Рішення

від 25.11.2013 по справі 922/4444/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р.Справа № 922/4444/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селеніт - Агро", смт. Близнюки Близнюківського району Харківської області про стягнення 515,71 грн. за участю представників сторін:

позивача - Засядько М.В., довіреність № 2620/087 від 02.09.2013 р.;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селеніт - Агро", м. Близнюки, 479,59 грн. основного боргу, 28,82 грн. пені, 7,38 грн. 3% річних та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов № 07Т-ПРФ-355-2013Б від 03.01.2013 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг з транспортування газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 листопада 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 листопада 2013 року було відкладено розгляд справи на 25 листопада 2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.11.13 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 023679/1.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

03 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селеніт - Агро", смт. Близнюки (відповідач) був укладений договір № 07Т-ПРФ-355-2013Б, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується надати відповідачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а відповідач, в свою чергу, сплатити вартість послуги у строки та у порядку, передбаченому умовами договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що обсяг протранспортованого газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актами послуг з транспортування газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів, визначених договором.

На виконання умов вказаного договору позивачем було здійснено транспортування газу на загальну суму 479,59 грн., що підтверджується актами приймання- передачі природного газу від 28.02.2013 р. та від 30.04.2013 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період відповідач здійснює розрахунок не пізніше 10 числа, місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, відповідач послуги з транспортування газу отримав, проте за них не розрахувався.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 479,59 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 479,59 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовна вимога позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 7,38 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідає діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

За змістом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у разі порушення відповідачем строків оплати , передбачених розділом 4 договору, з відповідача стягується пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 28,82 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується п. 1 ст. 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селеніт - Агро" (64801, Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Патріотів, буд. 12, р/р № 2600410637 в ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, код ЄДРПОУ 32436810) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, р/р № 2600512944001 в ПАТ "КБ"НАДРА", м. Київ, МФО 380764, код 03359500) 479,59 грн. основного боргу, 28,82 грн. пені, 7,38 грн. 3% річних та 1709,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.11.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.