Рішення

від 07.11.2013 по справі 910/18146/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18146/13 07.11.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/18146/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДіТрейд»;

до приватного акціонерного товариства «Концерн «Екоп»;

про стягнення 1160,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сліпчук М.С., довіреність № 42 від 22.07.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ДіТрейд» (надалі - позивач) з позовом до приватного акціонерного товариства «Концерн «Екоп» (надалі - відповідач) про стягнення 1160,52 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 1036 від 05.05.2010р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1160,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18146/13 та призначено її розгляд на 31.10.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 31.10.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки 25.09.2013р. заборгованість у розмірі 1160,36 грн. перерахована на рахунок позивача.

Проте, представник відповідача на вимогу суду не надав оригінал платіжного доручення № 4676 від 25.09.2013р. з відміткою банку про проведення платежу.

Також, судом було встановлено, що відповідач не доплатив 0,16 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена перерва до 07.11.2013р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 0,16 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову - 0,16 грн., визначеної позивачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, якому останній просить долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 4676 від 25.09.2013р. на суму 1160,36 грн. та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2010 р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір поставки № 4392, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених договором.

Пунктами 3.6., 3.7. договору передбачено, що датою поставки вважається дата його отримання покупцем. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем та підписання ним накладних за поставлений товар.

Згідно п. 4.4. договору, покупець зобов'язується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем у період з 07.05.2010р. по 29.09.2012р. за товарно-транспортними накладними, перелік яких наведений у позовній заяві та копії залучені до матеріалів справи, було поставлено відповідачу товарів всього на загальну суму 18541,96 грн.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий товар у визначений договором строк розрахувався частково, сплативши готівкою 424,28 грн., що підтверджується відповідними фіскальними чеками, копії яких додані до матеріалів справи, а також перерахувавши на рахунок позивача - 18117,52 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Вест Фрайненс енд Кредит Банк» за вих. № 3131 від 10.09.2013р. та платіжним дорученням № 4676 від 25.09.2013р.

Отже, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 0,16 грн. (18541,96 - 424,28 - 18117,52 = 0,16).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати переданого товару на суму 0,16 грн. відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 0,16 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Концерн «Екоп» (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 26; фактична адреса: 02094, м. Київ, бул. Праці, 10; код ЄДРПОУ 36282432) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДіТрейд» (юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 7; код ЄДРПОУ 34980845) 0,16 грн. - боргу, 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.11.2013р.

Суддя А.І. Привалов