Рішення

від 25.11.2013 по справі 910/21407/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21407/13 25.11.13

За позовом Приватного підприємства фірма "Азовська спілка"

До Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

Про стягнення 102 497, 79 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Пономаренко О.О. - директор (наказ № 19-ОК від 16.04.2012 р.)

від відповідача Саніна Г.В. - представник (дов. № 2055 від 06.11.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство фірма «Азовська спілка» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення заборгованості за договором № 12 від 22.02.2013 р. (Далі - Договір) в розмірі 102 497, 79 грн. (97 094, 63 грн. - основний борг, 990, 00 грн. - 3% річних, та 4 413, 16 грн. - пеня).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 97 094, 63 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 990, 00 грн. та пеню у розмірі 4 413, 16 грн. - відповідно до п. 5.3. Договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/21407/13 та призначено справу до розгляду на 25.11.2013 р.

Оскільки у вступній частині ухвали суду від 07.11.2013 р. про порушення провадження у справі №910/21407/13 у найменуванні позивача допущено описку, а саме зазначено наступне помилкове найменування: Приватне підприємство фірма "Азовський союз", то суд ухвалою від 25.11.2013 р. виправив дану описку, зазначивши у вступній частині: "За позовом Приватного підприємства фірма "Азовська спілка".

25.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти позовних вимог з підстав того, що станом на 15.11.2013 р. фінансовий план відповідача не затверджений, рішення щодо капітальних інвестицій на проектування та будівництво газової модульної котельні відповідача Кабінетом Міністрів України не приймалось. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги стосовно стягнення пені необґрунтованими, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем сталось у зв'язку з не затвердженням фінансового плану та неприйняттям рішення Кабінетом Міністрів України. Також відповідач заперечує проти позовної вимоги стосовно стягнення з відповідача 990, 00 грн. як відсотки за користування чужими коштами, відповідно до ст. 198 Господарського кодексу України, що не може бути застосовуваним до спірних правовідносин.

Крім цього, у судовому засіданні 25.11.2013 р. представник позивача подав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд розглядати позовну вимогу про стягнення суми коштів у розмірі 990, 00 грн. як 3% річних у розмірі 990, 00 грн., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки в позові позивач саме і робив посилання на дану статтю ЦК України обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача даних коштів. Дані уточнення прийняті судом до розгляду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 25.11.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2013 р Між ПП фірма «Азовська спілка» (позивач, підрядник) та Державним підприємством «Керченський морський торговий порт» (відповідач, замовник), укладений Договір № 12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник на основі завдання замовника на проектування та інших вихідних даних (технічних умов), необхідних для виготовлення проектної документації, зобов'язується розробити робочий проект по об'єкту «Газова модульна котельня ДП «Керченський морський торговий порт» за адресою м. Керч, вул. Кірова 38 АР Крим, а також провести комплексну експертизу в ДП «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української будівельної експертизи».

П. 1.2. Договору передбачає, що замовник зобов'язується прийняти виконані проектні роботи і оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, вартість проектних робіт визначається кошторисною документацією і складає 138 706, 61 грн., крім того, замовник оплачує вартість витрат на експертизу на основі підтверджуючих документів з укладенням додаткової угоди до даного договору.

Крім того, за п.п. 2.2. та 2.3. Договору, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника передплату у розмірі 30% вартості робіт, встановленої п. 2.1. Договору протягом 3 банківських днів після підписання сторонами договору. Кінцевий розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Також, згідно з п. 5.3. Договору, у випадку порушення замовником умов Договору стосовно строків сплати робіт (крім передплати), замовник сплачує пеню підряднику у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору № 12 від 22.02.2013 р., яка укладена між ДП «Адміністрація морських портів України» та ПП фірма «Азовська спілка», у зв'язку з реорганізацією ДП «Керченський морський торговий порт» та переходом прав та обов'язків за Договором № 12 до правонаступника - ДП «Адміністрація морських портів України», преамбулу Договору № 12 від 22.02.2013 р. змінено шляхом заміни назви сторони Договору замовника - на ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація).

