Постанова

від 14.10.2013 по справі 804/12354/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р. Справа № 804/12354/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «КіПснаб» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

20.09.2013 року Приватне підприємство «КіПснаб» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України, з наступними позовними вимогами:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції №188 від 16.08.2013р. «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «КіПснаб».

2. Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо складання в Акті №335/42/22-03/34455400 від 22.08.2013 року висновків про порушення приватним підприємством «КіПснаб» п. 108.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст., п. 187.1 ст. 187. п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по правочинах з придбання товарів за травень 2012 року у ТОВ «Устіна-Груп».

3. Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо коригування податкової звітності, а саме внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведеної документальної перевірки приватного підприємства «КіПснаб», оформленої Актом №335/42/22-03/34455400 від 22.08.2013, в частині порушення ПП «КіПснаб» п. 108.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187. п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по правочинах з придбання товарів за травень 2012 року у ТОВ «Устіна-Груп».

4. Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з інформаційних баз даних відомості про результати проведеної документальної перевірки приватного підприємства «КіПснаб», оформленої Актом №335/42/22-03/34455400 від 22.08.2013, в частині порушення ПП «КіПснаб» п. 108.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188. п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по правочинах з придбання товарів за травень 2012 року у ТОВ «Устіна-Груп».

5. Витребувати у Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції наказ №188 від 16.08.2013 р. «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «КіПснаб».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказ про проведення перевірки №188 від 16.08.2013 р. підлягає скасуванню, оскільки законних підстав для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки відповідач не мав. Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки порушують його права, а коригування показників податкової звітності здійснені всупереч законодавству.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень до позову не надав.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 78 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав за якими може проводитися документальна позапланова перевірка.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ст.79 Податкового кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Податковим кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (86.1 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що у період з 16.08.2013 по 22.08.2013 Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі наказу №188 від 16.08.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ «Устіна-Груп» (код ЄДРПОУ 37731037) за період травень 2012 р. та відображення в господарських операціях або їх подальшої реалізації.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №335/42/22- 03/34455400 від 22.08.2013 (надалі - Акт перевірки).

Позивач вертає увагу, що перевірка була проведена, зокрема, на підставі п.п. 78.1.1. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно яких позапланова документальна перевірка проводиться за наявності хоча б однієї із зазначених підстав: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; перевірка може проводиться якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

На адресу ПП «КіПснаб» відповідачем був направлений запит про надання інформації від 05.08.2013 р. № 1940/04-03-22-05-18, в якому запропоновано у 10-денний термін надати відповідні документи.

На виконання зазначеного запиту позивачем 07.08.2013 р. надано копії необхідних документів.

Таким чином позивач вважає, що наказ про проведення перевірки №188 від 16.08.2013 р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він повністю виконав вимоги податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд зазначає, що оскаржений наказ є актом індивідуальної дії податкового органу та припинив свою дію одразу після його виконання - тобто проведення перевірки, а відтак вже не може бути скасованим після його виконання.

За таких обставин позовна вимога 1 задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги 2 суд зазначає наступне.

У позовній вимозі 2 позивач просить визнати дії відповідача щодо складання в Акті перевірки висновків протиправними, оскільки вважає їх такими, що не підтверджуються жодними аргументами з боку податкового органу.

На думку позивача, перевірка була проведена без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій.

А саме те, що при проведенні перевірки відповідач використовував Акт №934/22- 5/37731037 від 10.09.2012 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Устіна-Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2012. У вказаному акті міститься висновок про те, що по ТОВ «Устіна-Груп» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за травень 2012.

На підставі зазначеного Акту була проведена перевірка ПП «КіПснаб» щодо дотримання вимог податкового законодавства.

З цього приводу позивач зазначив наступне.

ПП «КіПснаб» (Замовник) уклав із ТОВ «Устіна-Груп» (Постачальник) наступні договори: договір поставки №01-02.12 від 01.02.2012 згідно якого «Постачальний зобов'язується поставити Замовнику у відповідності з умовами даного договору матеріали верхньої будови колії згідно з специфікаціями»; договір поставки №40940 від 01.02.2012 згідно якого «Постачальник зобов'язується поставити Замовнику у відповідності з умовами даного договору матеріали верхньої будови колії згідно з специфікаціями».

Позивач надавав контролюючому органу всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначених договорів, а саме: рахунки, накладні, податкові накладні. Факт оплати за договорами підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Крім того, подальший рух товару, придбаного у ТОВ «Устіна-Груп» також документально підтверджено. У ПП «КіПснаб» наявні первинні документи щодо реалізації придбаного товару Іноземному підприємству «Петро Карбо Хем-Мукачево».

Розглядаючи надані матеріали справи, суд врахує, що вчинення дій по проведенню перевірки прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу.

Заявляючи вимоги у такий спосіб позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Позивачем не надано доказів того, що за результатами проведеної перевірки податковим органом приймалися будь-які рішення, зокрема податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань.

Таким чином, позовна вимога 2 задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги 3 та 4 суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18 квітня 2008 року №266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Зі змісту пункту 1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.п.1.3.3 п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зі змісту п.2.15 Методичних рекомендацій вбачається, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова, перша та друга категорії. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Таким чином «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Водночас, суд вважає, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує його права та законні інтереси, оскільки декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам, відображеним в електронній базі, шкодить діловій репутації позивача та може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

Згідно пункту 2.6 Методичних рекомендацій працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. З огляду на викладене вбачається, що показники по платнику ПДВ в автоматизованій системі формуються на підставі даних, задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ, та повинні їм відповідати.

Судом встановлено, що Методичними рекомендаціями визначено підстави, за наявності яких податковий орган має право вносити зміни до електронної бази податкової звітності органу ДПС, що відображається в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Так, згідно пункту 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

За пунктом 2.22 Методичних рекомендацій у разі, якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ. Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС «Аудит».

Згідно пункту 2.23 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки. Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Підставами для здійснення коригувань в автоматизованій системі посадовими особами податкового органу є виключно: встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

Суд звертає увагу, що до суду не надано ніяких належних доказів у підтвердження здійснення податковим органом коригування податкової звітності.

Таким чином, суд не має підстав вважати, що відповідачем безпідставно проведено коригування в автоматизованій системі показників податкових зобов'язань позивача та податкового кредиту.

За наведених обставин позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «КіПснаб» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «КіПснаб» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 14.10.13 СуддяВ.С. Парненко В.С.Парненко