Рішення

від 19.11.2013 по справі 919/1158/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року справа № 919/1158/13

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50; 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до приватного підприємства "Амадєо"

(99014, м. Севастополь, вул. В. Блюхера, 9-А, кв. 59)

про стягнення заборгованості у розмірі 21 773,86 грн

Суддя Плієва Н.Г.,

за участю:

представника позивача - Кравченко Н.В., довіреність №3594-О від 17.09.2013;

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства "Амадєо" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2011 у розмірі 21 773,86 грн, з яких: 9143,15 грн - основний борг, 7498,72 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3399,40 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1732,59 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 27.04.2011, який складається із заяви про відкриття поточного рахунку, Умов та Правил надання банківських послуг та тарифів Банку.

Ухвалою суду від 09.10.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 24.10.2013.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.11.2013, представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - вул. В. Блюхера, 9-А, м. Севастополь, 99014, яка відповідає відомостям, що містяться у витяги з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 72), однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Правом наданим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).

Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач - приватне підприємство "Амадєо" про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку та його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ :

04.11.2010 приватним підприємством "Амадєо" (далі - ПП "Амадєо") було підписано заяву про відкриття поточного рахунку і картки із зразками підписів та відбитка печатки (далі - Заява).

Як вбачається із Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки, Клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком (арк.с.75).

Позивач відкрив відповідачу поточний рахунок №26006060725094.

27.04.2011 приватним підприємством "Амадєо" (далі - Клієнт, відповідач) була подана заява про зміну кредитного ліміту, відповідно до умов якої Банк при наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на рахунку клієнта, о розмірах якого Банк оповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua (далі - Правила), які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Згідно Розділу 1 Правил, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПриватБанку.

Розділом 3.18. Правил передбачені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Згідно пункту 3.18.1.1. Правил кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Кредитний ліміт, відповідно до пункту 3.18.1.5. Правил, є сумою грошових коштів, в межах яких Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку.

Згідно пункту 3.18.1.8. Правил проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відбитків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні Клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", Банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні Клієнтом обов'язків, передбачених "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той же строк.

Відповідно до умов пункту 3.18.1.11. Правил період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно здійснюється дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.12 Правил за користування кредитним лімітом встановлюється діфференцірована процентна ставка, яка залежить від строку здійснення непогашеного залишку по кредиту.

Відповідно до пунктів 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Правил Клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Правилами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок у розмірі 10 000,00 грн зі сплатою 24% річних на суму залишку по кредиту. Проведення платежів відповідачем в порядку обслуговування кредитного ліміту здійснюється протягом одного року з моменту підписання Договору.

Згідно пунктів 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Правил, нарахування відсотків проводиться наступним чином:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно пункту 3.18.4.4. правил, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту (щомісячна комісія) відповідно до пунктів 3.18.1.6., 3.18.2.3.2. 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відкритим позивачем кредитним лімітом відповідач користувався з 27.04.2011, проте належним чином свої зобов'язання за Договором не виконав, своєчасно не повернув отримані ним кошти.

13.08.2013 позивачем на адресу приватного підприємства "Амадєо" була направлена претензія з вимогою сплатити заборгованість за Договором у розмірі 21 141,85 грн, з яких: 9 143,15 грн - основний борг, 7 145,19 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 650,30 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, 3 203,21 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка отримана відповідачем (арк.с.51).

Проте, претензія позивача залишена відповідачем без задоволення та станом на 11.09.2013 вищевказана сума погашена не була, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 21 773,86 грн, з яких: 9143,15 грн - основний борг, 7 498,72 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3399,40 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1732,59 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічні положення щодо змісту зобов'язання містяться у статті 509 Цивільного кодексу України.

В силу пункту 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Пункт 7 цієї ж статті передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини третьої статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Так, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку від 27.04.2011, сторонами були вчинені конклюдентні дії, зокрема, позивач встановив кредитний ліміт на поточний рахунок відповідача, а відповідач, у свою чергу, погодився та зобов'язався виконувати усі умови, що викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування які викладені на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (стаття 180 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, між сторонами існували договірні правовідносини з користування відповідачем встановленого на поточний рахунок кредитного ліміту.

Перевіривши розрахунок заборгованості за кредитом та по процентам, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам Договору, вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості по кредиту в розмірі 9143,15 грн, заборгованості по процентам в розмірі 7498,72 грн та заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1732,59 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3399,40 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.18.5.1. Правил, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно пункту 3.18.5.4. Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до пункту 3.18.5.7. Правил строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3399,40 грн такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21 773,86 грн, з яких: 9143,15 грн - основний борг, 7498,72 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3399,40 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1732,59 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Амадєо" (99014, м. Севастополь, вул. В. Блюхера, 9-А, кв. 59, ідентифікаційний код 37348483, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором від 27.04.2013 у розмірі 21 773,86 грн (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят три гривні 86 коп), з яких: 9143,15 грн - основний борг, 7498,72 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3399,40 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 732,59 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва