Рішення

від 26.11.2013 по справі 906/1578/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" листопада 2013 р. Справа № 906/1578/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г. ,

при секретарі Заруцькій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Терехова О.Л. - представника за довіреністю №2565-О

від 16.08.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (м.Дніпропетровськ)

до Виробничого кооперативу "АКВА" (м.Житомир)

про стягнення 41084,24 грн.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду з позовом до Виробничого кооперативу "АКВА" про стягнення 41084,24грн., з яких: 27000,00грн. заборгованості за кредитом, 8910,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2810,55грн. пені та 2363,69грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.10.2013р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 12.11.2013р.

У зв'язку із неявкою представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду, господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою від 12.11.2013р. відклав розгляд справи на 26.11.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву від 26.11.2013р. (а.с.63), відповідно до якої ПАТ КБ "Приватбанк" просить стягнути з відповідача на користь позивача 41043,29грн., з яких: 27000,00грн. заборгованості за кредитом, 8910,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2769,60грн. пені та 2363,69грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Провадження в частині стягнення з відповідача пені в сумі 40,95грн. позивач просить припинити, посилаючись на те, що відповідачем 11.11.2013р. здійснено часткове погашення коштів в розмірі 40,95грн., які банк зарахував на часткове погашення пені. Також представник позивача пояснив, що заяву про відкриття поточного рахунку між сторонами було підписано 27.04.2012 року, а відкриття поточного рахунку та встановлення відповідачу кредитного ліміту відбулося 03.05.2012р., у зв'язку з чим вказана дата і відображено в банківських виписках по рахунку Виробничого кооперативу "АКВА".

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та заяві від 26.11.2013р. та просить їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав.

Слід зазначити, що копія ухвали господарського суду Житомирської області від 31.10.2013р. про порушення провадження у справі, яку було направлено на адресу Виробничого кооперативу "АКВА" (10012, м.Житомир, вул.Бориса Тена, буд.48-А), повернулась до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.48-52).

До господарського суду також, із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання", повернулась копія ухвали від 12.11.2013р. про відкладення розгляду справи на 26.11.2013р., яка направлялась відповідачу за адресою: 10012, м.Житомир, вул. Бориса Тена, буд.48-А (а.с. 59-62).

Як вбачається з матеріалів справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців значиться Виробничий кооператив "АКВА", ідентифікаційний код 06961462, місцезнаходження: 10012, м.Житомир, вул. Бориса Тена, будинок 48-А. (а.с.53).

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2012р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (позивач) та Виробничим кооперативом "АКВА" (відповідач) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с.29), згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті http/www.a-bank.com.ua, https://cllent-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Цим підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах позивача - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002055906478, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України).

Згідно п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором від 27.04.2012 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 27000,00грн., що підтверджується виписками з рахунку №26002055906478 (а.с.65-68). При цьому, як пояснив представник позивача заяву про відкриття поточного рахунку між сторонами було підписано 27.04.2012 року, а відкриття поточного рахунку та встановлення відповідачу кредитного ліміту відбулося 03.05.2012р., у зв'язку з чим вказана дата і відображено в банківських виписках по рахунку Виробничого кооперативу "АКВА".

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 зазначених Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату оплати (п. 3.18.4.9 Умов).

У відповідності до п.3.18.4.4. Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Згідно п.3.18.4.10 Умов, зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, першочергово спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.п.3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення пені згідно розділу 5 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості здійснюється не пізніше дати, вказаної в п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати оплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за договором від 27.04.2012р. перед ПАТ КБ "ПриватБанк" у повному обсязі не виконав.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, виписок з банківського рахунку ВК "АКВА" (а.с.64-73) та розрахунку заборгованості (а.с.41-42), вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ВК "АКВА" договором банківського обслуговування від 27.04.2012 року, у відповідача станом на 20.09.2013р. утворилась перед позивачем заборгованість по простроченому кредиту в сумі 27000,00грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8910,00грн., заборгованість по сплаті комісії (винагороди) в сумі 2363,69грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 2810,55грн.

19.09.2013р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. №20503ZRXKS08A від 10.09.2013р. з вимогою погашення заборгованості за договором банківського обслуговування від 27.04.2012р. (а.с.45, докази направлення - а.с.46-47), яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача існувала непогашена заборгованість перед позивачем по простроченому кредиту в сумі 27000,00грн., по процентам за користування кредитом в сумі 8910,00грн., по сплаті комісії (винагороди) в сумі 2363,69грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по простроченому кредиту в сумі 27000,00грн., по процентам за користування кредитом в сумі 8910,00грн., по сплаті комісії (винагороди) в сумі 2363,69грн. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в частині стягнення з відповідача 27000,00грн. заборгованості по простроченому кредиту, 8910,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2363,69грн. заборгованості по сплаті комісії (винагороди) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості із простроченого кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості по сплаті комісії, позивач у позовній заяві (а.с.2-5) просив стягнути з відповідача 2810,55грн. пені, розрахунок якої наведено у доданому до позовної заяви розрахунку та виписці з банківського рахунку Виробничого кооперативу "АКВА" (а.с.41-42, 69-73).

Представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості, просив припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 40,95грн. за відсутністю предмета спору в цій частині, у зв'язку з чим просив стягнути з Виробничого кооперативу "АКВА" на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 2769,60грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.11.2013р. відповідачем сплачено грошові кошти в сумі 40,95грн. (а.с.85), які банк, керуючись умовами п. 3.18.4.10 Умов, зарахував в рахунок часткового погашення пені.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 40,95грн. підлягає припиненню.

З огляду на вищезазначене, станом на час розгляду справи непогашеною відповідачем залишилась пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 2769,60грн. (2810,55грн. - 40,95грн.).

Вказану суму заборгованості й просить стягнути позивач на свою користь з відповідача.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до 3.18.5.1 вказаних вище Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2., 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені (а.с.41-42), з урахуванням встановлених вище обставин та здійсненої відповідачем часткової оплати, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 2769,60грн. пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 27000,00грн. заборгованості за кредитом, 8910,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2363,69грн. заборгованості з комісії та 2769,60грн. пені. Провадження у справі в частині стягнення 40,95грн. пені підлягає припиненню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог, у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 549, 611, 626, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ч.1 ст. 216, ст.217, ч.1 ст.230 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу "АКВА" (10012, м.Житомир, вул. Бориса Тена, будинок 48-А, ідентифікаційний код 06961462)

на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 27000,00грн. заборгованості за кредитом,

- 8910,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом,

- 2363,69грн. заборгованості з комісії,

- 2769,60грн. пені,

- 1718,79грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 40,95грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.11.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов.)