Постанова

від 15.11.2013 по справі 826/15234/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року № 826/15234/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості доОСОБА_1 про стягнення 3195,58 грн.

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 3195,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, не зважаючи на попередження про відповідальність, ОСОБА_1 під час перебування на обліку в державній службі зайнятості як безробітний, одночасно перебував у трудових відносинах та отримував дохід. Як зазначено в позові, оскільки відповідачем не було подано відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю, на підставі статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з відповідача належить стягнути суму незаконно отриманої ним допомоги по безробіттю в розмірі 3195,58 грн.

Представник позивача в судовому засіданні, 14 листопада 2013 року, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судові засідання, 29 жовтня та 14 листопада 2013 року не з'являвся, участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик, надсилались відповідачу за адресою, яка була повідомлена суду відділом адресно-довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві на судовий запит, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судових засідань.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 14 листопада 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований з 17.09.2012 у Оболонському районному центрі зайнятості в місті Києві як такий, що шукає роботу. Наказом Оболонського районного центру зайнятості в місті Києві від 24.09.2012 №НТ120924 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

У заяві від 24.09.2012 до центру зайнятості відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та не має права на її отримання.

Наказом Оболонського районного центру зайнятості в місті Києві від 18.01.2013 №НТ130118 відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо працевлаштування.

Згідно з наказом Оболонського о районного центру зайнятості в місті Києві від 20.02.2013 №НТ130220 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку в службі зайнятості у зв'язку з невідвідуванням відповідачем центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин.

Святошинським районним центром зайнятості на запит Оболонського районного центру зайнятості від 24.05.2013 №24-2838 та на виконання вимог статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, про що складено акт від 11.06.2013 №157.

Як убачається з акта перевірки, під час цього розслідування встановлено, що ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Іван Помідоров" (ідентифікаційний код 36138237), дата призначення на посаду - 01.11.2012, наказ від 01.11.2012 №18/к. Відповідно до звіту №1ДФ за 4 квартал 2012 року, сума нарахованого доходу (ознака 101) складає 2952,38 грн., сума виплаченого доходу - 2952,38 грн.

Зазначений акт перевірки завірений підписами уповноваженої особи центру зайнятості та ОСОБА_1 без зауважень.

Позивачем до позовної заяви додано копію наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іван Помідоров" від 01.11.2012 №18/к "Про призначення директора" відповідно до якого ОСОБА_1 приступає до виконання обов'язків директора з 01.11.2012 з оплатою відповідно до штатного розкладу, підстава: протокол №11 Загальних зборів учасників ТОВ "Іван Помідоров" від 01.11.2012.

Також, позивачем надано копію звіту №1ДФ за 4 квартал 2012 року згідно з яким за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 сума нарахованого доходу складає 2952,38 грн., сума виплаченого доходу - 2952,38 грн.

Крім того, відповідно до долучених позивачем до позовної заяви копій розрахунково-платіжних відомостей ТОВ "Іван Помідоров" за жовтень-грудень 2012 року, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нараховано 2419,18 грн. заробітної плати.

Згідно з розрахунком виплаченого матеріального забезпечення., сума матеріального забезпечення, яка виплачена ОСОБА_1, та підлягає поверненню становить 3195,58грн.

На підставі наказу Оболонського районного центру зайнятості від 25.06.2013 №131 відповідачу надіслано повідомлення від 26.06.2013 №24-3562 з пропозицією повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3195,58 грн. протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення. Вказане повідомлення отримане відповідачем особисто 09.07.2013, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-XII (чинного на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - Закон №803-XII) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб (підпункт "а"); громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" (підпункт "б"); обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях (підпункт "в"); які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу (підпункт "г"); які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах (підпункт "е"); працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій (підпункт "ж").

Разом з тим, статтею 2 Закону №803-XII встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року №1533-III (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №1533-III) видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю (абзац другий частини першої).

Як уже зазначалось, відповідними наказами Оболонського районного центру зайнятості в місті Києві ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено йому виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною третьою статті 36 Закону №1533-III встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 30 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14 січня 1998 року №16/98-ВР встановлено, що застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо) (частина перша). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку (частина друга).

Судом на підставі пояснень представника позивача, акта перевірки від 11.06.2013 №157, наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іван Помідоров" від 01.11.2012 №18/к "Про призначення директора", звіту №1ДФ за 4 квартал 2012 року, розрахунково-платіжних відомостей ТОВ "Іван Помідоров" за жовтень-грудень 2012 року, встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в державній службі зайнятості як безробітній, одночасно перебував у трудових правовідносинах з ТОВ "Іван Помідоров" та отримував дохід, відповідно належав до категорії зайнятого населення в розумінні Закону №803-XII, тому не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

За висновком суду, зазначена обставина свідчить про невиконання відповідачем, як застрахованою особою, обов'язків, щодо повідомлення органам державної служби зайнятості обставин, які спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та вказує на відповідні зловживання з боку відповідача в розумінні статті 36 Закону №1533-III та статті 30 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Таким чином, сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю підлягає поверненню.

Загальний розмір виплаченої на користь ОСОБА_1 допомоги по безробіттю відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 3195,58 грн., тому з відповідача слід стягнути на користь Київського міського центру зайнятості вказану суму.

Щодо строку звернення з даним позовом до адміністративного суду, то у відповідності до частини четвертої статті 38 Закону №1533-III строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно адміністративний позов Київського міського центру зайнятості слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості 3195,58 грн. (три тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 58 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець