Рішення

від 28.11.2013 по справі 524/6877/13-ц

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/6877/13-ц

Провадження № 2/524/2440/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Сичовій Я.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради та Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якому з урахуванням поданих уточнень просила визнати за нею право власності в порядку спадкування після померлої 30 серпня 2012 року ОСОБА_5 на нерухоме майно - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, яка знаходиться по вул. Профспілкова, буд. 1-б, у м. Кременчуці. Зазначила, що 30 серпня 2012 року померла її мати - ОСОБА_5, яка після себе залишила спадкове майно, а саме частину будівлі цілісного майнового комплексу по вул. Профспілковій, буд. 1, у м. Кременчуці, що належала померлій на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 02.02.2000 року за реєстровим №527.

За життя ОСОБА_5 розпочала роботи з проведення реконструкції частини будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці: отримала рішення Кременчуцької міської ради № 773 від 18.08.2005 року щодо надання дозволу на проведення реконструкції; розробила архітектурно-планувальне завдання № 233 від 19.09.2005 року, технічні умови № 37 від 30.06.2005 року та проект реконструкції; отримала погоджувальні висновки з Кременчуцької СЕС № 6232/03-03 від 21.06.2005 року та з Кременчуцького МУ МНС в Полтавській області № 974 від 15.06.2005 року; розробила в ПАТ «Кременчукгаз» технічні умови № 4/1563 від 11.07.2005 року та в Територіальному управлінні державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області технічні умови з енергозбереження та енергоефективності № 16-309/05-47 від 25.07.2005 року; склала декларацію про початок виконання будівельних робіт; уклала договір про залучення коштів замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука по сплаті 22645,00 грн., оплата яких була фактично проведена, а після завершення реконструкції затвердила в Інспекції ДАБК у Полтавській області декларацію про готовність об’єкта до експлуатації.

11 липня 2012 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради на адресу ОСОБА_5 було направлено лист № 01-33/1098/33 з переліком документів для отримання свідоцтва про право власності на об’єкт реконструкції - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці. Проте, у зв’язку зі своєю смертю 30.08.2012 року ОСОБА_5 не отримала свідоцтва на право власності на реконструйований об’єкт. Тому у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вищезазначене спадкове майно нотаріус відмовив позивачу ОСОБА_1 в оформленні права на спадщину, що, на думку позивача, є підставою для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно в судовому порядку.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.09.2013 року до участі у справі залучені: в якості співвідповідача - Кременчуцьке міське управління юстиції та в якості третьої особи - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави і обставини, викладені в позовній заяві, та подані нею докази.

Відповідач - Кременчуцька міська рада проти позову заперечувала з тих підстав, що, на думку відповідача, у справі відсутній спір про право, оскільки право позивача на спадкування нерухомого майна Кременчуцькою міською радою не оспорюється і видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно не належить до її повноважень. Разом з тим, враховуючи, що померлою ОСОБА_5 за її життя не був отриманий правовстановлюючий документ на реконструйоване нерухоме майно і не відбулась державна реєстрація її права власності на це майно, то право власності у ОСОБА_5 на спадкове майно не виникло, а тому не може бути успадковане позивачем. З огляду на це, належним способом захисту прав позивача в даному випадку, на думку відповідача, мали б бути вимоги про визнання за позивачем прав та обов’язків як забудовника в порядку спадкування. У зв’язку з чим обрання позивачем неналежного, на думку відповідача, способу захисту є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник відповідача - Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечення проти позову підтримав та просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача - Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_7 позов визнала в повному обсязі.

Третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 та представник третьої особи - ОСОБА_4 позов підтримали в повному обсязі і вважали, що позов ОСОБА_1 є законним і обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

30 серпня 2012 року померла мати позивача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №220969, повторно виданим Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції 17.10.2012 року за актовим записом №246. За життя ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу, посвідченим ОСОБА_6, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 02.02.2000 року за реєстровим №527, набула у особисту власність частину будівлі складського приміщення, яка знаходиться по вул. Профспілкова, буд. 1, у м. Кременчуці. Право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна було зареєстровано за ОСОБА_5 15.11.2006 року в КП В«Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризаціїВ» в книзі: ОН-2, номер запису: 204, реєстраційний номер: 16749664, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12519357 від 15.11.2006 року.

13 серпня 2008 року ОСОБА_5 склала на ім’я позивача ОСОБА_1 заповіт, посвідчений ОСОБА_8, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 13.08.2008 року за реєстровим №4000, на частину будівлі цілісного майнового комплексу літ. В«ГВ» , що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці, або будь-яке інше нерухоме майно, що буде знаходитись за цією адресою на момент смерті заповідача.

За життя ОСОБА_5 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Полтавській області 26.03.2012 року №ПТ 08212044774, на місці розташування належної їй на праві власності частини будівлі цілісного майнового комплексу, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці, почала реконструкцію частини будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної. Згідно декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Полтавській області 28.05.2012 року №ПТ 14212084196, вищезазначена частина будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної загальною площею 878,5 кв.м., що розташована , що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці, на земельній ділянці комунальної власності площею 1075,0 кв.м., кадастровий номер 5310436100:03:001:0094, є закінченим будівництвом об’єктом, готовим до експлуатації. Проте, ОСОБА_5 за свого життя не встигла отримати правовстановлюючий документ на проведену нею реконструкцію належного їй на праві власності нерухомого майна, та 30.08.2012 року померла.

Позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, спадщину після своєї померлої матері ОСОБА_5 прийняла, подавши у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини нотаріусу ОСОБА_3 На підставі цієї заяви 19.10.2012 року нотаріусом ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа №69/2012 після померлої ОСОБА_5 Згідно матеріалів спадкової справи №69/2012 крім спадкоємця за заповітом - позивача ОСОБА_1, спадкоємцем за законом є дочка спадкодавця - ОСОБА_9, яка подала 16.02.2013 року особисто нотаріусу ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини за законом. Відомості щодо інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України, в тому числі тих, які мали б право на обов’язкову частку у спадщині згідно статті 1241 ЦК України, в матеріалах спадкової справи №69/2012 відсутні, з огляду на це позов ОСОБА_1 не зачіпає прав та обов’язків інших осіб, не залучених до участі у справі.

23 квітня 2013 року приватний нотаріус ОСОБА_3 видав позивачу ОСОБА_1 і спадкоємцю за законом ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстровими №№1745, 1746 на не заповідане майно. У зв’язку з тим, що у померлої ОСОБА_5 був відсутній правовстановлюючий документ на заповідане спадкове майно - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці, приватний нотаріус ОСОБА_3 20.03.2013 року відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на це спадкове майно. Рішенням Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції від 04.04.2013 року за №1389578 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована в м. Кременчуці по вул. Профспілкова, 1-б, на підставі пункту 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв’язку зі зверненням із заявою про державну реєстрацію прав неналежної особи.

Саме неможливість видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом та відмова Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у видачі свідоцтва про право власності стали приводом для звернення позивача ОСОБА_1 з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування після померлої 30.08.2012 року ОСОБА_5 на нерухоме майно - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статей 1216, 1218 та частини п’ятої статті 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до чинної на час виникнення спірних правовідносин статті 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно , спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу) .

Згідно статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 В«Про судову практику у справах про спадкуванняВ» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отже право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину не може бути захищене в інший спосіб, окрім як в судовому порядку.

Таким чином, у зв’язку з неможливістю нотаріуса видати позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом по причині відсутності у спадкодавця правовстановлюючого документа на нерухоме майно - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці, виник цивільно-правовий спір, який має вирішуватись за правилами позовного провадження. З огляду на зазначене суд відхиляє доводи заперечення відповідача - Кременчуцької міської ради про відсутність спору про право.

Згідно частини третьої статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Відповідно до абзацу першого пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 В«Про судову практику у справах про спадкуванняВ» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини.

Згідно чинних на момент закінчення ОСОБА_5 реконструкції об’єкта нерухомого майна положень частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I-III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Таким чином, здійснена ОСОБА_5І за свого життя реконструкція частини будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці є закінченим будівництвом об’єктом, готовим до експлуатації, що підтверджується декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК у Полтавській області 28.05.2012 року №ПТ 14212084196, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 17-19).

Передбачене статтею 55 Основного Закону України конституційне право на судовий захист передбачає як невід’ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно частини першої та пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п’ятої статті 13 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що визнання за позивачем в порядку спадкування прав та обов’язків як забудовника не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки свої права та обов’язки як забудовника спадкодавець ОСОБА_5 реалізувала за свого життя, здавши до експлуатації закінчений будівництвом об’єкт нерухомого майна, який входить до складу спадщини. А тому суд відхиляє цей довід відповідача - Кременчуцької міської ради та погоджується з доводами позовної заяви, що єдиним можливим способом захисту прав позивача ОСОБА_1 за даних обставин справи є визнання за нею права власності в порядку спадкування на частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, що розташована по вул. Профспілковій, буд. 1-б, у м. Кременчуці. Обраний позивачем спосіб захисту визначений законом, не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та відсутні передбачені частинами другою-п’ятою статті 13 цього Кодексу підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Разом з тим, слід зазначити, що чинним на момент закінчення реконструкції підпунктом В«аВ» пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 , було встановлено, що оформлення права власності на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності фізичним особам та юридичним особам проводиться органами місцевого самоврядування. Проте за змістом пункту 6 частини другої статті 9 та пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону № 1878-VІ від 11.02.2010, з подальшими змінами), який набрав чинності з 1 січня 2013 року, видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна здійснюється державними реєстраторами прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції. Тому слід погодитись з доводами відповідача - Кременчуцької міської ради про відсутність у неї повноважень з видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. З огляду на це, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради слід відмовити.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав)- офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно . Згідно пункту 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в тому числі і на підставі рішень судів, що набрали законної сили. Відсутність державної реєстрації права на об’єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося згідно із законом, є підставою для відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину і не може бути підставою для відмови у визнанні судом права власності на такий об’єкт в порядку спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького міського управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування слід задовольнити та визнати за нею право власності в порядку спадкування після померлої 30 серпня 2012 року ОСОБА_5 на нерухоме майно - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, яка знаходиться по вул. Профспілкова, буд. 1-б, у м. Кременчуці.

Відповідно до статей 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради та Кременчуцького міського управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького міського управління юстиції та визнати за нею право власності в порядку спадкування після померлої 30 серпня 2012 року ОСОБА_5 на нерухоме майно - частину будівлі складського приміщення з прибудовою теплогенераторної, яка знаходиться по вул. Профспілкова, буд. 1-б, у м. Кременчуці.

У задоволенні позовних вимог до Кременчуцької міської ради - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя