Постанова

від 13.11.2013 по справі 801/9645/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2013 р. (17:22) Справа №801/9645/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника позивача Мажара Г.А., представника відповідача Горбань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010442270 від 30.09.2013р., №0010432270 від 30.09.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 840/22.7/36228527 від 18.09.2013 р., які були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішеннь, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, та зазначив, що під час перевірки перевіряючими було встановлено відсутність у ТОВ «ВС Інвест» об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, серед яких ТОВ «Кримофістехсервіс» в жовтні 2012 р., у зв'язку з чим встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Кримофістехсервіс».

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим у зв'язку з прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" є юридичною особою, яка зареєстрована 28.10.2008 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та статутом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200012256 від 29.11.2011р.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З 11.09.2013 р. тривалістю 5 робочих днів згідно п.п 78.1.1 п.78.1, статті 78, п.79.1, статті 79, п.п. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" (ЄДРПОУ 36228527) з питань взаємовідносин з ТОВ «ВС Інвест» (ЄДРПОУ 35122737) за період жовтень 2012 року та відображення їх у податковій звітності, за результатами якої складено акт перевірки № 840/22.7/36228527 від 18.09.2013.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами і доповненнями в результаті чого встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2-4 квартали 2012 року на загальну суму 7350,00 грн., в результаті чого донараховано до сплати податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року у сумі 7350,00 грн.

- пп.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ВС Інвест» за жовтень 2012 року на загальну суму 7000,00 грн., в результаті чого донараховано до сплати у бюджет ПДВ в розмірі 7000,00 грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень №0010442270 від 30.09.2013 р.; №0010432270 від 30.09.2013 р., якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14350,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 7175,00 грн.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Як слідує з акту перевірки, відповідач дійшов до наведенного вище висновку по взаємовідносинам, які позивач мав у перевіреному періоді за жовтень 2012 року з контрагентом - ТОВ «ВС Інвест» у зв'язку з тим, що останній приховував своє місцезнаходження та не сплачував податків, що не підтверджує на думку відповідача, фактичне здійснення господарських операцій.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Кримофістехсервіс" (покупець) та ТОВ «ВС Інвест» (постачальник) був укладений договір. Згідно зазначеного договору Постачальник - ТОВ «ВС Інвест» зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю - ТОВ «Кримофістехсервіс» товар, а останній в свою чергу прийняти та сплатити його вартість. Предметом цього договору є придбання комп'ютерного устаткування.

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується актами надання послуг ТК «Нова пошта» № НП/15-004774 від 12.10.2012, № НП /15-004960 від 19.10.2012, № НП /15-005420 від 09.11.2012, кошторисною документацією та податковими накладними №5808/015 від 12.10.2012 р. на загальну суму 145,89 грн. (у т.ч. ПДВ 24,32 грн.); № 14159/015 від 19.10.2012 р. на загальну суму 16,39 грн. (у т.ч. ПДВ 2,73 грн.), № 1716/015 від 09.11.2012 р. на загальну суму 22,40 грн. (у т.ч. ПДВ 3,73 грн.).

Оплата придбаного у ТОВ «ВС Інвест» товару була здійснена позивачем, що підтверджується податковими накладними №52 від 03.10.2012, № 53 від 03.10.2012, № 84 від 05.10.2012, №247 від 16.10.2012, № 248 від 16.10.2012, № 278 від 17.10.2012, №552 від 31.10.2012, №1685113/1/1 від 31.10.2012.

Судом встановлено, що зазначені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «ВС Інвест» під час виписки вищевказаних податкових накладних було зареєстровано як платник ПДВ, та знаходилось за місцем знаходження юридичної особи, останнє підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджує необґрунтованість висновків відповідача зазначених в акті перевірки.

Судом встановлено, що фактичність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ "Кримофістехсервіс" з ТОВ «ВС Інвест» підтверджується наявністю у них об'єкта оподаткування, а саме придбання комп'ютерного устаткування, що було виконано контрагентом позивача, що підтверджується що підтверджується первинними документами.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ «ВС Інвест» договору про надання послуг на підставі п.1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 668 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказанних договорів про надання послуг, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ПП «Сіті Буд» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що договори на придбання товару №8 від 04.01.2012 р. укладений між позивачем та ТОВ «ВС Інвест» у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним.

Крім того, суд вважає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було зменшено податок з ПДВ на суму 7000,00 грн. та податок на прибуток на суму 7350,00 грн. у період за жовтень 2012 року, а тому збільшення позивачу податковими повідомленнями-рішеннями №0010442270 від 30.09.2013р., №0010432270 від 30.09.2013 р. суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість та податком на прибуток в сумі 14350,00 грн. суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах, а тому і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7175,00 грн. є безпідставним.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0010442270 від 30.09.2013р., №0010432270 від 30.09.2013 р. підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0010442270 від 30.09.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі основного зобов'язання 7000,00 грн. та 3500,00 грн. штрафних санкцій, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" (ЄДРПОУ 35122737).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0010432270 від 30.09.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі основного зобов'язання 7350,00 грн. та 3675,00 грн. штрафних санкцій, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" (ЄДРПОУ 35122737).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30, ЄДРПОУ 35122737) судовий збір в розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.