Рішення

від 26.11.2013 по справі 248/7470/13-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/7470/13-ц

2/248/2515/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Труханової Л.М.

при секретарі Медведєвої С.А.

з участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2013 року позивач ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», в якому просив, з урахуванням збільшених позовних вимог стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 5497,28 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені з розруханку, що його середній місячний заробіток складає 2748,64 грн. (1426,27 грн. + 4071,01 грн.=5497,28 грн.:2), а середньодобовий заробіток становить 124,94 грн. (2748,64 грн. : 22 доби), таким чином відповідач за затримну належних йому сум повинен виплатити 18 366 грн. (124,94 грн. х 147 діб), моральну шкоду в сумі 7000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі трудового договору він перебував з відповідачем у трудових відносинах з 28 липня 2009 року по 16 квітня 2013 року, працюючи бетонщиком будівельної ділянки № 1, після чого звільнився по п. 3 ст. 40 КЗпП України в зв’язку зі скороченням чисельності та штату робітників, про що зроблено належний запис в його трудовій книжці. Діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що саме з вини відповідача він змушений терпіти незручності і через відсутність коштів звертатися до рідних та друзів з проханням позичити грошей, що порушує його стосунки з оточуючими йому людьми, бо всі знають його, як добропорядну людину, а у цій ситуації йому необхідно поясняти, що позичає не через те, що не працює, а через неправомірні дії відповідача. Через брак коштів страждає не тільки він, але і вся його сім’я, бо вони вимушені відмовити собі у придбанні навіть самих необхідних речей. До теперішнього часу відповідач не виплатив йому усі належні суми.

Позивач в судовому засіданні дав свідчення аналогічні, тим, що викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» за довіреністю - ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача з урахуванням доказів , що є у справі.

Допитана в попередньому судовому засіданні представник відповідача позов не визнала та пояснила , що дійсно позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Укрстроймеханізація» з 28 липня 2009 року по 16 квітня 2013 року, працюючи бетонщиком будівельної ділянки № 1. Розмір заявленої заборгованості із заробітної плати є хибним, оскільки

платіжними дорученнями № 572 від 30.09.2013 р., № 573 від 30.09.2013 р., № 595 від 07.10.2013 р., № 596 від 07.10.2013 р. позивачу частково сплачувалась заробітна плата. Сума, що підлягає стягненню на сьогодні становить 4041,01 грн. Заявлений позивачем розрахунок компенсації за затримку розрахунку при звільненні грошової суми в розмірі 18 366 грн., у зв’язку із невиплатою своєчасно та розрахунок цієї суми безпідставний. Позивачем не враховано, що сума середньої заробітної плати нарахована з урахуванням відрахувань ПДФО та єдиного внеску. Доказового підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачу не надано до суду. Позивач не обгрунтував характер та обсяг страждань, характер немайнових втрат. Позивач просить стягнути з відповідача юридичну допомогу в порядку ст.. 84 ЦПК України. Проте , у розуміння ст.. 84 ЦПК України сторони несуть витрати на правову допомогу , а не на юридичну допомогу, тому, вражає, що відсутні підстави для стягнення 1200 грн. Просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_2 працював на ТОВ «Укрстроймеханізація» бетонщиком будівельної ділянки № 1, з 28 липня 2009 року по 16 квітня 2013 року, що підтверджується копією трудової книжки.

З довідки ТОВ «Укрстроймеханізація» № 258/2 від 27.08.2013 р. вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по заробітній платі станом на 26.08.2013 р. складає 5041,01 грн.

Платіжними дорученнями №596 від 07.10.2013р., №595 від 07.10.2013р., №573 від 30.09.2013р., №572 від 30.09.2013 р. відповідачем позивачу в рахунок заборгованості по заробітній платі перераховано 1000 грн.. Отримання даної суми позивачем не спростовується.

Згідно довідки відповідача від 10.10.2013 року заборгованість по заробітній платі позивачу становить 4041,01 грн. ( а.с. 25).

Згідно довідки з ТОВ «Укрстроймеханізація» вбачається, що загальна сума нарахованого доходу за період за лютий 2013 року за 20 робочих днів та за березень 2013 року за 20 робочих днів становить 3484,62 грн ( а.с.24,43).

Із контракту про навчання студента понад державне замовлення від 20.08.2013 року , укладеного між навчальним закладом та позивачем , вбачається , що останній навчається в навчальному закладі на платній основі , і загальна вартість освітньої послуги за повний період навчання становить 4000 грн. ( а.с.46). У вересні та жовтні 2013 року позивачем проведена оплата на підставі контракту по 500 грн. щомісяця (а.с.47).

