Постанова

від 18.11.2013 по справі 801/9541/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2013 р. 16:14 Справа №801/9541/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габової Н.Г., за участю

представника позивача - Давиденко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафа-Термінал"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафа-Термінал" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2013 року №0000562205, винесене Феодосійською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 309458 грн.

Адміністративний позов мотивований тим, що Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КАФА-ТЕРМИНАЛ» з питань перевірки правомірності формування валових витрат декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року.

25.09.2013 року Феодосійською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення №0000562205 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 309458,00 грн.

Позивач зазначає, що не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим від 25.09.2013 року №0000562205, оскільки воно було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач вважає, що висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат, пов'язаних з відсотками по кредиту є необґрунтованими.

Позивач вважає, що відсотки по кредитному договору є валовими витратами з моменту їх нарахування в податковому обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи, надіслав заперечення проти позову, в якому зазначив наступне.

У результаті перевірки встановлено порушення ст..44, п.п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування всього у сумі 309458 грн.

Перевіркою показників «сума витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» за період з 01.04.2011 р. о 30.06.2011 р. встановлено, що ТОВ «Кафа-Терминал» до складу валових витрат включено суму 309458 грн. (витрати по сплаті процентів) без наявності підтверджуючих документів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень - рішень, чи дотримані порядок, строки та підстави проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ "Кафа-Терминал" є юридичною особою, яке зареєстровано 25.01.2010 р. Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №689858.

Суд зазначає, що ТОВ "Кафа-Терминал" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.08.2003 р. за №1449.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "Кафа-Терминал" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що Феодосійська об'єднана ДПІ надіслала на адресу позивача Запит №1716/10/22313 від 02.04.2013 р., в якому просила надати протягом десяти робочих днів з моменту отримання запиту письмові пояснення та документальне підтвердження щодо проведених господарських операцій за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. Зазначений запит був отриманий позивачем 08.04.2013 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також судом встановлено, що 16.04.2013 року ТОВ «Кафа Терминал» надіслало на адресу відповідача Пояснення вих..№56/13 від 16.04.13 р., в якому зазначило наступне. ТОВ «Кафа Терминал» на період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. знаходилось в стадії консервації об'єктів будівництва виробничих основних фондів, та будівництво об'єктів ще не поновлювалось у зв'язку з тим, що протягом тривалого часу в суді розглядалися різні позови, пов'язані з ТОВ «Кафа Терминал». ТОВ «Кафа Терминал» не веде господарської діяльності за основним видом діяльності у зв'язку з відсутністю фінансування з боку засновників. У зв'язку з цим у підприємства виникло важке фінансове положення. Також позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що у підприємства було щомісячне зобов'язання по сплаті процентів по кредиту (Договір №К/30-09 від 09.11.2009 р.), то у зв'язку з відсутністю коштів у підприємства, воно було змушене вдатися до залучення третьої особи, яка сплачувала би проценти за ТОВ «Кафа Терминал».

Судом встановлено, що відповідачем 28.08.2013 року прийнято наказ № 183 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кафа-Терминал" з питань правильності формування валових витрат за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ТОВ «Кафа-Терминал» було надіслано повідомлення №29/22.5 від 02.09.2013 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке воно отримало 02.09.2013 р., про що свідчить розписка.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 183 від 28.08.2013р., виданого Феодосійською ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК, та п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, головним державним ревизором-інспектором відділу перевірок з окремих питань Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК Черниш Вікіорією Олександрівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кафа-Терминал" з питань правомірності формування валових втрат декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року.

В результаті перевірки був складений Акт №246/225/32511379 від 11.09.13 р.

В Акті перевірки зазначено, що перевірку проведено у приміщенні Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК.

З акту перевірки вбачається, що TOB «Кафа-Терминал» реорганізовано із ЗАТ «Кафа» та є правоприємником усіх прав і обов'язків ЗАТ «Кафа».

Українське-російське підприємство з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Кафа» було зареєстровано розпорядженням міського голови та Свідоцтвом про державну реєстрацію СПД-юридичної особи від 04.08.2003р. за №1981-р, реєстраційний номер 04055759ю0040226.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. були надані наступні документи:

- Накази про призначення директорів;

- Дані податкової звітності TOB «Кафа-Терминал», наданої до Феодосійської ОДПІ за перевіряємий період;

- Бухгалтерська довідка по рахунку №684 «Розрахунки по нарахованним процентам»;

- Акти виконаних робіт, акти приймання робіт;

- Розрахунково-платіжні відомості за період з 01.04.2011р по 30.06.2011 р.;

- Платіжні доручення та інш.;

З акту перевірки вбачається, що згідно з поданою ТОВ «Кафа-Терминал» до Феодосійської ОДПІ декларації з податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011 року №38297 від 09.08.2011 року сума об'єкта оподаткування податку на прибуток склала «-» 651212грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення ст.44, п. 138.2. ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р.№ 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), підприємством було допущено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. у сумі 309458,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 TOB «Кафа-Терминал» задекларовано валові витрати у сумі 976161грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 встановлено їх завищення у сумі 309458грн.

