Рішення

від 18.11.2013 по справі 910/18536/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18536/13 18.11.13

За позовом Приватного підприємства «Долголет» доПідприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» простягнення 28 045,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кулікова Н.В. - дов. № б/н від 04.11.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Долголет» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» про стягнення 28 045,00 грн. - заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 28 045,00 грн.

Ухвалою від 27.09.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.11.2013 року.

В судовому засіданні 04.11.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2013 року не з'явився, проте через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 04.11.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.11.2013 року.

В судовому засіданні 18.11.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено. Також в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2013 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.11.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2010 року між Приватним підприємством «Долголет», як постачальником, (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фалбі», як покупцем, (далі - відповідач) був укладений договір поставки товару № 24 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення, дієтичні добавки та іншу продукцію (далі - товар) у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними (що мають силу специфікацій), які є невід`ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору.

Позивач за період з 05.03.2010 року по 01.02.2012 поставив відповідачу товар на загальну суму 76 395,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 109 від 05.03.2010 року на суму 3 500,00 грн., №183 від 15.03.2010 року на суму 2 100,00 грн., №206 від 19.03.2010 року на суму 7 000,00 грн., №484 від 23.04.2010 року на суму 7 000,00 грн., №583 від 14.05.2010 року на суму 14 000,00 грн., №1312 від 23.09.2010 року на суму 14 000,00 грн., №1313 від 23.09.2010 року на суму 10 000,00 грн., №91 від 14.01.2011 рок на суму 14 000,00 грн., №377 від 01.02.2012 року на суму 4 795,00 грн. та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей.

Згідно з пунктом 5.1 договору покупець оплачує отриманий товар за цінами, визначеними у накладних (специфікаціях), що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу після реалізації товару покупцем. Під реалізацією товару покупцем розуміється продаж покупцем товару кінцевому споживачу у своїй роздрібній мережі або інше його використання. Підтвердженням реалізації є звіт, який надається покупцем постачальнику кожен календарний місяць.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата за реалізований товар здійснюється кожні тридцять календарних днів з моменту поставки товару пропорційно фактичній реалізації покупцем поставленого товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, у відповідності до п. 5.3 договору обов'язок щодо надання звітів про реалізацію товару покладається саме на відповідача, однак, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, звіти про реалізацію товару не надав, також не надав доказів того, що поставлений позивачем товар, реалізований ним не був.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 28 045,00 грн. (76 395,00 грн. - 48 350,00 грн.).

Пунктом 10.2 договору сторони погодили, що цей договір діє до 31.12.2010 року. Відповідно до п. 7.2 договору, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на цих же умовах на наступний календарний рік.

Як зазначав позивач, договір був пролонгованим, оскільки жодна із сторін не повідомляла іншу сторону про його припинення.

Тобто, поставка товару за період з 05.03.2010 року по 01.02.2012 року включно здійснювалась на підставі договору поставки товару № 24 від 04.03.2010 року, а тому обов'язок відповідача щодо сплати заборгованості за вказаний період виник на підставі п. 5.1, п. 5.3 договору.

Згідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст. 207).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав та не надав доказів того, що товар, поставлений йому позивачем реалізований не був, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 28 045,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь Приватного підприємства «Долголет» (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 16-а, код ЄДРПОУ 36823713) 28 045 (двадцять вісім тисяч сорок п'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.11.2013 року

Суддя Спичак О.М.