Постанова

від 28.11.2013 по справі 2-а-413/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-413/12 Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко К.М.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про зобов»язання перерахунку та виплати пенсії, як дитині війни. Просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і недоплати соціальної допомоги, як дітям війни, зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити дану допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач відносяться до осіб, які є дітьми війни, а тому має право на державну соціальну підтримку у вигляді щомісячної доплати до пенсії (щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги) в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 січня 2012 року позов задоволено частково: зобов'язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 29.01.2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено питання чи справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач має статус дитини війни в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом, зокрема, на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленого ст.6 даного Закону, виходячи з його пріоритетності над Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.

З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.

Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року №3491 - VІ, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що норми статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2011 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вищенаведеної норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491- VІ Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, згідно якої встановлено, серед іншого, розміри підвищень до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 23.07.2011 року - Постанова КМУ №745 від 06.07.2011 року, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні з встановленням кінцевої дати перерахунку пенсій позивачу по 22.07.2011 року включно.

Отже, колегія суддів приходить висновку щодо необхідності зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 січня 2012 року - змінити, доповнивши третій абзац її резолютивної частини словосполученням: «по 22.07.2011 року включно».

В іншій частині постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 січня 2012 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.