Постанова

від 20.11.2013 по справі 906/486/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

20 листопада 2013 року Справа № 906/486/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бригинець Л.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Левчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" (с. Малинівка, Малинський район, Житомирська область) на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.13 р.

у справі № 906/486/13 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" (с.Малинівка, Малинський район, Житомирська область)

про стягнення 175799,28 грн.

за участю представників:

позивача - директор Кошелєв О.А.

відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2013р. у справі №906/486/13 (суддя Кравець С.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" про стягнення 175799,28 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" - 129172,54 грн. основного боргу, 5380,03грн. пені, 1077,51грн. 3% річних, 168,83 грн. інфляційних, 2715,98 грн. судових витрат. Припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 35000,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2013р. у справі №906/486/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ТОВ "Украгрозакупівля" повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом із порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник вказує, що суд не повідомив його належним чином про відкладення розгляду справи на 16.05.2013 р., про час і місце розгляду він дізнався 15.05.2013 р. через канцелярію суду. Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, порушивши тим самим права відповідача, передбачені ст. 22 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 р. провадження у справі №906/486/13 зупинялося до набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2013 р. у справі №905/4934/13.

21.10.2013 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" звернувся з клопотанням про поновлення провадження у справі № 906/486/13 у зв`язку із набранням законної сили рішення господарського суду Донецької області у справі №905/4934/13 (Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. у справі № 905/4934/13).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. провадження у справі №906/486/13 поновлено, справу призначено до розгляду на 20.11.2013 р.

У судове засідання 20.11.2013 р. представник відповідача (апелянта) не з'явився, надіслав телеграму, яка містить клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із поданням касаційної скарги у справі №905/4934/13.

Колегія суддів клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляє з урахуванням того, що викладені у клопотанні обставини документально не підтверджені. Зокрема, відповідач не зазначає, які саме докази він має намір подати та не обґрунтовує неможливість своєчасного подання таких доказів. Колегія суддів також враховує, що сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркування стосовно предмету спору.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, надавши оцінку обставинам справи, перевіривши повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Звертаючись з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" 156382,54 грн. основного боргу, заборгованість за надані автопослуги в сумі 12790 грн., 5380,03 грн. пені, 169,16 грн. інфляційних втрат, 1077,55 грн. 3% річних, а всього 175799,28 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.10.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" (відповідач/замовник) укладено договір №12/40 на виробництво та відвантаження продукції (комбікорму), за умовами якого виконавець зобов'язався виготовити та передати повнораціонний комбікорм (в асортименті) у власність, а замовник мав прийняти та оплатити продукцію відповідно до умов даного договору, а також специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору) /а.с.16-17 у т.1/.

Згідно з п.2.6 договору, поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом відповідно до умов специфікації. Датою поставки вважається фактичне отримання товару відповідно до видаткової накладної (п. 2.7 договору).

Умови оплати визначені розділом 3 договору. Так, відповідач здійснює оплату на поточний рахунок позивача згідно умов специфікації (п.3.1 договору). Загальна сума договору визначається сумою всіх видаткових, товарно-транспортних накладних і специфікацій, відповідно до яких здійснюється відвантаження товару, за період дії вказаного договору та орієнтовно складає 15000000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 2500000 грн.

Права і обов'язки сторін визначено у розділі 4 договору. Зокрема, відповідно до п. 4.3.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі проводити оплату за комбікорм, згідно з умовами п. 3.1. договору і специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1. договору визначено, що у разі порушення строків оплати за поставлену продукцію замовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення оплати. Пеня нараховується і виплачується до моменту фактичної оплати поставленого товару.

Даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2013 р. (п.7.2 договору).

Договір №12/40 від 08.10.2012 р. підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

Специфікації до договору №1, №2 та №3 підписано сторонами 08.10.2012 р., 31.10.2012 р. та 30.11.2012 р. відповідно, в яких визначено найменування товару, кількість, ціну, асортимент, базис поставки товару та строки оплати товару /а.с.18-20 у т.1/.

Пунктом 3 "Базис поставки" специфікації №1 від 08.10.2012 р. визначено, що продукція відвантажується і поставляється автотранспортом позивача на умовах СРТ (Інтеркомс 2000), с.Малинівка (Малинський район, Житомирська область, Україна). У разі, якщо продукція відвантажується і поставляється автотранспортом позивача на умовах СРТ (Інтеркомс 2000), с.Подище (Прилуцький район, Чернігівська область, Україна), відповідач виставляє рахунок на додаткові автопослуги у розмірі 6204,00грн. за одну ходку автомашини.

Пунктом 3 "Базис поставки" специфікацій №2 від 31.10.2012р. та №3 від 30.11.2012р. визначено, що продукція відвантажується і поставляється автотранспортом позивача на умовах СРТ (Інтеркомс 2000), с.Малинівка (Малинський район, Житомирська область, Україна). У разі, якщо продукція відвантажується і поставляється автотранспортом позивача на умовах СРТ (Інтеркомс 2000), с.Подище (Прилуцький район, Чернігівська область, Україна), відповідач виставляє рахунок на додаткові автопослуги у розмірі 6395,00грн. за одну ходку автомашини.

Відповідно до умов п.4 "Умови оплати" специфікацій №1 від 08.10.2012р., №2 від 31.10.2012р. та №3 від 30.11.2012р. відповідач зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту поставки товару відповідачу згідно п.2.7 договору.

Датою поставки продукції згідно п. 2.7 договору є фактичне отримання продукції відповідно до видаткової накладної.

Отже, правова природа договору №12/40 від 08.10.2012 р. - договір поставки, правовідносини за яким регулюються нормами пар.1-3 гл.54 Цивільного кодексу України та гл.30 Господарського кодексу України. За договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України). Згідно з ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим господарським судом, що на виконання умов договору, позивач у період з 09.10.2012 р. по 22.12.2012 р. поставив відповідачу комбікорм на загальну суму 1298326,24грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи видатковими накладними: №УкрОк-0077 від 09.10.2012р. на суму 75921,30грн., №УкрОк-0107 від 11.10.2012р. на суму 93110,00грн., №УкрОк-0116 від 12.10.2012р. на суму 93613,50грн., №УкрОк-0134 від 14.10.2012р. на суму 84195,60грн., №УкрОк-0142 від 15.10.2012р. на суму 74760,60грн., №УкрОк-0165 від 17.10.2012р. на суму 72703,90грн., №УкрОк-0167 від 18.10.2012р. на суму 94812,16грн., №УкрОк-0244 від 26.10.2012р. на суму 44653,20грн., №УкрОк-0245 від 26.10.2012р. на суму 44105,00грн., №УкрНо-0042 від 04.11.2012р. на суму 75659,85грн., №УкрНо-0106 від 12.11.2012р. на суму 77385,93грн., №УкрНо-0148 від 18.11.2012р. на суму 78033,21грн., №УкрНо-0202 від 25.11.2012р. на суму 78033,21грн., №УкрНо-0225 від 29.11.2012р. на суму 77961,28грн., №УкрДе-0050 від 07.12.2012р. на суму 76995,00грн., №УкрДе-0105 від 15.12.2012р. на суму 78082,50грн., №УкрДе-0170 від 22.12.2012р. на суму 78300,00грн. /а.с. 23, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 42, 47, 52, 57, 62, 67, 73, 78, 82 у т.1/, а також товарно-транспортними накладними /а.с. 3, 24, 25, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 43, 48, 49, 53, 54, 58, 59, 63, 64, 68, 69, 74, 75,79, 83у т.1/.

Відповідач/замовник на підставі довіреностей №2 від 08.10.2012 р., №5 від 02.11.2012 р., №13 від 03.12.2012 р. /а.с. 21, 45, 71 у т.1/ прийняв від постачальника/позивача комбікорм за вказаними видатковими накладними без зауважень.

Перелічені первинні документи мають необхідні реквізити відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (з подальшими змінами), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.1995 р. за № 168/704, а також містять посилання на номер договору та специфікації, а тому є належними доказами того, що фактично відбулась господарська операція (в даному випадку - передача/прийняття товарів за договором поставки) і, відповідно - є доказами виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України. тому кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Термін оплати продукції встановлений у специфікаціях №1 від 08.10.2012 р., №2 від 31.10.2012 р., №3 від 30.11.2012 р. до договору №12/40 від 08.10.2012 р. та становить 14 календарних днів з моменту поставки товару. Відповідач мав провести з позивачем розрахунки наступним чином:

- 75921,30 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0077 від 09.10.2012 р. - до 23.10.2012 р.;

- 93110,00 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0107 від 11.10.2012р. - до 25.10.2012р.,

- 93613,50 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0116 від 12.10.2012р. - до 26.10.2012р.,

- 84195,60 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0134 від 14.10.2012р. - до 28.10.2012р.,

- 74760,60 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0142 від 15.10.2012р. - до 29.10.2012р.,

- 72703,90 за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0165 від 17.10.2012р. - до 31.10.2012р.,

- 94812,16 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0167 від 18.10.2012р. - до 01.11.2012р.,

- 44653,20 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0244 від 26.10.2012р. - до 09.11.2012р.,

- 44105,00 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрОк-0245 від 26.10.2012р. - до 09.11.2012р.,

- 75659,85 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрНо-0042 від 04.11.2012р. - до 18.11.2012р.,

- 77385,93 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрНо-0106 від 12.11.2012р. - до 26.11.2012р.,

- 78033,21 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрНо-0148 від 18.11.2012р. - до 02.12.2012р.,

- 78033,21 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрНо-0202 від 25.11.2012р. - до 09.12.2012р.,

- 77961,28 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрНо-0225 від 29.11.2012р. - до 13.12.2012р.,

- 76995,00 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрДе-0050 від 07.12.2012р. - до 21.12.2012р.,

- 78082,50 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрДе-0105 від 15.12.2012р. - до 29.12.2012р.,

- 78300,00 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної №УкрДе-0170 від 22.12.2012р. - до 05.01.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар виконав частково, перерахувавши позивачу грошові кошти: 24.10.2012р. в сумі 421601,00грн., 30.10.2012р. в сумі 72703,90грн., 01.11.2012р. в сумі 94812,16 грн., 09.11.2012р. в сумі 88758,20грн., 14.11.2012р. в сумі 75659,84грн., 21.11.2012р. в сумі 77385,95грн., 29.11.2012р. в сумі 78033,20грн., 06.12.2012р. в сумі 78033,20грн., 13.12.2012р. в сумі 77961,28грн., 20.12.2012р. в сумі 76995,00грн. Загальна сума оплати становить 1141943,70грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" вих.№227/5/52-3 від 12.03.2013р. /а.с. 88-89 у т.1/.

Враховуючи часткову оплату, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 156382,54 грн.

Крім того, враховуючи умови договору №12/40 від 08.10.2012р. та специфікацій №1 від 08.10.2012р., №2 від 31.10.2012р., №3 від 30.11.2012р. (п.3 "Базис поставки"), у відповідача у зв'язку із поставкою товару автотранспортом позивача виникло зобов'язання щодо оплати наданих автопослуг.

Факт надання позивачем відповідачу автопослуг за договором №12/40 від 08.10.2012р. у період з 09.10.2012 р. по 22.12.2012 р. на загальну суму 63568,00грн. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №УкрОк-0054 від 09.10.2012р. на суму 6204,00грн., №УкрОк-0209 від 26.10.2012р. на суму 6204,00грн., №УкрНо-0016 від 04.11.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0059 від 12.11.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0090 від 18.11.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0126 від 25.11.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0143 від 29.11.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрДе-0030 від 07.12.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0052 від 15.12.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0060 від 22.12.2012р. на суму 6395,00грн. /а.с.26, 44, 50, 55, 60, 65, 70, 76, 80, 84 у т.1/, які підписані представниками сторін та скріплені печатками. Для оплати наданих позивачем автопослуг відповідачу надавались відповідні рахунки-фактури /а.с.22, 41, 46, 51, 56, 61, 66, 72, 77, 81 у т.1/.

Відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків за отримані автопослуги виконав частково, провівши їх оплату в сумі 50778,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" вих.№227/5/52-3 від 12.03.2013р. /а.с. 88-89/.

Враховуючи наведене, залишок заборгованості відповідача перед позивачем щодо оплати автопослуг становить 12790,00 грн. (Акти надання послуг №УкрНо-0052 від 15.12.2012р. на суму 6395,00грн., №УкрНо-0060 від 22.12.2012р. на суму 6395,00грн. /а.с. 80. 84 у т.1/).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості та порушення строків розрахунків підтверджується також актом звірки розрахунків станом на 31.12.2012 р. /а.с.85 у т.1/.

17.01.2013 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення заборгованості в сумі 169172,54 грн., протягом 1 банківського дня /а.с.86 у т.1/. У відповіді на вимогу від 17.01.2013 р. відповідач визнав існуючу заборгованість та просив розглянути питання щодо розстрочки заборгованості /а.с. 87 у т.1/.

У позовній заяві позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 156382,54 грн. боргу за поставлений товар та 12790,00 грн. боргу за надані автопослуги, на загальну суму 169172,54грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що до дня звернення ТОВ "Укагрозакупівля" з позовною заявою до суду (25.03.2013 р.), відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 5000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за корма, зг. дог. №12/040 від 08.10.2012р. у т.ч. ПДВ 833,33грн.", що підтверджується банківською випискою АТ "Сбербанк Росії" від 22.03.2013р. /а.с.134-137 у т.1/.

Отже, станом на день звернення з позовом заборгованість відповідача перед позивачем складала 151382,54 грн. за поставлений товар та 12790,00 грн. за надані автопослуги, що становить 164172,54 грн.

Заборгованність за поставлений товар на суму 35000 грн. сплачена відповідачем після звернення позивачем з позовом до суду, що підтверджено відповідними банківськими виписками /а.с. 140-141, 144, 148, 153, 166, 170 у т.1/ та платіжним дорученням №348 від 14.05.2012р. /а.с.171 у т.1/., тому судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в цій частині відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Решту заборгованості відповідач не погасив, докази погашення суду не надав.

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 129172,54 грн. основного боргу та відмову у позові в частині стягнення 5000 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення розрахунків за поставлений товар в сумі 4973,26грн., зокрема нараховану:

- в сумі 2592,08 грн., за період з 30.12.2012р. по 20.03.2012р. (81 день) на суму заборгованості 78082,50 грн.,

- в сумі 2381,18 грн., за період з 06.01.2013р. по 20.03.2012р. (74 дні) на суму заборгованості 78300,00 грн.,

та за надані автопослуги в сумі 406,77грн., зокрема нарахованої:

- в сумі 212,29грн., за період з 30.12.2012р. по 20.03.2012р. (81 день) на суму заборгованості 6395,00грн.,

- в сумі 194,48грн., за період з 06.01.2013р. по 20.03.2012р. на суму заборгованості 6395,00грн., загалом - у сумі 5380,03грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що є правомірним та обгрунтованим нарахування пені в сумі 5387,53грн. Проте, зважаючи на те, що позивачем заявлено до стягнення меншу суму пені, є підставною і правомірно, на підставі умов договору і ст.ст.230-232 ГК України, ст.ст.549-551 ЦК України задоволена судом першої інстанції вимога про стягнення пені в сумі 5380,03 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 1077,55 грн. 3% річних та 169,16 грн. інфляційних.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, проведений позивачем та судом першої інстанції, встановив, що місцевим господарським судом правомірно задоволено частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних в сумі, відповідно, 1077,51грн. та 168,83грн., та відповідно, відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 0,04 грн. 3% річних та 0,33 грн. інфляційних.

Доводи відповідача/скаржника щодо процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, є такими, що не відповідають матеріалам справи та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення з урахуванням норм ч.2 ст.104 ГПК України. Так, є безпідставними твердження скаржника про вирішення спору за відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.04.2013р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозакупівля" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/486/13 та призначено розгляд справи на 23.04.2013р.

Зважаючи на заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю надання додаткового часу для виконання вимог ухвали суду від 03.04.2013 р., ухвалою від 23.04.2013р. місцевий господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів, відклав розгляд справи на 16.05.2013р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали про порушення провадження від 03.04.2013р. та про відкладення від 23.04.2013р. не виконав.

Ухвала господарського суду Житомирської області від 23.04.2013 р. про відкладення розгляду справи №906/486/13 була надіслана на юридичну адресу відповідача, однак поштове відправлення повернулося до суду за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, місцевим господарським судом було вжито всіх можливих заходів для забезпечення реалізації відповідачем його процесуальних прав.

Також, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно, з дотриманням норм процесуального права, відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/486/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №905/3345/13, що розглядається господарським судом Донецької області, яка стосується визнання недійсним договору з виробництва та відвантаження продукції комбікорму №12/40 від 08.10.2012р., укладеного між ТОВ "Полісся Агро-Сервіс" та ТОВ "Украгрозакупівля" враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Подане відповідачем клопотання нічим не підтверджене. На час судового засідання відповідачем не надано жодних доказів, а саме, копії позовної заяви, адресованої господарському суду Донецької області про визнання недійсним договору з виробництва та відвантаження продукції комбікорму №12/40 від 08.10.2012р., ні відповідних судових актів, на підтвердження знаходження у провадженні господарському суду Донецької області справи про визнання недійсним договору №12/40 від 08.10.2012р.

За таких обставин, доводи відповідача, якими останній обґрунтовує клопотання про зупинення провадження у справі, не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи заявника апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро-Сервіс" на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2013р. у справі №906/486/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2013р. у справі №906/486/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бригинець Л.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Демидюк О.О.