Постанова

від 05.03.2013 по справі 812/11177/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 812/11177/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №812/11177/12 Головуючий в 1 інст. Холод Р.С.

Провадження №33/778/55/13 Доповідач в 2 інст. Алейніков Г.І.

Категорія ч.1 ст.172-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2013 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Алейніков Г.І.,

при секретарі Кричмаржевськом А.В.,

за участю прокурора Євсюкова Ф.Б.

розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2012 року, якою на

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ПП «Броклайн-2005», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру в сумі 1800 грн. шляхом перерахування зазначеної суми в дохід держави,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, а саме: засновником та керівником ПП «Броклайн-2005», 11 жовтня 2012 року незаконно одержав матеріальні блага у вигляді 1800 грн, чим порушив обмеження щодо використання своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, тим самим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-2 КУпАП, за наступних обставин.

ОСОБА_2, будучи засновником та керівником ПП «Броклайн-2005», отримавши 29 вересня 2009 року ліцензію на здійснення посередницької діяльності митного брокера серії НОМЕР_1, та постійно обіймаючи посаду на підприємстві юридичної особи приватного права, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, одержуючи заробітну плату за рахунок коштів внесених за надані послуги (здійснення посередницької діяльності митного брокера), керуючись корисливим мотивом, вирішив використовувати зазначені вище повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди.

Так, 28 серпня 2012 року між ПП «Броклайн-2005», в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Томі Груп», в особі ОСОБА_8, було укладено договір №56/2012 про надання останньому брокерських послуг по митному оформленню у Запорізькій митниці вантажу - «просо» та заповнення ВМД (вантажної митної декларації) і інших необхідних для митного оформлення документів. Вартість даних послуг склала 650 грн.

31 серпня 2012 року, 05 вересня 2012 року та 10 вересня 2012 року, на виконання вимог укладеної угоди, ПП «Броклайн-2005», здійснено митне оформлення вантажу ТОВ «Томі Груп» у Запорізькій митниці за ВМД №№112050000/2012/019487, 112050000/2012/019786, 112050000/2012/020142. За надані послуги по підготовці і пред'явленні декларації в митницю та оформленню СМК (транспортна накладна), директором ТОВ «Томі Груп», на підставі рахунків та актів здачі-приймання робіт (надання послуг), було сплачено ПП «Броклайн-2005» кошти у сумі 1950 грн.

31 серпня 2012 року та 01 жовтня 2012 року під час особистої бесіди директора ПП «Броклайн-2005» ОСОБА_2 з директором ТОВ «Томі Груп» ОСОБА_8, громадянином ОСОБА_2 було висунуто вимогу останньому щодо необхідності сплати йому додаткових коштів у розмірі 200 доларів США за здійснене безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Томі Груп».

Враховуючи, що була укладена угода з ПП «Броклайн-2005», ОСОБА_8 знову звернувся до ОСОБА_2 для митного оформлення вантажу, який вже на той час знаходився біля зони митного контролю Запорізької митниці для проведення митного оформлення. В ході розмови ОСОБА_2 нагадав ОСОБА_8 про обов'язкову додаткову оплату вже у розмірі 100 доларів США за кожне раніше здійснене митне оформлення його товару (2 оформлення по 100 доларів США та перше оформлення - 200 грн.) та попередив, що у разі відмови ОСОБА_8 від передачі грошових коштів, співробітниками митниці, які зі слів ОСОБА_2 були ініціаторами цієї розмови, будуть вжити заходи, направлені на затримку митного оформлення вантажу, а саме: проведення лабораторного дослідження і вивантаження товару з машини.

Вказаними діями ОСОБА_2, використовуючи свої повноваження, створив умови, при яких ОСОБА_8 вирішив, що інша можливість щодо подальшого митного оформлення четвертого автомобіля, який був вже завантажений, у нього відсутня, і був вимушений передати ОСОБА_2 грошові кошти, згідно укладеної угоди та надав усну згоду на передачу коштів у сумі 1800 грн, з яких: 200 гривень за перше оформлення (05 вересня 2012 року) та 200 доларів США за два інших, здійснених оформлення товару (10 та 12 вересня 2012 року).

