ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 листопада 2013 року № 826/16169/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАН-КМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 року №0002782207, №0002792207.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛАН-КМ» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 року №0002782207, №0002792207.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що спірні податкові повідомлення рішення є протиправними, позаяк прийняті суб'єктом владних повноважень на підставі акту перевірки, яка була проведена без достатніх правових підстав. Крім того, звертав увагу суду на те, що у податковому повідомленні - рішенні №0002792207 від 31 липня 2013р. міститься посилання на неіснуючий акт перевірки, що свідчить про його незаконність та наявність правових підстав для скасування.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
12.11.2013р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на підставі п.п.78.1.1, п.78.1, ст.78, пункту 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "ЕЛАН-КМ» (ЄДРПОУ 32107716) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП"Евіка" (код за ЄДРПОУ 31953902), ТОВ «Кемріс» (код за ЄДРПОУ 37192785), ТОВ «Праймері профіт» (код за ЄДРПОУ 37448731) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.
Перевірку проведено з відома та в присутності генерального директора Карпенко Юрія Миколайовича.
За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 12.07.2013р. №359/22-90/32107716 (надалі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті:
- податкове повідомлення - рішення №0002782207 від 31 липня 2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 520 626,00 грн. з яких 416501,00 грн. сума донарахування за основним платежем та 104125,00 грн. штрафна санкція;
- податкове повідомлення-рішення №0002792207 від 31 липня 2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 520 626,00 грн. з яких 416501,00 грн. сума донарахування за основним платежем та 104125,00 грн. штрафна санкція.
Позивач категорично не погоджується з правомірністю оспорюваних податкових повідомлень рішень, вважає їх такими, що порушують його законні права та інтереси та за судовим захистом звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
В перевірємлму періоді позивач мав правовідносини з ПП «Евіка», ТОВ «Кемріс», ТОВ «Праймері профіт».
Як слідує зі змісту акту перевірки, ПП «Евіка» має стан платника - ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ ЗНЯТО З ОБЛІКУ (КОР НЕ ПУСТІ). Крім того, відповідачем отримано акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 14.11.11р. №7020/23-621 -31953902 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЕВІКА» (код ЄДРПОУ 31953902) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІМПОРТ-ОФІС» (код ЄДРПОУ 21657750), ТОВ «ЕЛАН-КМ» (код ЄДРПОУ 32107716), ТОВ «ЕКСІМПЛАСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 35185619) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 та ТОВ «ЕЛАН-КМ» (код ЄДРПОУ 32107716) за період з 01.07.2011 по 31.07.2011р».
Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що за юридичною адресою ПП «ЕВІКА» (02100, М. КИЇВ, ВУЛ. КРАКІВСЬКА, 11-А) не знаходиться.
На момент здійснення аналізу стан платника ПП «ЕВІКА» - 9 (НАПРАВЛЕНО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ).
В ході організації відпрацювання ПП «ЕВІКА» з метою забезпечення підтвердження господарських відносин було вжито наступні заходи:
- працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було здійснено виїзд на місцезнаходження підприємства (02100, м. КИЇВ, ВУЛ. КРАКІВСЬКА, 11-А) та встановлено, що за вказаною податковою адресою ПП «ЕВІКА» та його посадові особи не знаходяться, про що було направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження підприємства за податковою адресою №8923/9/29-109 від 27.10.2011р.
До ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було направлено службову записку та запит на встановлення місцезнаходження платника податків № 1595/7 від 24.10.2011р., щодо встановлення фактичного місцезнаходження підприємства ПП «ЕВІКА», та з метою вжиття невідкладних та вичерпних заходів. Відповідно до вимог Наказу №475-ДСК. ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва обстежено адресу реєстрації підприємства та встановлено відсутність підприємства ПП «ЕВІКА» за адресою реєстрації. До управління реєстрації та обліку ДПІ направлено довідку Ф.2 "Про встановлення місцезнаходження платника податків".
Відповідно до результатів перевірки ПП «Евіка» або (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань в червні, серпні 2011р.
Щодо правовідносин з ТОВ «Кемріс» встановлено наступне.
ТОВ «Кемріс» має стан платника - ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ ЗНЯТО З ОБЛІКУ (КОР НЕ ПУСТІ). Під час перевірки відповідачем отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 07.06.2012 №1710/22-4/37192785 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемріс» код за ЄДРПОУ 37192785 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень 2011 року.
Згідно наданого додатку 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та даним АС «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАУкраїни» податковий кредит ТОВ «Кемріс» за серпень 2011р. сформовано на 100% за рахунок постачальника ТОВ «Лігон Трейд», код за ЄДРПОУ 37192806 та становить 186 323 грн.
Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позивачем в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Праймері профіт» (код за ЄДРПОУ 37448731) на загальну суму 27 450 грн., в тому числі в грудні 2011 року в сумі 27 450 грн.
Так, судом встановлено, що позивачем укладено договір від 20.10.2011р. №201011 року з ТОВ «Праймері профіт» на придбання ДСП ламінованого.
Проте, ТОВ «Праймері профіт» має стан платника - 7 - ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ.
Під час проведеної перевірки до відповідача надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 11 .07.2012 року №2359/22-4/37448731 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРАЙМЕРІ ПРОФІТ» код за ЄДРПОУ 37448731 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 -31.01.2012 року».
Відповідно до результатів перевірки ТОВ «Праймері профіт» або (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань в грудні 2011р.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платниками податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі - Закон №996 - XIV).
Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до статті 1 Закону № 996 - XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно п.2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, визначено, що: первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.
З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону №996- XIV, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV (зі змінами та доповненнями).
Згідно п.п. 14.1 .27 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, витрати - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до вимог п.п. 14.1 .36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та / або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та / або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.
Таким чином, позивачем в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Евіка» (код за ЄДРПОУ 31953902) в червні, серпні 2011 року в сумі 333 321 грн., з ТОВ «Кемріс» (код за ЄДРПОУ 37192785) в жовтні 2011 року в сумі 55 730 грн., ТОВ «Праймері профіт» (код за ЄДРПОУ 37448731) в грудні 2011 року в сумі 27 450 грн.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних податкових повідомлень рішень.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛАН-КМ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2013 |
Оприлюднено | 02.12.2013 |
Номер документу | 35641822 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Качур І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні