Рішення

від 25.11.2013 по справі 906/1288/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "25" листопада 2013 р.                                                     Справа № 906/1288/13 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" (м.Новомосковськ, Дніпропетровська область)   до Дочірнього підприємства "Промінь" Фірми "Житомирінвест" ВАТ (с.Турчинівка, Чуднівський район, Житомирська область) про стягнення 60082,09 грн. Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України. Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 60082,09 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №56 від 22.06.12р., з яких 50000,00 грн. - сума основного боргу, 1705,90 грн. - 3% річних та 8376,19 грн. - пеня. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу без його участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в засідання суду також не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Отже, суд вжив всі необхідні заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи. Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка  відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №56 від 22.06.12р., специфікації до договору, розрахунок суми боргу, видаткові накладні, довіреність, претензію, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші. Дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ: 22.06.12р. між сторонами був укладений договір поставки №56  (а.с.9-11), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність відповідачеві (покупцеві) товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у договорі, а відповідач зобов'язується в порядку та умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору). За цим договором визначення асортименту, кількості товару, строку поставки та іншого, що узгоджується сторонами, визначається у специфікації та підтверджується товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною. Специфікації є невід'ємною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 2.1 договору). Згідно п. 2.1 даного договору, ціна договору складається з суми партії товару, що визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. За п. 5.1 договору ціна на товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі специфікації. Підставою вартості покупцем вартості товару є надання постачальником рахунку на оплату. Загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару (п. 5.3 договору). Як передбачено п. 5.4  договору поставки, оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ  на умовах та у строки, вказаних у специфікаціях до даного договору, підписаними сторонами. Розрахунки між постачальником і покупцем здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переведення покупцем коштів на розрахунковий рахунок постачальника. На виконання умов даного договору, відповідно до специфікації №6 від 17.09.2012р. (а.с.22), видаткової накладної №549 від 17.09.2012р. (а.с.23) та довіреності №352а (а.с.24) позивач здійснив поставку товару (шрот соняшниковий) відповідачеві у кількості 38,22 тонни на загальну суму  97461,00 грн. Як передбачено умовами даної специфікації №6, оплата має здійснюватись наступним чином: перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника шляхом попередньої оплати 20% від загальної суми товару; 80% - з відстрочкою платежу протягом 14 календарних днів з дня отримання товару. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, сплативши позивачеві 47461,00 грн. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 06.06.13р. позивач направив відповідачеві письмову претензію №31 від 29.05.13р. з вимогою сплатити суму боргу (а.с.25-29). Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу не сплатив. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 50000,00 грн. (97461,00 грн. -  47461,00 грн.), яку позивач і просить суд стягнути з відповідача. Суд задовольняє позов в цій частині, з огляду на наступне. Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №56  від 22.06.2012р. Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Такі ж положення містить ст.526 ЦК України. Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або   прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у строк, визначений специфікацією №6 від 17.09.2012 р. Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 50000,00 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1705,90 грн. 3% річних та 8376,19   грн. пені. Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник   вважається   таким, що прострочив,   якщо   він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 1705,90 грн. 3% річних проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Перевіривши підстави нарахування пені на суму 8376,19 грн. суд дійшов   висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, враховуючи наступне. За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання   зобов'язання   може   забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. На підставі ст. 547 ЦК України, правочин  щодо  забезпечення виконання зобов'язання   вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. З   договору поставки №56 від 22.06.2012р. вбачається, що сторонами не   передбачено   стягнення   неустойки (пені) за   прострочення   виконання   зобов'язання. За   таких обставин   у   суду   немає підстав   для   стягнення неустойки (пені) з   відповідача. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився. З   урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні   вимоги частково, а   саме стягує   з   відповідача   на   користь   позивача   основну   заборгованість в   сумі 50000,00 грн.   та   1705, 90   грн.  3%   річних. А в частині стягнення 8376,19  грн. пені суд відмовляє в задоволенні. Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених позовних  вимог. Керуючись ст.ст.  33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,- ВИРІШИВ:   1.    Позов  задовольнити  частково.  2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Промінь" Публічного акціонерного товариства "Фірма "Житомирінвест", 13223,  Житомирська   область, Чуднівський район, с.Турчинівка,  вул. Житомирська, 24-А та Житомирська область, Чуднівський район, с.Турчинівка,  вул. Котовського, 1, код ЄДРПОУ 32342199 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн", 51200,  Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Зіни Білої, 91, код ЄДРПОУ 35394779   - 50000,00 грн. - заборгованості за  поставлений  товар; - 1705,90 грн. - 3% річних; - 1480,64 грн. -  витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. 3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 8376,19 грн. пені.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя                                                                     Давидюк В.К.    Віддрукувати: 1 - в справу 2,3 - сторонам