Для припинення протиправних діянь директора ПП «Броклайн-2005» ОСОБА_2, 11 жовтня 2012 року ОСОБА_8 звернувся із заявою до УСБ України в Запорізькій області, і в той же день, приблизно о 16 год. 10 хв., директор ПП «Броклайн-2005» ОСОБА_2, перебуваючи у своєму робочому кабінеті розташованому на 1-му поверсі Вантажного митного комплексу ПАТ «ЗАЗ» (м.Запоріжжя, вул.Луначарського, 9А) одержав від директора ТОВ «Томі Груп» ОСОБА_8. в якості неправомірної вигоди грошові кошти у розмірі 1800 грн, які у подальшому були вилучені прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя.

В апеляції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просять вищевказану постанову суду скасувати, а справу закрити. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд прийняв рішення за відсутності складу адміністративного корупційного правопорушення, оскільки не доведено вини ОСОБА_2 Також зазначає про те, що суд неповно з'ясував обставини справи, безпідставно відхилив заявлені в судовому засіданні клопотання, та не дав належної оцінки наявним матеріалам справи. Крім того вказує на те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення був порушений принцип повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, розгляду його у відповідності до закону, у зв'язку з чим постанова не відповідає закону і фактичним обставинам справи.

ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені листом. Крім того від адвоката ОСОБА_3 27.02.2013 року взята розписка про те, що їй повідомлено про час та місце розгляду справи на 5.03.2013 року. ОСОБА_2 направив в Апеляційний суд заяву, в якій просить слухання справи перенести, так як його адвокат ОСОБА_3 повинна приймати участь при розгляді справи в суді першої інстанції. Виходячи з того, що справа уже неодноразово призначалася до слухання на 11.02.2013 року, 27.02.2013 року і на 5.03.2013 року суд приймає рішення слухати справу за відсутності ОСОБА_2 та його захисника. Приймаючи таке рішення суд виходить з того, що ОСОБА_2 мав змогу знайти іншого адвоката чи його адвокат, маючи виклик до Апеляційного суду Запорізької області, міг взяти участь в розгляді справи в апеляційному суді.

Вислухавши суддю, який доповів матеріали справи та апеляційні вимоги ОСОБА_2, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та наполягав на законності та обґрунтованості постанови суду, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляції, вважаю, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення зазначеного в постанові, ґрунтуються на матеріалах справи, та є обґрунтованими.

Під час судового розгляду справи, ОСОБА_2 своєї вини у скоєному корупційному правопорушенні не визнавав, та поясняв, що він 04 вересня 2012 року позичив ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 1800 грн., які останній обіцяв повернути та повернув 11 жовтня 2012 року. Після чого, працівники прокуратури та СБУ вилучили дані кошти, і склали протокол огляду та вилучення зазначених грошових коштів.

Разом з тим, вина останнього підтверджується показаннями ОСОБА_8., свідка ОСОБА_5, допитаних під час розгляду справи судом першої інстанції, а також поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданими ними під час дослідчої перевірки.

