Ухвала

від 26.11.2013 по справі 804/15853/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2013 р. Справа № 804/15853/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., дослідивши у місті Дніпропетровську матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіз Груп» до Софіївського районного відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадіз Груп» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Софіївського районного відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати незаконними дії відповідача та зобов'язати відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Парадіз Груп» вилучені 15.09.2011 року речові докази, а саме: 7 гральних автоматів без зазначення серійного номеру моделі та виробника; ігровий автомат (серійний номер 0001) модель СА003, виробник не зазначений; ігровий автомат (серійний номер 009081) модель СА003, виробник не зазначений; ігровий автомат (серійний номер 20040601) модель та виробник не зазначений; ігровий автомат (серійний номер 00013) модель СА003, виробник не зазначений; ігровий автомат (серійний номер 00015) модель СА003, виробник не зазначений; ігровий автомат (серійний номер RO № 0114) модель не зазначена, виробник компанія «Одрекс»; ігровий автомат (серійний номер UKD № 1580) модель не зазначена, виробник компанія «Одрекс»; ключі до ігрових автоматів з бірками, що відповідають номерам ігрових автоматів з № 1 по № 8 та з № 11 по № 17 всього в кількості 15 шт.; ключі до ігрових автоматів з маючими на них різні цифрові значення, які не співпадають з номерами ігрових автоматів, всього в кількості 25 шт. (т.1, а.с. 102).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Софіївським районним судом Дніпропетровської області було винесено вирок по кримінальній справі, ОСОБА_1 засуджено і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 85000,00 грн. із конфіскацією грального обладнання. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.01.2013 року вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_1 - змінено, виключено з резолютивної частини вироку покарання у вигляді конфіскації грального обладнання. Позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вилученого майна, проте, відповідачем було відмовлено у видачі вилучено майна у зв'язку з тим, що позивачем не було надані документи, що підтверджують право власності на майно.

Вивчивши матеріали позову та додатки до нього, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції;

У відповідності зі ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України, в редакцій чинній на час винесення обвинувального вироку щодо позивача, речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи. Питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому: 1) знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються; 2) речі, вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються; 3) речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; 4) гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави; 5) гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

У відповідності з ч. 9, ч. 10 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, в редакції чинній на час звернення позивача з заявою від 04.04.2013 року до відповідача, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому і були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються; 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінальних правопорушень або винагороди за їх вчинення, конфіскуються; 3) майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а в разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - передаються в дохід держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них передаються в дохід держави; 7) документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Статтею 537 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

В свою чергу ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: 4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособове згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності. За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене у відкритті провадження в адміністративній справі має бути відмовлено, оскільки розгляд такої справи підлягає розгляду загальним судом, який ухвалив вирок, в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 109, 160, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в справі № 804/15853/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіз Груп» до Софіївського районного відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Парадіз Груп» право на звернення з даними вимогами до місцевого загального суду в порядку Кримінально- процесуального кодексу України від 13.04.2012 року № 4651-VI.

Повернути із Державного бюджету України сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадіз Груп» (код ЄДРПОУ 36042024) судовий збір в сумі 34,41 грн.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Серьогіна