Ухвала

від 25.11.2013 по справі 915/2073/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 листопада 2013 року Справа № 915/2073/13

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Адаховська В.С. ,

розглянувши матеріали

за заявою боржника: Підприємства "Калина" Вознесенської міської організації "Союзу організацій інвалідів України" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Шмідта, 9, ідентифікаційний код 23406874)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Головою ліквідаційної комісії Підприємства "Калина" Вознесенської міської організації "Союзу організацій інвалідів України" (далі - Підприємство) Бєлкіна І.О. звернулася до господарського суду з заявою б/н від 15.11.2013 р. про порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду на підставі наступного.

Частина 1 ст. 2 Закону про банкрутство встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 84 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником передбачено ст. 95 названого Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, в редакції, що була чинною на момент звернення боржника до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до змісту статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

За інформацією, наведеною у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 січня 2005 року № 367 "Про публікацію повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації" спеціалізованим друкованим засобом масової інформації є "Бюлетень державної реєстрації".

В порушення зазначених вимог законодавства боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів публікації оголошення про припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації - Бюлетені державної реєстрації.

До вказаної заяви не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 ГК України), зокрема контролюючі органи, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

До того ж, не додано доказів розгляду кожної окремої вимоги кредитора з прийняттям відповідного рішення та повідомленням про результати розгляду кредитора не пізніше тридцяти днів з дня отримання такої вимоги (ч. 6 ст. 105 ЦК України).

Не додано доказів направлення ліквідаційного балансу до податкової служби для перевірки його повноти та достовірності та доказів проведення податковою службою такої перевірки (ч. 5 ст. 60 ГК України).

Тобто, до заяви боржника не додано доказів дотримання вимог цивільного та господарського законодавства, зокрема ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України, щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону.

Усунення зазначених недоліків на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство є неможливим враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону, відповідно до якого порядок ліквідації юридичної особи має бути дотриманий до звернення до господарського суду із відповідною заявою.

Крім того, дана заява подана без додержання вимог ст. 11 Закону про банкрутство, виходячи з наступного.

Усупереч вимогам ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви боржника не додано доказів сплати судового збору.

В зазначеній заяві заявник вказує, що від сплати судового збору дане Підприємство звільнено згідно п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

В той же час, пункт 19 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", передбачає, що громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації звільняються від сплати судового збору лише у випадку подання позовів, з якими вони звертаються до суду. Однак, даний пункт Закону України "Про судовий збір" жодним чином не звільняє від сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Натомість п. 3.7 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено що ст. 5 Закону "Про судовий збір" визначила випадки, коли окремі органи здійснюючи свої повноваження надані їм законодавством, звільняються від сплати судового збору як позивачі, якщо згадані органи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з тими, за подання позовів щодо яких їх звільнено від сплати судового збору, або коли їх звільнено від сплати лише як позивачів, а вони беруть участь у справі не як позивачі, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.

Крім того, подана кредитором заява не відповідає змісту вимог ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зокрема, в заяві та даних до неї документах відсутні відомості щодо переліку кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).

Частина 4 ст. 11 названого Закону вказує, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство в зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам зазначеним у Законі (відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, про що зазначено в Інформаційному листі № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року).

Як вбачається з поданої до суду заяви, майно, що належить Підприємству "Калина" Вознесенської міської організації "Союзу організацій інвалідів України" відсутнє.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо: заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому закону; не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, заява Підприємства "Калина" Вознесенської міської організації "Союзу організацій інвалідів України" про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 4 ч. 1 ст. 63 ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути заяву Підприємства "Калина" Вознесенської міської організації "Союзу організацій інвалідів України" (ідентифікаційний код 23406874) про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та додані до неї документи без розгляду.

СуддяВ.С. Адаховська