Рішення

від 29.10.2013 по справі 911/2798/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"29" жовтня 2013 р. Справа № 911/2798/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Компанії ІРРІТЕК С.П.А. (IRRITEC S.P.A.) до Приватного підприємства "Полив" про стягнення 4057,45 Євро за участю представників:

позивача:Одинець І.В. - дов. від 11.06.2013р. № 63549 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Компанії ІРРІТЕК С.П.А. (IRRITEC S.P.A.) (далі - позивач) до Приватного підприємства "Полив" (далі - відповідач) про стягнення 4057,45 Євро, з яких 3562,72 Євро основний борг, 203,08 Євро інфляційні втрати та 291,65 Євро 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений відповідачу товар за інвойсом від 08.06.2009р. № VFE09-00483 на суму 25562,72 Євро та відповідною митною декларацією від 09.06.2009р. № 002310Н.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 28.10.2013р., якою збільшив розмір основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 78149,47 Євро основного боргу.

В обґрунтування поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що він протягом 2009-2010 років поставляв відповідачу товар, зокрема, за наступними інвойсами: від 26.02.2009р. № VFE09-00127 на суму 65250,33 Євро, від 06.03.2009р. № VFE09-00160 на суму 50685,36 Євро, від 17.03.2009р. № VFE09-00198 на суму 68631,53 Євро, від 20.03.2009р. № VFE09-00213 на суму 25025,80 Євро, від 20.03.2009р. № VFE09-00215 на суму 62643,24 Євро, від 27.04.2009р. № VFE09-00339 на суму 22504,15 Євро, від 27.04.2009р. № VFE09-00340 на суму 17822,86 Євро, від 08.06.2009р. № VFE09-00483 на суму 25562,72 Євро та від 12.10.2007р. № VFE07-00900 на суму 3250,56 Євро, однак у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар, за ним утворилась заборгованість у сумі 78149,47 Євро, яку позивач просить стягнути.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тобто зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем товар по іншим інвойсам, переліченим у вказаній заяві про збільшення розміру позовних вимог, позивачем в позовній заяві не заявлялась. За своєю суттю та правовою природою ця вимога є окремою додатковою вимогою до раніше заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд відхиляє вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог від 28.10.2013р. та здійснює в даному провадженні розгляд первісних вимог викладених в позовній заяві, а саме про стягнення 3562,72 Євро основного боргу, 203,08 Євро інфляційних втрат та 291,65 Євро 3% річних.

Під час розгляду справи, представник позивача надав суду заяву від 29.10.2013р., згідно якої в порядку ст. 22 ГПК України відмовився від позову в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 203,08 Євро.

Беручи до уваги те, що зазначена відмова від позову в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 203,08 Євро не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3562,72 Євро основного боргу та 291,65 Євро 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 29.10.2013р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Компанія "Siplast S.p.A" (правонаступником якої відповідно до ст. 1 Акту про поглинання однієї компанії іншою від 11.10.2012р., реєстраційний № 975, збірник 385, завірена копія якого з проставлянням апостилю та з офіційним його перекладом залучена до матеріалів справи, є позивач внаслідок злиття Компанії "Siplast S.p.A" та Компанії "IRRITEC S.R.L" шляхом поглинання Компанії "Siplast S.p.A" Компанією "IRRITEC S.R.L" під новою назвою "IRRITEC S.P.A.".) поставила відповідачу на умовах CIF до Одеси товар на загальну суму 25562,72 Євро, що підтверджується інвойсом від 08.06.2009р. № VFE09-00483 на суму 25562,72 Євро та митною декларацією від 09.06.2009р. № MRN 09ITQT8010002310ES на суму 25562,72 Євро, завірені копії перелічених документів з проставлянням апостилю та з офіційним їх перекладом залучені до матеріалів справи.

Відповідно до зазначеного інвойсу, який виставлений відповідачу для оплати, доставка товару визначена до ПП "Термінал", агентом з доставки - "Партенопеа Шіппінг Лтд.", умови поставки товару визначені - CIF до Одеси, загальна сума товару становить 25562,72 Євро, з умовою авансового платежу та терміном здійснення - 08.06.2009р. банківським переказом.

У відповідності до вищезазначеної митної декларації країною призначення доставки товару є Україна на умовах поставки товару - CIF Одеса, загальна сума товару становить 25562,72 Євро.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно вищезазначеної митної декларації від 09.06.2009р. № MRN 09ITQT8010002310ES та відповідного інвойсу від 08.06.2009р. № VFE09-00483 не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 3562,72 Євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно правил Інкотермс 2000, поставка на умовах CIF означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

У відповідності до ст. А.4. умов CIF Інкотермс 2000 продавець зобов'язаний здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження.

Згідно даних автоматизованої системи експортного контролю - візуальне спостереження митного органу Італії, вивіз товару за декларацією № MRN 09ITQT8010002310ES завершено 12.06.2009р., завірена копія якої з проставлянням апостилю та з офіційним її перекладом залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар по зазначеній вище митній декларації від 09.06.2009р. № MRN 09ITQT8010002310ES та відповідному інвойсу від 08.06.2009р. № VFE09-00483, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 3562,72 Євро. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 3562,72 Євро заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних за загальний період прострочення з 27.10.2010р. по 18.07.2013р. з простроченої суми складають 291,65 Євро.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3562,72 Євро заборгованості та 291,65 Євро 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що суд відхилив заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 28.10.2013р., суд відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повертає позивачу надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 16318,04 грн. згідно квитанції від 28.10.2013р. № 42, оригінал якої досліджений судом і її копія залучений до матеріалів справи.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 203,08 Євро.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Полив" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, ідентифікаційний код 31484140) на користь Компанії ІРРІТЕК С.П.А. (IRRITEC S.P.A.) (м. Капо Д'Орландо (провінція Мессіна), вул. Гамбітта Конфорто, поштовий індекс 98071, район Контрада Санта Лучія, податковий код і реєстраційний номер в реєстрі компаній провінції Мессіна 00171620834) 3562 (три тисячі п'ятсот шістдесят два) Євро 72 євроцентів заборгованості, 291 (двісті дев'яносто один) Євро 65 євроцентів 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути Компанії ІРРІТЕК С.П.А. (IRRITEC S.P.A.) (м. Капо Д'Орландо (провінція Мессіна), вул. Гамбітта Конфорто, поштовий індекс 98071, район Контрада Санта Лучія, податковий код і реєстраційний номер в реєстрі компаній провінції Мессіна 00171620834) судовий збір у розмірі 16318 (шістнадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 04 коп., сплачений та перерахований до Державного бюджету України згідно з квитанцією від 28.10.2013р. № 42.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 11.11.2013р.