Ухвала

від 28.11.2013 по справі 815/5605/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.Справа № 815/5605/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Промсельторг-ВП» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Промсельторг-ВП» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0000212280,

встановила:

Позивач приватне підприємство «Промсельторг-ВП» 06.02.2013 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0000212280 та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 12.03.2013 року № 0000212280, яким приватним підприємством «Промсельторг-ВП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3487 гривень та застосовано штрафну санкцію у розмірі 872 гривні.

Справа була розглянута за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Промсельторг-ВП» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000212280 було відмовлено.

В апеляційній скарзі приватного підприємства «Промсельторг-ВП», з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач приватне підприємство «Промсельторг-ВП» зазначив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки всі надані на перевірку документи, а саме: договір від 19.06.2012 року №1906, укладений між ПП «Промсельторг-ВП» та ТОВ «Айсберг Пром», специфікація до договору, видаткова накладна на товар від 25.06.2012 року № 0000870, податкова накладна від 21.06.2012 року №870 оформлені згідно з ч.1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають всі необхідні обов'язкові реквізити: назву підприємства, дату і місце складання документа, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, підписані особами, які мали право підпису даних документів. Також, позивач зауважує, що п.3 ст. 228 Цивільного кодексу України прямо вказує на те, що тільки за рішенням суду правочин може бути визнано недійсним, проте договір від 19.06.2012 року № 1906, укладений між ПП «Промсельторг-ВП» та ТОВ «Айсберг Пром» в судовому порядку нікчемним не визнавався.

ПП «Промсельторг-ВП» зазначає, що отриманий у червні 2012 року податковий кредит від ТОВ «Айсберг Пром» використовував законно, тому що придбав товар з метою його подальшого використання в межах господарської діяльності.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №318825 ПП «Промсельторг-ВП» зареєстровано як юридична особа 02.07.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 1 556 102 0000 039441 (а.с. 29).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 06.07.2010 року №106678 підприємство взято на облік в органах державної податкової служби 06.07.2010 року №106678 (а.с. 45), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200049641 (іпн - 371703715530) підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість 01.06.2012 року (а.с. 46).

Відповідно до п. 2.7 акту перевірки ПП «Промсельторг-ВП» у перевіряємий період здійснював такі види діяльності за КВЕД: будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, консультування з питань комерційної діяльності й керування, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

У період з 14.02.2013 року по 20.02.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПС в Одеській області, радником податкової служби 3 рангу, Гаргалик Світланою Євгенівною, проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП «Промсельторг-ВП» (код ЄДРПОУ - 37170379) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Айсберг Пром» (код ЄДРПОУ - 38037429) за період червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.02.2013 року № 000011/15-32-22-80/37170379 (а.с. 7-18).

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Промсельторг-ВП» пп. 14.1.36, пп.14.1.191, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податкових зобов'язань у червні 2012 року на 3487 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000212280, яким ПП «Промсельторг-ВП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 3487 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 872 гривні (а.с. 20).

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив, що у червні 2012 року ПП «Промсельторг-ВП» (покупець) уклало з ТОВ «Айсберг Пром» (постачальник) договір поставки від 19.06.2012 року № 1906 (а.с.21), відповідно до якого постачальник передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити матеріальні цінності, номенклатура, кількість і вартість яких зазначені у специфікації - додатку № 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору ТОВ «Айсберг Пром» зобов'язується поставити позивачу редуктор РЧГ-160/52 (МЛЗ) у кількості 1 шт., канат діаметром 10,5 мм у кількості 105 м, шків канатоведучий діаметром 770 мм у кількості 1 шт. (а.с. 22).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до суду надано видаткову накладну від 25.06.2012 року № 0000870 на загальну суму 20922 гривень, в тому числі ПДВ - 3487 гривень (а.с. 24), податкову накладну від 21.06.2012 року № 870 на загальну суму 20922 гривень, в тому числі ПДВ - 3487 гривень (а.с. 23) та виписку з банку про оплату товару (а.с.25).

Зазначені документи були надані позивачем і при проведенні перевірки, що підтверджується листом ПП «Промсельторг-ВП» про надання документів по взаємовідносинам з ТОВ «Айсберг Пром» від 28.01.2013 року № 1 (а.с. 87).

Суд 1- інстанції правильно зазначив у своїй постанові, що п. 4.2 договору від 19.06.2012 року №1906 встановлено, що при поставці матеріалів покупець зобов'язаний прийняти матеріали, а постачальник зобов'язаний надати наступні документи на матеріали: податкову накладну, видаткову накладну, паспорт на матеріали, документи, що підтверджують якість обладнання і надати покупцю, всі документи, пов'язані з поставкою.

Відповідно до п. 5 вищезгаданого договору якість матеріалів повинна відповідати технічній документації і підтверджуватися паспортом виробника.

Проте, ПП «Промсельторг-ВП» ані до перевірки, ані до суду не надано документів, що підтверджують якість обладнання, паспорт на матеріали, технічну документацію, паспорт виробника та інші документи, пов'язані з поставкою.

Так, Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності є обов'язковим.

Відповідно до положень ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Проте, на порушення вищезазначених законодавчих положень, у позивача відсутні документи, що підтверджують якість обладнання, яке було придбано у ТОВ «Айсберг Пром», та документи, що підтверджують перевезення товару.

Крім того, позивач надав до суду 1- інстанції договір купівлі-продажу від 19.06.2012 року № 19/06, укладений між ПП «Промсельторг-ВП» (продавець) та Будинкоуправлінням №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини (покупець) (а.с. 98-101), згідно з яким останньому позивачем було продано товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Айсберг Пром». Однак, п. 2.2 цього Договору визначено, що якість постачаємого товару повинна відповідати нормативно-технічній документації, а відповідно до п. 6.3 того ж Договору при прийманні товару покупець зобов'язаний провести зовнішній огляд, перевірити кількість, якість і асортимент поставленого товару відповідно до товаросупроводжувальних документів і нормативно-технічної документації.

Також суд 1-ї інстанції вірно зазначив, що у п.4 Договору «строки та умови поставки» від 19.06.2012 року № 1906, укладеного між ПП «Промсельторг-ВП» та ТОВ «Айсберг Пром», відсутні умови, згідно з якими поставлявся товар контрагентом позивача, у зв'язку з чим неможливо зробити висновок яким чином та куди стороною договору поставлявся товар.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.1-201.4,201.6).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Крім того, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Оцінивши надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Айсберг Пром» суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку, що вони не підтверджують належним чином здійснення господарської операції між ПП «Промсельторг-ВП» та його контрагентом ТОВ «Айсберг Пром».

Також, суд 1-ї інстанції критично поставився до посилань позивача на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року по справі №811/181/13-а за позовом ТОВ «Айсберг Пром» до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу від 20.09.2012 року № 1606 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Айсберг Пром», якою згаданий наказ визнано протиправним та скасовано. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року по справі № 811/181/13-а зазначене рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в частині скасування наказу від 20.09.2012 року № 1606 - скасовано, в іншій частині позовних вимог - залишено без змін. Визнання протиправним наказу про проведення перевірки контрагента позивача, не спростовує висновків акту перевірки самого позивача від 27.02.2013 року №000011/15-32-22-80/37170379 та не спростовує відсутності необхідних документів на підтвердження договору поставки.

На думку колегії суддів суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав, що позивачем документально не підтверджено належним чином здійснення господарської операції з ТОВ «Айсберг Пром», а саме не встановлено яким чином поставлявся товар, та не надано документів, пов'язаних з його поставкою, на порушення умов договору поставки від 19.06.2012 року № 1906 контрагентом позивача не надано документів, що підтверджують якість обладнання, паспорт на матеріали, технічну документацію, паспорт виробника, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції щодо вимог позивача, а саме, що вони є необґрунтованими та недоведеними.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Промсельторг-ВП» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Промсельторг-ВП» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0000212280 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Д.В. Запорожан Суддя: /підпис/С.І. Жук Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Ю.В. Яковлев