Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/19728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19728/13 26.11.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до житлово-будівельного кооперативу «Хімік-8», м. Київ

про стягнення 128421,78 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - Іващенко О.В. (дов. № 91/2012/02/04-1 від 04.12.2012 р.);

від відповідача - Кругляк Т.О. (дов. від 29.10.2013 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Хімік-8» (далі-відповідач) про стягнення 128421,78 грн., з яких 116880,32 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 5368,91 грн. 3% річних, 1353,04 грн. інфляційних втрат та 19959,86 грн. пені.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем у за період з 01.12.2010 р. по 01.09.2013 р. зобов'язання за договором № 1220040 від з 01.05.202002 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 116880,32 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 5368,91 грн. 3% річних, 1353,04 грн. інфляційних втрат та 19959,86 грн. пені. Всього ціна позову становить 128421,78 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем безпідставно в розрахунку позовної заяви застосовані тарифи на теплопостачання, затверджені постановами Національної комісії регулювання електроенергетики, оскільки в договорі, укладеному між сторонами передбачено, що розрахунки здійснюються на підставі тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією, і умови договору сторонами не змінювались.

Відповідач стверджує, що заборгованість виникла в результаті різниці в тарифах на послуги, встановлених для населення, і для обслуговування організацій, і заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію, як орган, зобов'язаний здійснювати відшкодування експлуатаційній організації різницю в даних тарифах. Судом клопотання відхилене, виходячи з того, що предметом розгляду даної справи не є вимога про відшкодування різниці в тарифах від Київської міської державної адміністрації, ця вимога є предметом окремого провадження.

Відповідачем заявлене клопотання про витребування Методики нарахування теплової енергії в гарячій воді розрахунковим способом, яке судом відхилене з огляду на те, що діючим договором передбачений порядок проведення розрахунків, кількість спожитої теплової енергії доводилась до відповідача щомісячно табуляграмами та відомостями обліку спожитої теплової енергії.

Крім того, відповідачем заявлене клопотання про зменшення суми заявленb[ до стягнення штрафних санкцій та розстрочку виконання судового рішення на 18 місяців.

Відповідач надав суду докази часткової сплати боргу в сумі 20000,00 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - Позивач) та Житлово- будівельним кооперативом «Хімік-8» (далі - Відповідач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2002№ 1220040 (далі - Договір).

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України Позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно з Додатком 1 до Договору, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звертання- доручення про укладення Договору, опалення - по приладах обліку, гаряче водопостачання - розрахунковим способом, за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

На підставі п. 2 Додатку 4 до договору Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. З Додатка 4 до Договору Відповідач сплату за вказаними в п. 2 додатку до Договору документами виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

З метою досудового врегулювання спору, 25.07.2013 року (відповідно до списку згрупованих поштових відправлень та фіскального чеку № 5348 від 25.07.2013) Відповідачу направлено, а 26.07.2013 (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу) отримано вимогу про сплату боргу.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до п. З цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до п.1 ст. 693 ЦК України, у разі, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Однак свої зобов'язання за зазначеним Договором Відповідач не виконував, внаслідок чого за період з 01.12.2010 по 01.09.2013 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2013 становить 116 880,32 грн., що підтверджується звітними відомостями за тепло та теплоносій, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту згідно з Договору теплову енергію.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як випливає із змісту Цивільного кодексу України, відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (ст. 546 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору передбачено, що на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Позивачем нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день до моменту його погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України. Враховуючи вимоги статті 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову , становить 4819,51 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних з простроченої суми, відповідно до розрахунку ціни позову, який є арифметично вірним, становить 5 368,91грн.

Інфляційна складова боргу, відповідно до арифметично вірного розрахунку ціни позову, становить 1 353,04 грн.

Заперечення відповідача з приводу того, що діючим договором № 1220040 від 01.05.2002 року (додаток № 3) передбачений тариф на відпущену теплову енергію, затверджений Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.04.2001 року № 837, і в подальшому сторонами не вносились зміни до договору щодо застосування нових тарифів, в тому числі затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України умови договору не можуть протирічити діючому законодавству, якщо ті чи інші положення договору регулюються цивільним законодавством, вони підлягають обов'язковому включенню до договору.

На час укладення договору встановлення тарифів на послуги з теплопостачання відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» відносилось до компетенції Київської міської державної адміністрації.

Законом України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері надання комунальних послуг.

Зокрема, у пп. 2 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Згідно з абз. 5 п. 2 частини першої та п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" є суб'єктом природних монополій у сфері централізованого теплопостачання та його включено до відповідного галузевого реєстру.

Таким чином, із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є відповідач у цій справі.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, що має бути завершено до 1 січня 2011 року. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Таким чином, застосування позивачем при розрахунку заборгованості тарифу, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 1729 від 14.12.2010 р. є правомірним.

Відповідачем під час розгляду справи сплачено в рахунок основаного боргу 20000,00 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи часткове погашення відповідачем основного боргу суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої пені на 50% і стягнути її в розмірі 2409,76 грн.

Заява про розстрочку виконання рішення суду на 18 місяців задоволенню не підлягає з огляду на те, що відповідачем не доведено документально доцільність такої розстрочки та реальну можливість в цей термін погашення заборгованості.

Отже, з огляду на наведене з відповідача на корить позивача підлягає стягненню 96880,32 грн. боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 5368,91 грн. 3% річних, 1353,04 грн. інфляційних втрат та 2409,76 грн. пені.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Хімік-8» (02218, м. Київ, просп. Ватутіна, буд. 2-Б, код 22873438) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код 00131305, № 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 96880,32 грн. (дев'яносто шість тисяч вісімсот вісімдесят грн. 07коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 5368,91 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 91коп.) 3% річних, 1353,04 грн . (одна тисяча триста п'ятдесят три грн.. 04 коп.) інфляційних втрат, 2409,76 грн . (дві тисячі чотириста дев'ять грн. 76 коп.) пені, 2568,44 грн . (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім грн. 44коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. боргу.

3. В іншій частині позову-відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова