Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/20179/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20179/13 26.11.13

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ВАС-ТРАНС» дотовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" простягнення 9 366, 35 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: не з'явились

відповідача: представник Шинкарук М.М. (довіреність від 29.08.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАС-ТРАНС» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" 9 366, 35 грн., (у тому числі: 9 000, 00 грн. - основного боргу, 298, 38 грн. - пеня та 67, 97 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за надані транспортні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/20179/13 та призначено її розгляд на 05.11.2013 року.

У судовому засіданні 05.11.2013 року представник Позивача подав клопотання про покладення на Відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи у розмірі 885, 74 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні 05.11.2013 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 26.11.2013 року проти позову заперечував, зазначивши про те, що строк оплати за договором № UA014/01/13 від 23.01.2013 року не настав, оскільки оригінали документів на адресу останнього не надходили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 23.01.2013 року укладено договір № UA014/01/13, відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, наданих Відповідачем, а останній сплатити їх вартість.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача з заявкою № 500289/13 від 27.03.2013 року про перевезення тканини в рулонах загальною вагою 8 200, 00 кг., за маршрутом: м. Рига-м. Київ.

Надання послуг вантажних перевезень у квітні 2013 року Позивачем підтверджено наданим суду актом про надання послуг № ОУ-0000081 від 09.04.2013 року та CMR LV-3735 (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № UA014/01/13 від 23.01.2013 року на суму 14 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.3 договору № UA014/01/13 від 23.01.2013 року оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання оригіналів документів, зокрема, рахунку Позивача, акту виконаних робіт та CMR.

В підтвердження направлення Відповідачу зазначених документів Позивач надав суду опис вкладення від 11.07.2013 року та фіскальний чек № 1397 від 11.07.2013 року.

Таким чином, твердження Відповідача про те, що строк оплати за надані послуги не настав, спростовується матеріалами справи.

Відповідач, в порушення умов договору № UA014/01/13 від 23.01.2013 року свої зобов'язання за надані Позивачем транспортні послуги у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 000, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, заначивши про те, що строк оплати за договором № UA014/01/13 від 23.01.2013 року не настав, оскільки оригінали документів на адресу останнього не надходили.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 11.07.2013 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки факт надання послуг по перевезенню вантажу підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 9 000, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків оплати наданих послуг.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.4 договору № UA014/01/13 від 23.01.2013 року у випадку прострочення оплати рахунків Позивача, Відповідач виплачує пеню в розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати наданих послуг.

Суд перевірив розрахунок Позивача та встановив, що позовна вимога про стягнення 298, 38 грн. пені за період з 03.08.2013 року по 14.10.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 67, 97 грн. за період з 03.08.2013 року по 14.10.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "ВАС-ТРАНС» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати, понесені Позивачем за проїзд та добові витрати задоволенню не підлягають, оскільки в розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України не відносяться до судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Трейдінг Восток" (04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний код 36058165) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВАС-ТРАНС» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вулиця Передова, будинок 370, ідентифікаційний код 37620463) 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 38 коп. - пеня, 67 (шістдесят сім) грн. 97 коп. - 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 28.11.2013 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк