Ухвала

від 21.11.2013 по справі 2а-4832/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 2а-4832/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Південьгазмонтаж» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Південьгазмонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012р. ПП «Південьгазмонтаж» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012р. №0008112200 та №0008122200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про порушення позивачем ст.185, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з контрагентом ПП «Галекс» в грудні 2011 року. Податкове законодавство не визначає залежність податкового кредиту платника ПДВ від податкового кредиту та податкових зобов'язань постачальника товарів (робіт, послуг), як це робить відповідач в акті перевірки. Висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП «Галекс» є лише припущенням посадових осіб відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області проти позову заперечувала, зазначивши, що проведеною перевіркою не підтверджено права позивача на формування податкового кредиту за наслідками взаємовідносин з ПП «Галекс». В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. позов ПП «Південьгазмонтаж» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПП «Південьгазмонтаж» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області №1143 від 30.10.2012р., відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 30.10.2012р. по 01.11.2012р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок у правління податкового контролю, інспектором податкової служби І рангу Льодою М.А. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Південьгазмонтаж» (код за ЄДРПОУ 32267824) з питання підтвердження фінансово-господарських відносин з ПП «Галекс» (код ЄДРПОУ 31918281) за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №2425/22-4/32267824 від 05.11.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в грудні 2011 року, яка підлягає до сплати в бюджет, на загальну суму ПДВ 26667 грн.; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 30666 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у грудні 2011 року ПП «Південьгазмонтаж» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 26666,67 грн. на підставі податкової накладної від 27.12.2011р. №18 на загальну суму 160000 грн., у т.ч. ПДВ 26666,67 грн., виписаної ПП «Галекс» за послуги по влаштуванню футлярів безтраншейним способом для переходу доріг пр. Ушакова, вул. Комсомольська, згідно договору постачання товарів/послуг від 20.09.2011р. №20/09-11. Дані суми відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. При розгляді правомірності відображення у податковому обліку даних операцій з урахуванням матеріалів перевірок контрагентів та отриманої інформації від підрозділу податкової міліції встановлено, що ДПІ у м.Херсоні складено акт від 02.04.2012р. №318/22-4/31918281 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Галекс» з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП «Палітра+» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ПП «Палітра+» у грудні 2011 року», згідно якого перевіркою ПП «Галекс» встановлені порушення ч.1-3, 5-6 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємством при придбанні товарів (послуг) з постачальником ПП «Палітра+» у грудні 2011 року на загальну суму ПДВ 154379,02 грн. та продажу цих товарів (послуг) контрагентам-покупцям у перевіряємому періоді на загальну суму ПДВ 108683,08 грн., у т.ч. ПП «Південьгазмонтаж» на суму ПДВ 26666,67 грн.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що фактичне надання послуг у перевіряємому періоді ПП «Південьгазмонтаж» з боку ПП «Галекс» по ланцюгу постачання від ПП «Палітра+» не є можливим. Позивач у грудні 2011 року сформував податковий кредит внаслідок операцій, які фактично не здійснювалися. Надані до перевірки первинні документи не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою ухилення від сплати податків, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.

На підставі акту перевірки від 05.11.2012р. №2425/22-4/32267824 ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів в Херсонській області 14.11.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0008112200, яким ПП «Південьгазмонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 40000,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 26667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13333,5 грн.);

- №0008122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 30666 грн. (в т.ч. за основним платежем - 30666 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ПП «Південьгазмонтаж» про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з ПП «Галекс», що призвело до заниження позивачем суми ПДВ та податку на прибуток; наявні у позивача первинні документи у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Колегія суддів погоджується з такими висновками Херсонського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в даному спорі про необґрунтованість формування податкового кредиту за документами ПП «Південьгазмонтаж» та ПП «Галекс» свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як не підтвердженність ПП «Галекс» правомірності формування податкового кредиту по операціям з ПП «Палітра+», отримані послуги які в подальшому були надані позивачу.

Матеріалами справи встановлено, що контрагент ПП «Палітра+» не мало господарських взаємовідносин з ПП «Галекс», про що свідчать наявний в матеріалах справи акт перевірки ПП «Галекс», правомірність якого не оспорена в судовому порядку, та пояснення від 17.02.2012р. керівника ПП «Палітра+» ОСОБА_3

Більше того, в матеріалах справи міститься постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-3199/12/2170, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишена без змін, якою не підтверджено право ПП «Галекс» на формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Палітра+».

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ПП «Південьгазмонтаж» мало пересвідчитись у належному оформленні первинних бухгалтерських та податкових документів, які були надані ПП «Галекс», оскільки юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції.

Наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що сама лише наявність первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій між ПП «Південьгазмонтаж» та ПП «Галекс» та недостатня для виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ по вказаних відносинах, оскільки враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій, ПП «Галекс» фізично не змогло б здійснювати такий обсяг роботи, зважаючи на встановлений ДПІ факт відсутності будь-якої інформації про складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, офісного приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного суду про непідтвердженість позивачем податкового кредиту належними первинними документами. А відтак, підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012р. №0008112200 та №0008122200 не вбачається.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Південьгазмонтаж» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.