Постанова

від 28.11.2013 по справі 2а-14415/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року № 2а-14415/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.13р. скасовано Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.11.12р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.13р. по справі за позовом ТОВ "Кам-Трейд" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, та скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 13.11.13р. суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд" за період з 01.01.2009 по 01.07.2012р. За результатами перевірки складено акт №2964/22-210-37202887 від 17.09.2012р. (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме :

- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 247415, 23 грн.;

- п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати за період з 01.01.2009 по 01.07.2012 на загальну суму 1237076 грн.;

п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. l ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства Держаною податковою інспекцією у Дніпровському район ім.. Києва винесено податкові повідомлення-рішення:

№0001392220 від 09.10.2012, яким збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 286828 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.;

№000142220 від 09.10.2012, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 247415 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Позивач не погодився з такими рішеннями податкового органу та оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.

Позивач вважає, що обставини встановлення перевіркою не відповідають фактичним обставинам справи а тому спірні рішення підлягають скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд", оскільки правочини, укладені позивачем з такими контрагентами, укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що до таких висновків податковий орган прийшов з пояснень гр. ОСОБА_1 який являвся засновником ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд", наданих ним в рамках кримінального провадження, а також актів про неможливість проведення зустрічних звірок зазначених контрагентів позивача, яки встановлено відсутність у вказаних товариств реальних можливостей здійснювати господарську діяльність та відповідно виконувати свої зобов'язання за правочинами.

Інших доказів які б свідчили про нікчемність правочинів податковим органом не суду не надано.

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд" правочинів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд" та не надано відповідного судового рішення, яким укладені правочини визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд" правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсними наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачем правочини з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд" мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання такого правочину недійсним (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за правочином не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність таких угод та реальність настання їх умов.

Так з наявних матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВП «APT ПРОМ» укладено договір про надання послуг № 1/3009 від 01.07.2011р., відповідно до умов якого ТОВ «НВП «APT ПРОМ» зобов'язалося надати послуги з прибирання приміщення офісу та складу ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» загальною площею 1042 м. кв.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість послуг складала 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ-15000,00 грн.

Згідно з п. 3.2. Договору, здавання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи : Акт виконаних робіт (послуг) № 16 від 30.09.2011р., на загальну вартість робіт (послуг) 90 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 15 000,00 грн. та Акт виконаних робіт б/н від 30.12.2011р., на загальну вартість робіт (послуг) 90 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 15 000,00 грн.

Здійснення оплати отриманих послуг підтверджується платіжними дорученнями: №373 від 12.10.2011р. та №573 від 19.01.2012р.

Також судом встановлено, що приміщення, в яких здійснювалося щотижневе прибирання, згідно з даним договором, орендуються позивачем на підставі Договору оренди № С-0103 від 23.02.2011р. (Акт про передачу в оренду нежилого приміщення та обладнання від 01.03.2011р.), та Договору оренди приміщення від 01.04.2011р. (Акт приймання-передачі від 01.04.2011р.) та використовуються в якості складського приміщення та офісу.

Також судом встановлено, що на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, ТОВ «НВЦ «Електропромторг» була поставлена, а ТОВ «КАМ - ТРЕЙД» прийнята продукція: замки та фурнітура, ціна, вид та кількість якої зазначені у відповідних видаткових накладних, а саме: видаткова накладна № 10 від 04.04.2011 року; видаткова накладна № 18 від 10.05.2011 року; видаткова накладна № 28 від 08.06.2011 року; видаткова накладна № 1 від 08.07.2011 року; видаткова накладна № 42 від 25.07.2011 року; видаткова накладна № 12 від 01.08.2011 року; видаткова накладна № 26 від 11.08.2011 року.

В підтвердження здійснення оплати, позивачем надано копії платіжних доручень, а саме : платіжне доручення № 116 від 12.05.2011р. на суму 49964,30 грн. до видаткової накладної № 10 від 04.04.2011р.; платіжне доручення № 167 від 15.06.2011р. на суму 8105,76 грн. до видаткової накладної № 18 від 10.05.2011р. платіжне доручення № 205 від 20.07.2011р. на суму 57029,76 грн. до видаткової накладної № 28 від 08.06.2011р., платіжне доручення № 255 від 15.08.2011р. на суму 90764,14 грн. до видаткової накладної № 1 від 08.07.2011 року; видаткової накладної № 42 від 25.07.2011 року, платіжне доручення № 256 від 16.08.2011р. до видаткової накладної № 1 від 08.07.2011 року; видаткової накладної № 42 від 25.07.2011 року, платіжне доручення № 278 від 26.08.2011р. на суму 86475,00 грн. до видаткової накладної № 1 від 08.07.2011р.; видаткової накладної № 42 від 25.07.2011 року, платіжне доручення № 315 від 13.09.2011р. на суму 244191,77 грн. до видаткових накладних № 42 від 25.07.2011р., № 12 від 01.08.2011р. та № 26 від 11.08.2011р.

Також в підтвердження виконання сторонами усної угоди позивачем додано калькуляції вартості виробництва продукції № КА-0000013 від 10.04.2011р., № КА-0000014 від 10.04.2011р., № КА-0000015 від 10.04.2011р., № КА-0000016 від 10.04.201 Ірі № КА-0000012 від 24.04.2011р, № КА-0000007 від 25.04.2011р., № КА-0000008 від 25.04.2011р., № КА-0000009 від 25.04.2011р., № КА-0000019 від 01.05.2011р., № КА-0000018 від 04.05.2011р., № КА-0000017 від 10.05.2011р., № КА-0000020 від 10.05.2011р., № КА-0000021 від 10.05.2011р., № КА-0000022 від 10.05.2011р., № КА-0000023 від 10.05.2011р., № КА-0000024 від 10.05.2011р., видатковими накладними № РН-0000341 від 01.08.2011р., № РН-0000347 від 02.08.2011р., № РН-0000371 від 04.08.2011р., № РН-0000242 від 04.07.2011р., № РН-0000247 від 04.07.2011р., № РН-0000256 від 05.07.2011р., № РН-0000257 від 05.07.2011р., № РН-0000149 від 14.06.2011р., № РН-0000144 від 09.06.2011р., № РН-0000414 від 16.08.2011р., № РН-0000417 від 16.08.2011р., № РН-0000419 від 17.08.2011р., № РН- 0000336 від 26.07.2011р., № РН-0000337 від 26.07.2011р., Довіреностями № 2908 від 01.08.2011р., № 3477 від 02.08.2011р., № 298 від 03.08.2011р., № 3241 від 04.07.2011р., №2517 від 04.07.2011р., №240 від 05.07.2011р., № 233 від 30.06.2011р., № 2136 від 14.06.2011р., № 200 від 09.06.2011р., № 18 від 16.08.2011р., № 322 від 16.08.2011р., № 220 від 17.08.2011р., № 277 від 25.07.2011р.

Відповідно до наявних матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» було укладено договір про надання послуг № 1805-1 від 18.05.11р., відповідно до умов якого ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» зобов'язалося здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» на регіональних телерадіокомпаніях України.

Відповідно до п. 4.4 Договору, вартість робіт визначається в Завданні на трансляцію відео сюжетів, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Завдання № 1 на виконання організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» на регіональному телебаченні України, відповідно до якого вартість трансляції становить 553 500,00 грн., в т. ч. ПДВ 91666,67 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» у період з 01.06.11р. до 30.06.11р. було проведено рекламну кампанію, а саме: на 20 телекомпаніях під час транслювання передачі «Соган-TV» вийшло 246 рекламних роликів хронометражем 30 сек., що підтверджується Звітом про виконання організації трансляції рекламних матеріалів.

Крім того вказані обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи копіями Акту виконаних робіт (наданих послуг) № 18 від 30.06.11р. на загальну вартість робіт (послуг) 550 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 91666,67 грн., рахунок ТОВ «ТРК «Реклама-Дизайн» №1107-01 від 11.07.2011р. на суму 550000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 91666,67 грн. та платіжними дорученнями про здійснення розрахунку з ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» за даним Договором: платіжне доручення № 190 від 11.07.11р. на суму 200 000,00 грн.; платіжне доручення № 192 від 12.07.11р. на суму 130 000,00 грн.; платіжне доручення № 193 від 15.07.11р. на суму 200 000,00 грн.; платіжне доручення № 204 від 20.07.11р. на суму 20 000,00 грн.

Крім того на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, ТОВ «НВО «Мета» був поставлений, а ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» був прийнятий наступний товар: комп'ютери та інша офісна техніка, ціна та загальна вартість якого зазначені у відповідних документах: видаткова накладна № 18 від 25.02.2011р., рахунок № 1/2502 від 25.02.2011р. на суму 11 447,05 грн.

Здійснення позивачем оплати підтверджується наявним платіжним дорученням про здійснення розрахунку з ТОВ «НВО «Мета» за поставлений товар: платіжне дорученням № 64 від 25.03.11р. на суму 11447,05 грн.

Також на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» було поставлено, а ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» було прийнято товар: складське обладнання та техніка, ціна, вид та кількість якого визначені у відповідному документі: видаткова накладна № 180204 від 18.02.2011р.

Здійснення позивачем оплати підтверджується наявним платіжним дорученням про здійснення розрахунку з ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» за поставлений товар: платіжне доручення № 53 від 22.03.11р. на суму 79700,51 грн.

Крім того на підставі усної угоди, укладеної шляхом обміну документами, ТОВ «Ізумруд» було поставлено, а ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» було прийнято товар: замки, фурнітура, тощо, ціна, вид та кількість якого визначені у відповідних документах: видаткова накладна № 36 від 11.02.2011р. рахунок № 1102/1 від 11.02.2011р.;

Здійснення позивачем оплати підтверджується наявним платіжним про здійснення розрахунку з ТОВ «Ізумруд» за поставлений товар: платіжне доручення № 65 від 25.03.11р. на суму 46816,08 грн.

Також вказані обставини підтверджуються наданими позивачем калькуляціями вартості виробництва продукції № КА-0000003 від 17.03.2011р., № КА-0000002 від 18.03.2011р., № КА-0000004 від 18.03.2011р., № КТ-0000004 від 25.03.2011р., № КТ-0000006 від 25.03.2011р., № КТ-0000007 від 25.03.2011р., № КТ-0000008 від 25.03.2011р., № КТ-0000009 від 25.03.2011р., № КТ-0000010 від 25.03.2011р„ № КТ-0000011 від 25.03.2011р., № КТ-0000013 від 25.03.2.011р., № КТ-0000014 від 25.03.2011р.

Уся ця документація також надана суду, наявна в матеріалах справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Також слід зауважити, що на момент здійснення вищезазначених господарських операцій всі контрагенти ТОВ «КАМ-ТРЕЙД», а саме: ТОВ «НВП «APT ПРОМ» (ЄДРПОУ 37634209), ТОВ «НВЦ «Електропромторг» (ЄДРПОУ 37515907), ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (ЄДРПОУ 37500602), ТОВ «НВО «Мета» (ЄДРПОУ 37401232), ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» (ЄДРПОУ 36644829) та ТОВ «Ізумруд» (ЄДРПОУ 32377965) були зареєстрованими суб'єктами господарювання, інформація про це містилася в ЄДРПОУ.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладались ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд", а висновки про їх нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

Крім того суд критично ставиться до посилань відповідача в підтвердження правомірності винесення спірних рішень на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, оскільки акти про неможливість проведення зустрічних звіром можуть свідчити виключно про той факт, що податковому органу не вдалось провести таку звірку, однак самі по собі не можуть підтверджувати чи спростовувати здійснення товариством господарської діяльності.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинах, укладених позивачем з ТОВ „НВП „Арт Пром", ТОВ „НВЦ „Електропромторг", ТОВ „Телерадіокомпанія „Реклама-Дизайн", ТОВ „HBO „Мета", ТОВ „ТК „Поділля - Інвест" та ТОВ „Ізумруд", у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування податкового кредиту є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09.10.12р. №0001392220 та №000142220

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій