Рішення

від 28.11.2013 по справі 906/1566/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2013 р. Справа № 906/1566/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Матвієнко О.В., дов. від 23.10.13р. № 23/10

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничого підприємства "Геоцентр" (м.Умань Черкаської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект" (м.Житомир)

про стягнення 28743,85 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 28743,85 грн., з яких 25000,00 грн. повернення попередньої оплати, перерахованої відповідачу згідно договору № ДГ-0000044 від 26.10.12р., 3096,58 грн. пені та 647,27 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Від відповідача на адресу господарського суду надійшло клопотання від 27.11.13р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні протягом трьох календарних місяців (а.с.35).

Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Від представника відповідача на адресу господарського суду 01.11.13р. вже надходило аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням її у відрядженні протягом трьох календарних місяців за кордоном, на підтвердження чого було подано наказ № 53 від 30.10.13р. про відрядження представника відповідача - Василівської І.Ю. (а.с.28,29).

Господарський суд розглядає вказані клопотання відповідача як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, оскільки термін відрядження представника відповідача більший ніж строк розгляду справи, передбачений ст.69 ГПК України. При цьому судом враховується той факт, що відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання будь-якого іншого представника, про що відповідачу було роз'яснено в ухвалі господарського суду від 14.11.13р. (а.с.33).

У зв'язку з цим, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення та вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, вимог ухвал суду від 28.10.13р. та від 14.11.13р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство Геоцентр" (далі-позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект" (далі - відповідач/виконавець) укладено договір № ДГ-0000044, згідно якого замовник доручив, а виконавець взяв зобов'язання власними та залученими силами та засобами виконати у відповідності до умов цього договору роботу з розробки розділу робочого проекту ОВНС до "Робочого проекту промислової розробки Болтишського родовища гнейсо-гранітів в Криничанському районі Дніпропетровської області" (а.с.9,10).

Відповідно до пп.1.3 договору, виконавець зобов'язався по закінченню роботи надати замовнику узгоджений та затверджений звіт по проведеній роботі.

Згідно з пп.1.4 договору, термін здачі виконавцем замовнику робіт по договору в цілому - 26.12.12р.

Відповідно до пп.2.1 договору, загальна вартість робіт згідно з пп.1.1 складає 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4166,67 грн.

Згідно з пп.2.2 договору, оплату замовник за цим договором проводить протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем перераховано відповідачу відповідно до умов пп.2.2 договору попередню оплату в сумі 25000,00 грн. згідно платіжного доручення № 58 від 26.10.12р. (а.с.11).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору № ДГ-0000044 від 26.10.12р. після отримання авансу не розпочав виконання обумовленої договором роботи, у зв'язку з чим у позивача відпала необхідність в замовлених та оплачених роботах, про що позивач направив відповідачу лист від 09.11.12р. № 09/11 про повернення 25000,00 грн. попередньої оплати (а.с.12).

Факт отримання відповідачем листа від 09.11.12р. № 09/11 підтверджується відповідними повідомленням про вручення поштового відправлення - 11.12.12р. (а.с.13).

Відповідно до пп.4.2.3 договору, виконавець зобов'язався передбачені в пп.1.1 цього договору роботи виконати в цілому до 26 грудня 2012р., з обов'язковим додержанням вимог діючої нормативно-технічної документації.

Згідно з пп.6.2 договору, цей договір діє до 26 грудня 2012 року. Закінчення строку договору не звільняє виконавця та замовника від виконання своїх зобов'язань, а також від відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання за цим договором.

Оскільки відповідачем так і не були здійснені замовлені роботи, позивачем двічі направлялася на адресу відповідача претензія від 16.07.13р. про повернення коштів в сумі 25000,00 грн. (а.с.14). Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Факт отримання відповідачем претензії від 16.07.13р. підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.16,17).

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно даних позивача, отримавши 25000,00 грн. авансу, відповідач не здійснив обумовлених дій на виконання договору.

Разом з тим, після отримання претензій позивача відповідач кошти попередньої оплати не повертає.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, після отримання письмової вимоги від позивача, відповідач зобов'язаний повернути кошти позивача, оскільки з 11.12.12р. у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем у вигляді повернення цих коштів попередньої оплати.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно вірного розрахунку позивача, розмір 3% річних становить 647,27 грн. (а.с.4).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3096,58 грн. пені.

Дана вимога є безпідставною, виходячи з наступного.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, наведеними нормами чинного законодавства встановлено, що вимога про стягнення пені може ставитися лише за умови письмового зазначення в договорі такого виду відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору № ДГ-0000044 від 26.10.12р., сторони не передбачили відповідальності у вигляді нарахування пені.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Станом на день вирішення спору попередня оплата (аванс) відповідачем не повернута, що підтверджується довідкою позивача від 28.11.13р. № 28/11 (а.с.37).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 25000,00 грн. повернення попередньої оплати згідно договору № ДГ-0000044 від 26.10.12р. та 647,27 грн. 3% річних.

В частині стягнення 3096,58 грн. пені суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект", 10014, м.Житомир, вул.Рильського 9, офіс 507-а, ідентифікаційний код 36072368:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство Геоцентр", 20300, м.Умань Черкаської області, провул. Івангородський 29, ідентифікаційний код 34710889 - 25000,00 грн. повернення попередньої оплати згідно договору № ДГ-0000044 від 26.10.12р., 647,27 грн. 3% річних та 1535,15 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.11.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).