Як вбачається з акту перевірки, структура витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, задекларованих TOB «Кафа-Терминал» згідно з поданими деклараціями за період з 01.04.2011 по 30.06.2011р. становить:

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок декларації - 04) - 976161 грн.;

- інші витрати (рядок декларації - 06) - 976161 грн.;

- адміністративні витрати (рядок декларації - 06.2) - 289610 грн.;

- фінансові витрати (рядок декларації - 06.4) - 309458 грн.;

- проценти (рядок декларації - 06.4.1) - 309458 грн.;

- інші витрати (рядок декларації - 06.5) - 377093 грн.

Проведеним аналізом, встановлено, що до складу валових витрат підприємством включено витрати по сплаті процентів за отриманий кредит (б/с 684) - 309458 грн. (рядок 06.4 Декларації).

Також з акту перевірки вбачається, що перевіркою показників „сума витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" за період з 01.04.2011 по 30.06.2011р. у сумі - 976161 грн. встановлено, що TOB «Кафа-Терминал» до складу валових витрат включено суму 309458грн. (витарати по сплаті процентів) без наявності підтверджуючих документів.

Отже з висновку акту перевірки вбачається, що перевіркою ТОВ «Кафа-Терминал» встановлено порушення ст.44. п. 138.2. ст.138 Податкового Кодексу України, шо призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування всього у сумі 309458грн.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №246/225/32511379 від 11.09.13 р. було прийнято податкове повідомлення рішення від 25.09.13 р. №0000562205, яким ТОВ «Кафа-Терминал» на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 309458,00 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим №0000562205 від 25.09.13 р., звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство «Кафа», правонаступником якого відповідно до статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кафа-Терминал» уклало кредитний договір № К/30-09 від 09 листопада 2009 року, з Дочірньою організацію АО «Банк ЦенрКредит» TOB «Банк БЦК-Москва».

Вказаний договір є договором із нерезидентом, а тому підлягав обов'язковій державній реєстрації в Національному банку України.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір було зареєстровано, та отримано відповідне реєстраційне свідоцтво Головного управління Національного банку України в АР Крим № 738 від 13.11.2009 року № 09-014/7328.

Також вбачається, що 09.10.2010 року за № 09037/2197 позивачем було отримано Додаток від 09 квітня 2010 року №1 до реєстраційного свідоцтва.

Відповідно до вказаного Кредитного договору у 4 кварталі 2009 року було отримано кредит ЗАТ «Кафа» у сумі 1 100 000,00 доларів США на поповнення обігових коштів терміном до 20.12.2012 року на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору № К/30-09 від 09.11.2009 року кредитор надає позичальнику (ЗАТ «Кафа») кредит у сумі 1100000 «Один мільйон сто тисяч доларів США на строк 36 місяців, з 20 листопад 2000р. по 20 листопада 2012 р.. Валюта Кредиту - долар США.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору кредит надається на наступні цілі: поповнення оборотних коштів (оплата податку на прибуток).

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору плата за кредит встановлюється у розмірі 14 % річних.

Відповідно до п. 3.4 договору повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом проводитися позичальником за графіком згідно додатку № 3 до кредитною договору.

Відповідно до п. 3.8 та 3.7 договору проценти нараховуються починаючи з другого дня користування і закінчуючи днем погашення кредиту, в розрахунок приймається фактична кількість календарних днів у платіжному періоді, виходячи з розрахунку 365 або 366 днів на рік.

Таким чином, судом встановлено, що користування кредитними коштами відповідно до договору було платним.

Судом встановлено, що структура витрат, задекларованих TOB «Кафа-Терминал» згідно з поданою декларацією за період з 01.04.2011 по 30.06.2011р. становить:

- витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок декларації - 04) - 976161 грн.;

- Інші витрати (рядок декларації - 06) - 976161 грн.;

- Адміністративні витрати (рядок декларації - 06.2) - 289610 грн.;

- Фінансові витрати (рядок декларації - 06.4) - 309458 грн.;

- Проценти (рядок декларації - 06.4.1) - 309458 грн.;

- Інші витрати (рядок декларації - 06.5) - 377093 грн.

Отже, судом встановлено, що до складу валових витрат підприємством включено витрати по сплаті процентів за отриманий кредит в розмірі 309458 грн. (рядок 06.4 Декларації).

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються у тому числі із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5 ст. 138 цього Кодексу.

Згідно з п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п.п.138.5.2. п. 138.5 ст.138 Податкового кодексу України датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 2 ст. 6 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік витрат ведеться згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248.

Відповідно до п.27 даного положення до фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 р. № 415, фінансові витрати визнаються: іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

Як вбачається з п.п.1.2. п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п.п.2.1. п.2 зазначеного положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 141.1. ст.. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України та зазначених вище норм права, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, сума процентів - 309458 грн., була нарахована позивачем і проведена в бухгалтерському обліку ТОВ «Кафа Терминал», що підтверджується, зокрема, наступними документами:

1) - копією довідки від банку БЦК-Москва від 28.04.2011 року № 920;

- копією бухгалтерської довідки від 20.04.2011 року, згідно якої сума сплачених відсотків становить 104183, 06 грн.;

2) - копією довідки від банку БЦК-Москва від 25.05.2011 року № 1199;

- копією бухгалтерської довідки від 20.05.2011 року, згідно якої сума сплачених відсотків становить - 100988, 10 грн.;

3) - копією довідки від банку БЦК-Москва від 22.06.2011 року №1497;

- копією бухгалтерської довідки від 20.06.2011 року, згідно якої сума сплачених відсотків становить - 104286, 38 грн.

Оскільки позивач нарахував проценти за кредитним договором в квітні, травні та червні 2011 року, то згідно п.141.1 ст.141, п. 138.5.2 ст. 138 Податкового кодексу України у позивача виникло право на віднесення цих сум до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року за першою подією - датою визнання процентів та їх визначення за правилами бухгалтерського обліку позивача.

При цьому, оскільки факт виникнення права на валові витрати по процентам виникає з моменту їх нарахування, то і факт їх фактичної сплати банку не має значення для виникнення права на валові витрати.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу валових витрат проценти за кредитом в сумі 309458 грн.

Але судом встановлено, що фактично проценти банку перераховані ні позивачем, а третьою особою у зв'язку з відсутністю у позивача коштів.

З матеріалів справи вбачається, що погашення третьою особою процентів в сумі 309458 грн. підтверджується Карткою рахунку 6841 за 2 квартал 2011 року.

Крім того, як свідчать матеріали справи та підтверджено позивачем під час розгляду справи, ТОВ «Банк БЦК Москва» надіслало на адресу позивача лист-повідомлення від 08.11.2013 р. №3145, в якому зазначило, що проценти по кредитному договору №К/30-09 від 09.11.2009 р., укладеному Банком з ТОВ «Кафа-Терминал» сплачувалися:

20.04.2011р. - платником ТОО NAFTAENERGO RNN582200009710 SHYMKENT KAZAKHSTAN;

13.05.2011р. - платником ТОО NAFTAENERGO RNN582200009710 SHYMKENT KAZAKHSTAN;

16.06.2011 р. - платником ТОО NAFTAENERGO RNN582200009710 SHYMKENT KAZAKHSTAN.

Також суд зазначає, що в судовому засіданні були досліджені документи, що також підтверджують сплату процентів третьою особою ТОО «Нафтоенерго» в сумі 309458,00 грн., а саме:

- заява на перерахування №111 від 13.05.2011 р.;

- заява про перерахування № 3 від 20.04.2011 р.;

- заява на перерахування №01 від 16.06.2011 р..

Суд зазначає, що сплата третьою особою за позивача процентів за кредитом без будь-яких документів є фактично грошами, які безплатно отримані позивачем у звітному періоді, а тому є сумами, які в повному обсязі відносяться до доходів позивача.

Тому позивач був зобов'язаний безоплатно отримані кошти в сумі 309458 грн. в 2 кварталі 2011 року в повному обсязі віднести до валового доходу.

В тому випадку нараховані але самостійно не сплачені відсотки, які також в сумі 309458 грн. віднесені до складу валових витрат, зменшують суму валових доходів та, фактично, не впливають на об'єкт оподаткування.

Тобто валові витрати, сформовані за рахунок несплачених процентів, не зменшують оподатковуваний прибуток.

Судом встановлено, що позивачем в повній мірі дотримані норми Податкового кодексу України в частині визначення валового доходу, оскільки позивач кошти безоплатної допомоги, отримані за рахунок сплати іншою особою відсотків за позивача в сумі 309458 грн., відніс до «інших доходів» - «вартість товарів, безоплатно отриманих у звітному періоді», що відобразило в рядку 03.9. додатку до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2013 року.

Таким чином, позивач правомірно як в бухгалтерському, так і в податковому обліку відобразив як валові доходи, так і валові витрати, пов'язані з погашенням процентів за кредитом в 2 кварталі 2013 року.

При цьому суд оцінює дії відповідача як неправомірні, так як він зменшив позивачу валові витрати (в порушення п. 138.5.2 ст.138 КАС України), оскільки зазначив в акті, що позивач не надав доказів погашення кредиту, але не зменшив при цьому валові доходи, які були збільшені позивачем на суму погашених іншою особою відсотків.

Суд також зазначає, що позиція відповідача була би правомірною, якщо би Податковий кодекс України пов'язував факт виникнення витрат з фактом реального погашення відсотків за кредитом.

Але оскільки цей факт пов'язаний з нарахуванням відсотків, суд вважає позицію відповідача необґрунтованою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що TOB «Кафа-Терминал» правомірно включило до складу валових втрат суму витрат по сплаті процентів в розмірі 309458 грн. до декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 25.09.13 р. №0000562205, яким ТОВ «Кафа-Терминал» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 309458,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно квитанції №168 від 02.10.2013 р. позивач сплатив судовий збір в сумі 2294,00 гривень.

Приймаючи до уваги, що суд повністю задовольнив позовні вимоги, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.11.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 22.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 25.09.13 р. №0000562205, яким ТОВ «Кафа-Терминал» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 309458,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафа-Терминал" (ЄДРПОУ 32511379) судовий збір в розмірі 2294,00 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.