Так, ОСОБА_8 підтвердив свої пояснення, які він надавав під час дослідчої перевірки, та поясняв, що дійсно укладав договір з ПП «Броклайн-2005» щодо оформлення митних документів. Кожна машина в оформленні коштувала 650 грн. З ОСОБА_2 вони домовилися, що останній оформлював лише документи, пов'язані з митницею. Після того, як було відправлено перший автомобіль, ОСОБА_2 йому повідомив, що необхідно буде доплачувати за кожну машину по 200 доларів США, нібито для того, щоб на митниці не було проблем з проходженням автомобілів. Через деякий час, ОСОБА_2 повідомив, що він з кимось поговорив та досягли домовленості, що за першу машину, йому необхідно сплатити 200 гривень, а за другу та третю - по 100 доларів США. В іншому випадку, коли грошові кошти сплачені не будуть, у нього будуть проблеми проходження митниці. Враховуючи, що у нього вже не було часу для укладення іншого договору і до нього могли застосувати штрафні санкції за несвоєчасну доставку проса, він вирішив через неправомірну поведінку ОСОБА_2 звернутися до СБУ. 11 жовтня 2012 року він, як і домовлявся з ОСОБА_2 відніс останньому суму у розмірі 1 800 грн. Перед цим, працівники СБУ переписали усі купюри та складали відповідні протоколи. У нього не було жодних матеріальних проблем, тому версія ОСОБА_2 буцімто він позичав у останнього грошові кошти у сумі 1 800 грн., не відповідають дійсності. Під час однієї розмови, коли ОСОБА_2 наполягав на отримання грошових коштів, з ним у автомобілі був присутній ОСОБА_5, який чув вказану розмову. Враховуючи, що ОСОБА_2 був директором брокерської фірми та останній часто перебував у приміщені митниці, він був упевнений, що ОСОБА_2 не жартує та зможе влаштувати йому проблеми з митним оформленням його товарів. Згідно угоди, він повністю розрахувався з ОСОБА_2 (а.с.77-78, 84-85, 126-127 протоколу с/з)

Свідок ОСОБА_5 поясняв, що з ОСОБА_8. він є партнером по бізнесу, саме він здійснює поставки проса, які у подальшому ОСОБА_8 продає за кордон. Приблизно на початку жовтня 2012 року він, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_8. на стоянці біля митного комплексу по вул.Луначарського у м.Запоріжжя і став свідком розмови між ОСОБА_8. та ОСОБА_2, в якій останній пояснював, що ОСОБА_8 необхідно заплатити по 100 доларів за машину, а за першу машину - 200 гривень (усього 200 доларів та 200 гривень), тому що можуть виникнути проблеми з проходженням митниці, тобто затримають товар для вивантаження. У подальшому через декілька днів ОСОБА_8 йому розповів, що ОСОБА_2 вимагає у останнього грошові кошти, начебто для митних працівників, щоб під час проходження митниці у ОСОБА_8. не було жодних проблем. (а.с.135-136 протоколу с/з)

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поясняли, що вони були запрошені працівниками УСБ України в якості понятих, під час вилучення грошових коштів у ОСОБА_2 11 жовтня 2012 року. Під час проведення ОМП заходи фізичного впливу або психологічного тиску до ОСОБА_2 з боку співробітників СБУ та прокуратури не застосовувались. (а.с.73-76).

Крім зазначеного, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного корупційного правопорушення підтверджується і іншими матеріалами справи, а саме:

- відомостями, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення №29 від 01 листопада 2012 року, яким зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 корупційного діяння (а.с.1-5);

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 жовтня 2012 року (а.с.8-10);

- заявою ОСОБА_8., в якій він просить притягти до передбаченої законом відповідальності директора ПП «Броклайн-2005» ОСОБА_2 (а.с.12);

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 11 жовтня 2012 року (а.с.15-17);

- протоколом огляду місця події від 11 жовтня 2012 року, в ході якого вилучені грошові кошти, які надавалися ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_2 (а.с.18-22);

- долученими до матеріалів справи стенограмами, диском з аудіозаписом розмови ОСОБА_8. з ОСОБА_2, та відеокасетою з описом огляду місця події від 11 жовтня 2012 року (а.с.23, 86-100), тощо.

Також, суд обґрунтовано зазначив в постанові про те, що протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення №29 від 01 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2 складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ч.5 ст.5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Матеріал, який був зібраний під час складення протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, висновки суду викладені в постанові, відповідають фактичним обставинам справи, а посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляції про те, що справа розглянута судом без врахування всіх обставин справи, повністю спростовується вищезазначеними доказами.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.172-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, та наклав на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-2 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав до задоволення апеляції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і вважає, що доводи апелянтів є необґрунтованими, та повністю спростовуються матеріалами справи.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

апеляцію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2012 року у відношенні ОСОБА_2 , - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області Г.І. Алейніков