Відповідно до довідки , позивачем понесені витрати на надання правової допомоги адвоката в сумі 1200 грн. .

Застосовуючи норми матеріального права , суд виходить з наступного :

Згідно ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.21 КЗпП України власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за трудовою угодою зобов’язаний виплачувати робітнику заробітну плату.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств , установ , організацій незалежно від форм власності , виду діяльності і галузевої належності , а також осіб , які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором , але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП україни у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У судовому засіданні відповідачем не доведене відсутність його вини з приводу

несвоєчасної виплати заробітної позивачу.

Суд встановив, що позивач виконував професійні обовВ»язкі , але відповідач , в порушення статті 21 КЗпП України , оплату праці не здійснив.

Відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи , організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предВ»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З урахуванням довідок , виданих відповідачем , суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за березень та квітень 2013 року в сумі 4041,01 грн..

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір , підприємство , установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи , що передують події , з якої повВ»язана відповідна виплата.

Відповідно даним довідки відповідача про розмір заробітної плати позивача за два останніх два місяці перед звільненням ( за 20 лютий 2013р. заробітна плата становить за 20 робочих днів 1744,00 грн., за березень 2013 року за 20 робочих днів -1740,62грн. без урахуванням податків та інших загальнообов»язкових платежів) розмір середньоденної заробітної плати становить 87,12 грн. ( 1744,00 +1740,62: 40).

Виходячи з графіку роботи за період з 17.04.2013 р. по 26.11.2013 року позивач мав би відпрацювати 149 днів ( квітень-10 днів, травень-15, червень-18, липень -23, серпень- 21, вересень- 21, жовтень-23, листопада-18).

Таким чином , суд вважає , розмір середнього заробітку за весь час затримки становить 8799, 94грн.без урахування податків і обов»язкових платежів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилення позивача на те , що розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні станом на 10.09.2013 року становить 18366,00 грн.., є необґрунтованим.

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником убо уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі , якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань , порушення нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ду з позовними вимогами в частині стягнення середнього заробітку за час затримки.

Суд вважає , що вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди , також є обгрунтованами , та такими , що підлягають частковому задоволенню.

Визначаючи розмір моральної шкоди , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд враховує тяжкість моральних страждань позивача, пов»язаних з несвоєчасним отримання заробітної плати , те , що позивач вимушений був прикладати додаткові зусилля для організації свого , глибину душевних страждань позивача , і суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн..

Згідно ст.. 84 ЦПК України витрати , пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівців в галузі права , несуть сторони , крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до вимог ч.1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу віднесені до витрат, пов’язаних з розглядом цивільної справи.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з довідки про надання правових послуг від 12.09.2013 року, укладеного між позивачем і адвокатом ОСОБА_1, розмір витрат , понесених позивачем на правову допомогу становить 1200 грн..

Відповідно до розрахунку суми гонорару , адвокат ОСОБА_1 витратила в цілому 5 годин для надання правової допомоги позивачу ( збір документів, складання позовної заяви , участь в судових засідання).

Відповідно до журналів судового засіданні адвокат ОСОБА_1 приймала учать в судових засіданнях протягом 1 годину 19 хвилин 06 секунд. У зв’язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 604,85 гривень ( виходячи із розміру мінімальної заробітної плати , яка становить 1147 грн. та часу участі захисника в судових засіданнях).

В останній частині даних вимог слід відмовити , у зв»язку з відсутністю доказів.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати в розмірі 344,10 грн..

Керуючись ст.ст. 115,116,117,233, 237-1 КЗпП України, 23, 1159 ЦК України, ст.ст.10,11,30,84,88, 209,212,214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» ( 83052 м. Донецьк вул.. Бурденко ,27 , р/р 26006962485632 в ПАТ «ПУМБ», Код ЄДРПОУ 31552084 , МФО 334851 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2013 р. по 15.04.2013 р. в сумі 4041,01 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 8799,94 грн.без урахування податків та інших загальнообов’язкових платежів, моральну шкоду в сумі 500 гривень, а також понесені судові витрати у справі - витрати на правову допомогу адвоката в сумі 604,85 гривень, а всього 13945,80 грн.без урахування податків та інших загальнообов"язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація» ( 83052 м. Донецьк вул.. Бурденко ,27 , р/р 26006962485632 в ПАТ «ПУМБ», Код ЄДРПОУ 31552084 , МФО 334851 ) на користь держави ( р/р 312182067000888, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 В«Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206, код ЄРДПОУ 02895679) судовий збір в сумі 344,10 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: