Ухвала

від 14.11.2013 по справі 267/6714/13-к

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

267/6714/13-к 1-кп/267/378/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді - Помогаєва А.В.

при секретарі - Шуляк О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Курлянскас О.С.

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12013050990001318 від 27.04.2013 р. за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Макіївка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «Будівельний будинок», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; раніше не засуджений

повідомленого про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт від 30.08.2013 р. з угодою про визнання винуватості.

З обвинувального акту вбачається наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно протоколу №1 зборів засновників від 03.09.2003 р. та наказу №5/09 від 05.09.2003 р. ОСОБА_1 призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний будинок» (Код ЄДРПОУ 32598821).

Відповідно до розділу 3 Статуту ТОВ «Будівельний будинок», керівництво господарською діяльністю підприємства здійснюється директором, який самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства без доручення та діє від імені підприємства, представляє його інтереси у відносинах з юридичними особами та громадянами, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банку поточні та інші рахунки, розпоряджається коштами і майном підприємства відповідно до чинного законодавства й положень даного статуту, вирішує інші питання діяльності підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в силу чого є службовою особою.

Господарським судом Донецької області видано:

- наказ №28/61 від 05.07.2011 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь держави заборгованості в сумі 5096,00 грн.

- наказ №26/61 від 05.07.2011 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь держави заборгованості в сумі 338,00 грн.

- наказ №5006/41/4 від 20.07.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь Управління ЖКГ Макіївської міської ради заборгованості в сумі 9742,58 грн.

- наказ №5006/12/118 від 28.08.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь Управління ЖКГ Макіївської міської ради заборгованості в сумі 5965,16 грн.

- наказ №5006/41/4 від 20.07.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь Управління ЖКГ Макіївської міської ради заборгованості в сумі 1609,50 грн.

- наказ №5006/17/55 від 07.12.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості в сумі 18691,27 грн.

- наказ №5006/47/106 від 05.12.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості в сумі 48934,60 грн.

- наказ №5006/47/106 від 05.12.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості в сумі 1597,43 грн.

Гірницьким районним судом м. Макіївки видано:

- наказ №2н2549 від 20.10.2011 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь держави заборгованості в сумі 25,50 грн.

- наказ №2н2547 від 20.10.2011 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь держави заборгованості в сумі 25,50 грн.

- наказ №2н2551 від 20.10.2011 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь держави заборгованості в сумі 30,00 грн.

- наказ №2н2553 від 20.10.2011 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь держави заборгованості в сумі 30,00 грн.

- наказ №2н2548 від 26.01.2012 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 1951,07 грн.

- виконавчий лист №2/267/730 від 22.03.2013 р. про стягнення з ТОВ «Будівельний будинок» на користь ОСОБА_4 заборгованості в сумі 1951,07 грн.

На підставі вищезазначених виконавчих документів, заступником начальника Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Брусиловою О.В., згідно ст. ст. 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття зведеного виконавчого провадження №34821199 від 18.10.2011 р. на загальну суму 94 784,54 грн.

Постановами державного виконавця від 16.03.2012 р. та від 07.05.2012 р. накладено арешт на всі банківські рахунки ТОВ «Будівельний будинок».

Копії зазначених постанов направлено на адресу ТОВ «Будівельний будинок». Крім того, директор підприємства ОСОБА_1 неодноразово викликався до Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ з приводу невиконання рішень суду.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

ОСОБА_1 було відомо про винесення Гірницьким районним судом м. Макіївки та Господарським судом Донецької області вищезазначених рішень, а також про відкриття Гірницьким ВДВС Макіївського МУЮ зведеного виконавчого провадження.

Однак, ОСОБА_1, після набрання зазначеними рішеннями судів законної сили та відкриття виконавчого провадження не вжив будь-яких заходів для їх виконання і у період часу з 18.10.2011 р. по 26.04.2013 р. Будучи службовою особою - директором ТОВ «Будівельний будинок», зобов'язаною виконувати судові рішення, перебуваючи на території міста Макіївки, достовірно знаючи, що постановами державного виконавця накладено арешт на всі рахунки підприємства в банківських установах, з метою примусового списання коштів на погашення заборгованості, діючи умисно, з метою перешкоджання виконанню рішень суду, в порушення ст. ст. 12, 65 Закону України «Про виконавче провадження», скориставшись тим, що він, як керівник підприємства має право укладати договори на відкриття банківських рахунків, навмисно перешкодив виконанню вищезазначених судових рішень.

Так, 10.04.2012 р. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні Макіївського центрального відділення ПАТ «Український Бізнес Банк», яке розташовано в будинку №28 по вул. Шевченко м.Макіївки, у робочий час банку, уклав договір на відкриття банківського рахунку ТОВ «Будівельний будинок» №2600913264 у зазначеній банківській установі. На цей рахунок у період з 10.04.2012 р. по 22.07.2013 р. надходили кошти за результатами господарської діяльності ТОВ «Будівельний будинок» на загальну суму 214907,55 грн.

Про відкритий у ПАТ «Український Бізнес Банк» рахунок ТОВ «Будівельний будинок» №2600913264 ОСОБА_1 не повідомив Гірницький ВДВС Макіївського МУЮ і витрачав у період з 10.04.2012 р. по 12.04.2013 р. грошові кошти, які надходили на рахунок, на ведення господарської діяльності ТОВ «Будівельний будинок».

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, за наявності коштів на вищезазначеному рахунку підприємства, маючи можливість направити їх на виконання судових рішень, їх не виконував.

Разом з обвинувальним актом до суду направлено угоду про визнання винуватості, підписану прокурором прокуратури Гірницького району м. Макіївки Курлянскас О.С., обвинуваченим ОСОБА_1, захисником ОСОБА_2

За умовами угоди обвинувачений повністю визнає вину у вчиненому злочині та зобов'язується повністю відшкодувати матеріальну шкоду по судовим рішенням. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 382 КК України у вигляді штрафу в розмірі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що обвинуваченим вчинено злочинне невиконання судових рішень, якими стягнуто кошти на користь державного бюджету, Управління житлово-комунального господарства Макіївської міської ради (яке є органом місцевого самоврядування), Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», а також на користь фізичних осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Таким чином, існують юридичні та фізичні особи, яким невиконанням судових рішень завдано шкоди. Отже, вони мають право бути залучені до участі у кримінальному провадженні у якості потерпілих.

Відповідно до ст. 470 КПК України, прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 454 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Розглянувши подану на затвердження угоду про визнання винуватості, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам закону.

Так, санкцією ч. 2 ст. 382 КК України передбачено основне покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі та додаткове покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Разом з тим, сторони угоди дійшли згоди про призначення лише основного покарання у вигляді штрафу. Застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади угодою не передбачено, хоча норма ч. 2 ст. 382 КК України не містить альтернативи щодо можливості застосування додаткового покарання.

Суд зазначає, що змістом обвинувачення та складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України є вчинення злочину службовою особою. Використання обвинуваченим можливостей, пов'язаних із займаною посадою, є головною умовою вчинення злочину.

Крім того, у судовому засіданні сторонами не наведено доказів наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

З наданих матеріалів вбачається, що кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2013 р. Обвинувальний акт складено слідчим 29.08.2013 р. та затверджено прокурором 30.08.2013 р. Угоду про визнання винуватості сторонами підписано також 30.08.2013 р. Обвинувальний акт з угодою передано до суду 16.09.2013 р. З урахуванням змісту обвинувачення та кількості проведених слідчих дій, суд не вбачає в діях сторін кримінального провадження бажання забезпечити швидке досудове розслідування і судове провадження.

Крім того, з пояснень прокурора встановлено, що обвинувачений не сприяв викриттю будь-яких інших кримінальних правопорушень.

Прокурором також не доведено наявність іншого суспільного інтересу, який ним було враховано під час укладання угоди про визнання винуватості.

З урахуванням обставин злочину, який вчинено умисно, з використанням службового становища, суд приходить до висновку, що умови угоди в частині призначення покарання, а саме - незастосування до винної особи додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, не відповідають інтересам суспільства.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 314, 376, 469, 470, 472, 474 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості

Матеріали кримінального провадження №12013050990001318 від 27.04.2013 р. повернути прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15.11.2013 р. та проголошено о 8-30 год. 15.11.2013 року.

Суддя А.В. Помогаєв