На виконання умов Договору 14.03.2013 р. відповідачем було здійснено передоплату позивачу у розмірі 41 611, 98 грн., що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача станом на 14.03.2013 р.

Також, 27.05.2013 р. відповідачем на виконання п. 1 додаткової угоди №1 від 22.05.2013р. до договору № 12 від 22.02.2013р., було сплачено вартість експертизи у розмірі 6 264,72 грн.

Крім цього, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято проектні роботи відповідно до умов Договору вартістю 115 588, 84 грн. (без ПДВ), а також експертизу проекту вартістю 5 220, 60грн. (без ПДВ), що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № АС-0000030 від 19.06.2013 р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідно. Даним Актом також передбачено, що загальна вартість робіт (послуг), враховуючи ПДВ у розмірі 20%, становить 144 971, 33 грн. (138 706, 61 грн. - вартість виконаних робіт за Договором з урахуванням ПДВ; 6264, 72 грн. - вартість проведеної експертизи проекту, з урахуванням ПДВ).

В порушення умов договору, відповідач у передбачений договором термін не здійснив розрахунків за виконані та прийняті згідно з Актом здачі-приймання робіт № АС-0000030 роботи.

Станом на день розгляду справи, враховуючи часткову сплату коштів за Договором відповідачем у розмірі 41 611, 98 грн. та 6 264,72 грн., враховуючи загальну вартість робіт, встановлену Договором у розмірі 138 706, 61 грн. та вартість виконаних та прийнятих робіт за Актом здачі-приймання робіт № АС-0000030 у розмірі 144 971, 33 грн., сума заборгованості за Договором становить 97 094, 63 грн., які і просить стягнути позивач в якості основного боргу.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 990, 00 грн. та пені у розмірі 4 413, 16 грн. - відповідно до п. 5.3. Договору.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Внаслідок укладення договору підряду між сторонами згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем було підписано Акт здачі-приймання робіт № АС-0000030, це є підставою для здійснення оплати робіт, порядок якої передбачений Договором (п. 2.3.).

Заперечення відповідача проти позовних вимог, з посиланням на те, що підставою для невиконання ним своїх зобов'язань за Договором є незатвердження фінансового плану та неприйняття Кабінетом Міністрів відповідного рішення суд не вважає обґрунтованими з огляду на те, що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Така позиція суду узгоджується із позицією Вищого господарського суду України у Оглядовому листі від 18.02.2013 р. N 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України).

Більше того, даним Оглядовим листом зазначено таке. Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідачем жодного доказу на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надано.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено. Враховуючи часткову сплату відповідачем коштів у розмірі 41 611, 98 грн. за Договором, станом на час розгляду справи основний борг відповідача становить 97 094, 63 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 5.3. Договору, у випадку порушення замовником умов Договору стосовно строків сплати робіт (крім передплати), замовник сплачує пеню підряднику у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Як встановлено судом, момент виникнення прострочення оплати виконаних робіт, обчислюється з 27.06.2013 р., оскільки Акт приймання виконаних робіт датований 19.06.2013 р.

Згідно з розрахунком позивача сума пені обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 27.06.2013 р. по 29.10.2013 р. та складає 4 413, 16 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 413, 16 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 990, 00 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Згідно розрахунку позивача сума 3% річних обчислюється з моменту виникнення прострочення оплати виконаних робіт, а саме з 27.06.2013 р. по 29.10.2013 р. Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Заперечення відповідача стосовно необґрунтованості вимог позивача про стягнення 990, 00 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки судом прийняті до розгляду відповідні уточнення позивача про стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 990, 00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 97 094, 63 грн., 3% річних у розмірі 990, 00 грн. та пені у розмірі 4 413, 16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача про сплату судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, Проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770) на користь Приватного підприємства фірма «Азовська спілка» (98320, Автономна Республіка Крим, м. Керч, пров. 5-й Босфорський, будинок 8, ідентифікаційний код 24033286) 97094 (дев'яносто сім тисяч дев'яносто чотири) грн. 63 коп. основного боргу, пеню в розмірі 4413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) грн. 16 коп., 3% річних в розмірі 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та 2049 (дві тисячі сорок дев'ять) грн. 96 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 29.11.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева