Рішення

від 27.11.2013 по справі 910/21497/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21497/13 27.11.13

за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання "Київприлад"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ"

про стягнення 45536,16 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Закатюра І.О.- представник за довіреністю від 12.08.13 № 112/вп168;

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 27.11.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Символ» про стягнення 45536,16 грн. заборгованості за договором № 02-01 від 01.02.11 про надання платних послуг.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2011 між сторонами був укладений договір надання платних послуг № 02-01, відповідно до умов якого позивач балансоутримувач надає, а управитель оплачує надані йому комунальні та інші послуги по користуванню нежилим приміщенням площею 288,1 кв.м. За твердженням позивача, протягом дії договору відповідачем неодноразово порушувались зобов'язання щодо вчасності та повноти сплати комунальних та інших платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 44798,31 грн., крім того позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 31,08 грн., 3% річних у розмірі 706,77 грн.

Ухвалою суду від 08.11.13 було порушено провадження у справі № 910/21497/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.11.13.

В судове засідання представники сторін з'явились, представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у відомостях з сайту Інформаційно-ресурсного центру (irc.gov.ua) - 03062 м. Київ, вул. Червонозаводська, буд. 7, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2011 між Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Київприлад» (далі - позивач, балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Символ" (далі - відповідач, управитель) було укладено Договір № 02-01 надання платних послуг (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору балансоутримувач надає, а управитель оплачує надані йому комунальні та інші послуги по користуванню нежилим приміщенням площею 288,1 кв.м., що розташоване в м. Києві по вул. Генерала Тупикова, 11-а на першому поверсі. Перелік послуг та розрахунок їх вартості вказаний у Додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.

До послуг, що надаються позивачем, згідно з Додатком № 1 до договору належать: опалення, плата за землю, збір та вивіз відходів, благоустрій території.

Відповідно до п.1.2 договору платежі за надані послуги перераховуються управителем на р/р балансоутримувача не пізніше 10 числа наступного місяця, після отримання управителем рахунка-фактури від балансоутримувача.

Згідно з п. 2.2.2 договору управитель зобові заний своєчасно здійснювати всі види платежів в порядку і розмірах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 5.1 строк дії договору встановлюється з 01.02.11 і діє до 31.12.12 включно.

Як свідчать матеріали справи (акт звірки взаєморозрахунків) за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 відповідачем було спожито послуг на загальну суму 92815,00 грн., в той час як сплачено на рахунок позивача 48016, 69 грн., таким чином станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 798,31 грн,, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про надання послуг:

- № 21940 від 22.11.11 на суму 5303,29 грн.,

- № 484 від 31.01.12 на суму 8574,79 грн.,

- № 742 від 16.03.12 на суму 8232,11 грн.,

- № 1256 від 18.04.12 на суму 5391,74 грн.,

- № 1515 від 22.05.12 на суму 1104,33 грн.,

- № 2057 від 25.06.12 на суму 985,31 грн.

та копіями банківських виписок (платіжних доручень) з рахунку позивача № 329 від 12.12.11, № 333 від 21.12.11, № 4 від 19.01.12, № 18 від 01.02.12, № 27 від 24.02.12, № 28 від 24.02.12, № 35 від 05.03.12, № 56 від 23.05.12, № 107 від 03.07.12, № 108 від 03.07.12, № 208 від 09.11.12, № 209 від 09.11.12, № 239 від 21.12.12, № 246 від 21.12.12, № 264 від 14.01.13, № 265 від 17.01.13, № 306 від 14.03.13, № 309 від 20.03.13, № 339 від 17.05.13.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 02-01 від 01.02.11, в той час як надані позивачем докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення платежів, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 44798,31 грн. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, станом на момент розгляду справи заборгованість позивачем не погашена.

Листом від 11.01.12 позивач гарантував відповідачеві сплату рахунків позивача за опалення. Листом від 09.08.13 № 1090813 відповідач звернувся до позивача з проханням розірвати угоду № 02-01 від 01.02.11 у зв'язку зі зміною місця розташування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 1.2 Договору № 02-01 від 01.02.11 відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті комунальних та інших платежів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 02-01 від 01.02.11, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення комунальних та інших платежів своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 44798,31 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, з відповідача підлягає стягненню 706,77 грн. - 3 % річних та втрати від інфляції в розмірі 31,08 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, наданому в позовній заяві.

Доказів на спростування факту наявності заборгованості за договором надання платних послуг № 02-01 від 01.02.11 відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором надання платних послуг № 02-01 від 01.02.11 в розмірі 44798,31 грн., 31,08 грн. втрат від інфляції та 706,77 грн. - 3 % річних є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Символ» (03062 м. Київ, вул. Червонозаводська, буд. 7, ідентифікаційний код 30471167) на користь Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад» (03680 м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2, ідентифікаційний код 14309669) основну заборгованість в розмірі 44 798 (сорок чотири тисячі сімсот дев'яноста вісім) грн. 31 коп., втрати від інфляції в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 706 (сімсот шість) грн. 77 коп., судовий збір у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 року

Суддя Пукшин Л.Г.