 02.08.2013 р., звітами за спожиту теплову енергію.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Відповідач вказану суму боргу не сплатив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст.525, 526 ЦК України, згідно з якими зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства та забороняється одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно п.23 зазначених Правил та п.5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

При визначенні обліку споживання теплової енергії розрахунковим способом кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря.

Пунктом 3.2.2 Договору передбачений обов'язок споживача виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені договором. Пунктами 6.2 та 6.4. визначено, що, розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію, відповідно п.6.6 Договору, є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

На виконання договірних зобов'язань Підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте споживач, в порушення своїх обов'язків, визначених у п.п.3.2.2.,6.3.,6.4. 6.6 Договору, спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.02.2013р. по 25.10.2013 р., яка складає 116 544,43 грн.

18 листопада 2013 р. Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у якій в зв'язку з частковою сплатою Відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію, Позивач просить зменшити суму позовних вимог та стягнути з Відповідача залишок основного боргу у сумі 106 544, 43 грн.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 40 вказаних Правил споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме, своєчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу суд погоджується з ним, та вважає правильним.

Підсумовуючи викладене, суд вважає вимоги Позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з частковою сплатою Відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 2 130,88 грн. судового збору з підстав встановлення судом факту оплати заборгованості відповідачем під час розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський 30» (65122, м. Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 47, код ЄДРПОУ 20995261) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) - заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 106 544 (сто шість тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 43 коп. та судовий збір в розмірі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 88 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.