Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/14820/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14820/13 26.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ВІ ДІ Дістріб'юшен»

про стягнення 22 014, 50 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ВІ ДІ Дістріб'юшен» (далі - відповідач) про стягнення 22 014, 50грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між Договору поставки товарів та надання послуг № 23634 від 01.01.2010 р. позивачем було надано відповідачу рекламні та інші послуги на загальну суму 41 258, 18 грн. Оскільки у позивача існували грошові зобов'язання з оплати поставленого йому відповідачем товару на суму 19 243, 68 грн., позивач провів залік зустрічних вимог, у зв'язку з чим борг відповідача за надані позивачем послуги склав 22 014, 50 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив вказаний борг, позивач вирішив з метою захисту власних прав та законних інтересів звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14820/13 та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.

03.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін, було відкладено на 20.09.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/14820/13 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. суддею Любченко М.О. було прийнято справу № 910/14820/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. справу № 910/14820/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/14820/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2013 р., розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, було відкладено на 26.11.2013 р.

15.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копії накладних, відповідно до яких відповідачем поставлявся позивачу товар за спірним Договором.

Представники сторін в судове засідання 26.11.2013 р. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 26.11.2013 р. судом було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено в її задоволенні відмовити в силу необґрунтованості.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, як вбачається зі змісту заяви позивача, він посилається лише на те, що відповідач не виконує взятих на себе грошових зобов'язань, однак доказів того, що відповідачем вчиняються або готуються дії, спрямовані на погіршення стану належного відповідачеві майна (активів) чи зниження їх вартості разом із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову суду надано не було.

У судовому засіданні 26.11.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між позивачем (виконавець/покупець) та відповідачем (постачальник/замовник) було укладено Договір поставки товарів та надання послуг №23634, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до Договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт. Виконавець також надаватиме замовнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в Додатку № 6 до Договору (п.1.1.); Постачальник постачає та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товарно-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору (Додаток № 3 "Бланк замовлення"), на умовах Договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої Сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляється за Договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину Договору (Додаток № 2 "Специфікація/Прайс-Лист") (п. 1.2.).

Умовами Договору сторони погодили, що в межах даного договору постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у Специфікації/Прайс-Листі, затвердженому сторонами, до якого застосовується Додаток № 7, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються Постачальником Покупцю до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей (п. 3.1. Договору).

Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у статті 11 Договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 7. Протягом 5 днів після поставки товарів Постачальник повинен надати податкову та товарну накладну з зазначенням номеру приймання товару в головний офіс Покупця. Покупець має право затримати оплату за товари, якщо товарні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, Договором, інструкціям Покупця, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. Платіжне зобов'язання вважається виконаним Покупцем після списання коштів з його банківського рахунку (п. 3.2. Договору).

Покупець має право зменшити оплату, що належить Постачальникові за товари на суму штрафів, вартість товарів повернених Постачальникові, наданих йому послуг а також на інші суми, що мають бути сплачені Постачальником згідно з Договором та Додатками, які складають невід'ємну частину Договору шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться Покупцем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо) (п. 3.3. Договору).

Так, сторонами було підписано Додаток № 7 до Договору поставки товарів та надання послуг, згідно якого: на підставі Додатку № 7А та/чи Додатку № 7Б до Договору виконавець надаватиме постачальнику маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги (п. 1.3. Додатку № 7); Покупець одержує від Постачальника оплату за послуги по організації збуту товару Постачальника через кожний ТЦ, до якого поставляється товар Постачальником, у відповідності до таблиці, яку вказано у Додатку №7Б. Вказана вартість послуг сплачується Постачальником протягом 0 (нуль) календарних днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати, погодженої сторони. Оплата за дану послугу здійснюється Постачальником одноразово за початок поставок до кожного ТЦ, якщо сторонами не погоджено інше (п. 1.4. Додатку № 7); Загальна вартість послуг за цим Додатком буде зазначатися у відповідних актах приймання наданих послуг (вони ж рахунки до сплати) (п.1.8. Додатку № 7); У випадку відсутності чи недостатності заборгованості за поставлений товар для відшкодування вартості наданих послуг шляхом, що викладено у пункті 1.11 цього Додатку, Постачальник сплачує недостатню суму на рахунок Покупця банківським переказом протягом 15 днів з дня виставлення акту приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати), якщо сторонами не погоджено інше (п.1.9. Додатку № 7); Покупець має право зменшити оплату, що належить Постачальникові за товари на вартість наданих Постачальникові послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені Постачальником, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться Покупцем без підписання сторонами додаткових документів. По факту надання послуги Покупець буде готувати Акти приймання наданих послуг та направляти їх Постачальникові. В свою чергу, Постачальник повинен направити Покупцю підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження до нього (п.1.11. Додатку №7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наголошує на тому, що на виконання умов Договору поставки товарів та надання послуг ним було надано відповідачу рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги на загальну суму 41 258, 18 грн., про що складено Акти приймання наданих послуг № SSOF212/10/074182-3190843 від 01.12.2010 р. на суму 40 932, 73 грн., № SGMS212/10/056034-3204385 від 31.12.2010 р. на суму 160, 67 грн. та № SBON212/10/046445-3204386 від 31.12.2010 р. на суму 164, 78 грн.

Згідно з твердженнями позивача вказані акти були направлені ним відповідачу, однак останній їх не підписав та не повернув, у зв'язку з чим 19.07.2013 р. позивач повторно направив їх відповідачу разом з листом № 3488 від 19.07.2013 р., яким просив протягом 7 календарних днів підписати вказані акти та оплатити надані послуги на суму 22 014, 50 грн.

Так, згідно з поясненнями позивача, не спростованими відповідачем, у позивача існували грошові зобов'язання перед відповідачем на суму 19 243, 68 грн. щодо оплати поставленого відповідачем товару за наступними накладними: № 734/14 від 26.05.2010 р. на суму 2 746, 44 грн., № 1055/10 від 31.08.2010 р. на суму 1 823, 40 грн., № 1056/13 від 31.08.2010 р. на суму 1 717, 44 грн., № 1057/16 від 31.08.2010 р. на суму 3 048, 96 грн., № 1058/17 від 31.08.2010 р. на суму 2 204, 28 грн., № 1059/20 від 31.08.2010 р. на суму 2 198, 16 грн., № 1060/24 від 31.08.2010 р. на суму 2 774, 52 грн., № 1061/26 від 31.08.2010 р. на суму 2 730, 48 грн., які позивач в порядку, визначеному умовами укладеного між сторонами Договору припинив шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим борг відповідача склав 22 014, 50 грн.

Оскільки відповідач в подальшому так і не провів розрахунки з позивачем, останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем Договір є змішаним договором поставки та договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У свою чергу, відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з статтею 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивача та обставин, на які він посилається в їх обґрунтування, позивачем було надано відповідачу відповідно до умов укладеного між ними Договору послуги, які останній не оплатив, при цьому не надавши жодних зауважень проти їх обсягу, якості тощо, як це передбачено п. 1.11. Додатку № 7 до Договору.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи обґрунтованих заперечень відповідача проти факту надання позивачем відповідних послуг на суму 41 258, 18 грн., про що було складено Акти приймання наданих послуг № SSOF212/10/074182-3190843 від 01.12.2010 р., № SGMS212/10/056034-3204385 від 31.12.2010 р. та № SBON212/10/046445-3204386 від 31.12.2010 р., які направлялись відповідачу, а також ненадання доказів погашення у повному обсязі боргу з їх оплати, суд приходить до висновку, що такі послуги прийняті відповідачем без зауважень, а отже мають бути оплачені.

Так, відповідно до п. 1.11. Додатку № 7 до Договору визначено, що Постачальник повинен направити Покупцю підписаний акт приймання наданих послуг чи письмові мотивовані зауваження до нього. Ненадання підписаного акту або мотивованих зауважень на протягом 14 календарних днів від дати надіслання акту означатиме згоду постачальника із даними, наведеними в акті.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, вартість послуг сплачується Постачальником протягом 15 календарних днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати, погодженої сторони; оплата за дану послугу здійснюється Постачальником одноразово за початок поставок до кожного ТЦ, якщо сторонами не погоджено інше (п. 1.4. Додатку № 7); загальна вартість послуг за цим Додатком зазначається у відповідних актах приймання наданих послуг (вони ж рахунки до сплати) (п. 1.8. Додатку № 7); у випадку відсутності чи недостатності заборгованості за поставлений товар для відшкодування вартості наданих послуг шляхом, що викладено у пункті 1.11 цього Додатку, Постачальник сплачує недостатню суму на рахунок Покупця банківським переказом протягом 15 днів з дня виставлення акту приймання наданих послуг (він же рахунок до сплати), якщо сторонами не погоджено інше (п.1.9. Додатку № 7);

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв на себе зобов'язання з оплати відповідних послуг, що надаються позивачем, однак в обумовлені строки не сплатив повністю їх вартості, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ВІ ДІ Дістріб'юшен» (03127, місто Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 31745065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (02140, місто Київ, Дарницький район, проспект Петра Григоренка, будинок 43, код ЄДРПОУ 32049199) 22 014 (двадцять дві тисячі чотирнадцять) грн. 50 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя В.С. Ломака