Постанова

від 06.11.2013 по справі 826/14529/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року 15:37 № 826/14529/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Собковича В.В., відповідача - Пащенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «С'ЮТ МАЙСТЕР» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкових повідомлень-рішень від 05 лютого 2013 року № 0001022220, № 0001032220, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 вересня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «С'ЮТ МАЙСТЕР» (далі - ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР», позивач) з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05 лютого 2013 року № 0001022220, № 0001032220.

06.11.2013 р. в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що винесенні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач, продублювавши нічим не доведені висновки актів інших податкових органів, зробив необґрунтовані припущення, що взаємовідносини зі своїми контрагентами платник податку декларував з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Також, позивач звертає увагу на те, що на даний час жоден із договорів, що були укладені платником податку за весь час діяльності, не віднесені законом до нікчемних, як і відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що правочини з продажу та придбання товарів (робіт/послуг), укладені ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» та ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» суперечать положенням Цивільного кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, а отже, первинні документи, виписані ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» та ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» на користь ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР», не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі податкового кредиту та валових витрат ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР», що в свою чергу і призвело до порушення податкового законодавства.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, податковим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «С'ЮТ МАЙСТЕР» (ідентифікаційний код юридичної особи 33629572) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 14 грудня 2005 року за № 10681020000008963. Вказане підприємство розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, будинок 17, квартира 19.

ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22 грудня 2005 року за № 14206 та перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва № 37115246 від 02 лютого 2006 року ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР» є платником податку на додану вартість з 02 лютого 2006 року (індивідуальний податковий номер 336295726507).

В період з 29 грудня 2012 року по 08 січня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «С'ЮТ МАЙСТЕР» (код за ЄДРПОУ 33629572) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 37582931) та з ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (код за ЄДРПОУ 36803875) за період з 30.09.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено Акт № 18/1-22-20-33629572 від 15 січня 2013 року.

Перевірка проводилась на підставі Наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 15 листопада 2012 року № 2440, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та повідомлення № 12588/10/22-208 від 29 грудня 2012 року, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 23 342,80 грн., в тому числі за жовтень 2010 р. на суму 5 080 грн., за липень 2011 р. на суму 3 360 грн., за серпень 2011 р. на суму 2 168 грн., за вересень 2011 р. на суму 3 067,80 грн., за жовтень 2011 р. на суму 7 570 грн., за листопад 2011 р. на суму 2 097 грн.;

- п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 27 352 грн., в тому числі за IV кв. 2010 р. на суму 6 350 грн., ІІІ кв. 2011 р. на суму 9 885 грн., IV кв. 2011 р. на суму 11 117 грн.

05 лютого 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 18/1-22-20-33629572 від 15 січня 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001022220, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та згідно з абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 939,50 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 27 352,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 587,50 грн.

05 лютого 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 18/1-22-20-33629572 від 15 січня 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001032220, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI за порушення вимог п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 29 178,50 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 23 342,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 835,70 грн.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватного підприємства «С'ЮТ МАЙСТЕР», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведення останньої контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

У відповідності до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з абз. першим п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Під час розгляду справи встановлено, що за результатами перевірки Яготинською МДПІ Київської області ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» складено акт № 8/2300/37582931, яким встановлено, що товариство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також, актом № 8/2300/37582931 встановлено, що керівник ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» - ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3 (громадянин Російської Федерації, є одночасно засновником, керівником та головним бухгалтером на підприємстві).

Згідно даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19.12.2011 р. № 4539/5/07-6016, ОСОБА_3 перетинав державний кордон України 2 рази протягом 2011 року (термін перебування 2 дні) 22.03.2011 року та 30.05.2011 року.

Довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 19.12.2011 р. № 5408, місцезнаходження платника податків не встановлено.

Згідно інформації Яготинського бюро технічної інвентаризації, за ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37582931) по реєстровим книгам бюро техінвентаризації нерухомого майна на праві власності в Згурівському районі не зареєстровано (лист № 1 від 12.01.2012 р.).

Згідно даних Баришівського ВРЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області, за ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37582931) транспортні засоби не зареєстровані, (лист № 2851 від 10.01.2012 р.).

Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області № 159 від 21.09.2011 р. ОСОБА_5, в якому зазначено що, при проведенні дослідження встановлено, що підпис, який виконаний на договорі № 69 від 15 липня 2011 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

10.01.2012 року СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37582931) на ім'я громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

У своєму акті № 8/2300/37582931 Яготинська МДПІ Київської області дійшла висновку, що діяльність ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» була направлена на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Також, перевіркою не підтверджено факту поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що тягне за собою відсутність як бази, так і об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Також, перевіркою встановлено відсутність формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за період з липня 2011 року по листопад 2011 року.

За вказаних обставин, Яготинська МДПІ Київської області у своєму акті № 8/2300/37582931 дійшла висновку, що контрагенти незаконно скористалися податковим кредитом від ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД» за період з липня 2011 року по листопад 2011 року в сумі 8 679 777 грн.

Також, за результатами перевірок ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (акти № № 282/7/23-1/36803875, 487/7/23-1/36803875), Бориспільська ОДПІ Київської області встановила, що невстановлені особи, використовуючи ім'я гр. ОСОБА_6 для прикриття незаконної діяльності, створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого вона не мала відношення.

Згідно повідомлення Центру безпеки дорожнього руху та Автоматизованих систем (ЦБДР та АС) МВС України від 28.03.2012 р. № 45/1317 у період з 01.01.2008 р. по 20.02.2012 р. за ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» не зареєстровано транспортах засобів.

Згідно повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації від 02.03.2012 р. № 8846 (И-2012) інформація щодо права власності та реєстрації нерухомого майна за ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» відсутня.

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19.12.2011 р. № 4539/5/07-6016 гр. РФ ОСОБА_6 перетинала кордон України: 03.11.2009 р. (в'їзд), 14.04.2010 р. (в'їзд), 15.04.2010 р. (виїзд).

Також, згідно вищевказаної інформації, ОСОБА_6 не перебуває на території України з 15.04.2010 року.

Згідно повідомлення Київського обласного центру зайнятості від 01.03.2012 року № 420/01/12-12, інформація щодо прийнятого рішення комісії Київського обласного центру зайнятості з видачі, продовження та анулювання дозволів на працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства щодо гр. РФ ОСОБА_6 відсутня.

Згідно постанови від 24.01.2012 року про призначення перевірки з питань складання акту нікчемності правочину 19.01.2012 р. СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

На думку контролюючого органу, створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Як наслідок, Бориспільська ОДПІ Київської області у своїх актах № № 282/7/23-1/36803875, 487/7/23-1/36803875 дійшла висновку, що фінансово-господарські операції ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» та контрагентів-покупців, в період червень 2011 року - червень 2012 року, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36803875) є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У результаті порушення ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36803875) своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу останніх, мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Таким чином, в ході проведення аналізу, Бориспільською ОДПІ Київської області встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36803875) господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Отже, на переконання контролюючого органу, всі операції купівлі-продажу за ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36803875) не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Дослідивши вказані вище письмові докази, суд погоджується з висновками відповідача, а надані позивачем докази, а саме: рахунки-фактури з фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, видаткові, податкові накладні, акти виконаних робіт, вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені документи не дають підстав для формування валових витрат та для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Одночасно, суд звертає увагу на той факт, що позивачем з вказаними вище контрагентами договори про виконання робіт (надання послуг) в письмовій формі не укладались.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані валові витрати та податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таких достатніх та належних доказів позивачем у судове засідання надано не було, а тому аналіз матеріалів справи дає суду підстави вважати, що роботи не були здійснені саме цими контрагентами.

Таким чином, ПП «С'ЮТ МАЙСТЕР» мало правовідносини з фіктивними підприємствами (ТОВ «ОСТІН ТРЕЙД», ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ»), а тому здійснювало сумнівні фінансово-господарські операції та при складанні податкової звітності безпідставно використовувало документи, що не відповідають дійсності.

Також суд зазначає, що приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, аналіз норм вищевказаного законодавства дає суду підстави вважати, що контролюючий орган під час здійснення податкового контролю, в тому числі і у формі позапланової невиїзної перевірки, вправі використовувати будь-яку податкову інформацію для складання відповідних висновків що стосується дотримання вимог податкового законодавства платниками податків. При цьому, такі висновки ґрунтуються на оцінці посадовою особою органу державної податкової служби певних фактів та відомостей.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 86.8 п. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Окрім цього, відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що дії позивача, як платника податку свідчать про його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05 лютого 2013 року № 0001022220, № 0001032220 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «С'ЮТ МАЙСТЕР» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.11.2013 р.