Ухвала

від 03.10.2013 по справі 369/1901/13-к

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 369/1901/13-к

Провадження № 1-кп/369/78/13

УХВАЛА

Іменем України

03.10.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Алфьорової Г.В.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013100200000557 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, шляхом шахрайського заволодіння автомобілем марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1, ринкова вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи станом на 16.11.2010 року складала 142298,46 грн., належним на праві приватної власності ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою тривалим знайомством, повідомив ОСОБА_3 неправдиву інформацію про свої дійсні можливості і наміри щодо продажу вказаного автомобіля та під приводом виконання посередницьких послуг по пошуку покупців і продажу вказаного автомобіля, переконавши останнього в вигідності продажу автомобіля і 16.11.2010 року, отримав від ОСОБА_3 генеральне доручення на право користування та продаж вказаного автомобіля, посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_4 Після чого, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою завалювання своїх дійсних злочинних намірів, надав ОСОБА_3 розписку, згідно якої зобов'язався здійснити продаж вказаного автомобіля до 31.01.2011 року і повернути виручені за нього кошти. В подальшому, 02.12.2010 року ОСОБА_2 за грошову винагороду передав право користування і розпорядження вказаним автомобілем, надавши генеральне доручення, посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_4, а грошовими коштами заволодів і розпорядився на власний розсуд, не повернувши їх власнику автомобіля, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 142298,46 грн., що на момент вчинення злочину становить великий розмір.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він повторно, маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення шляхом шахрайського заволодіння готівковими коштами, належними ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою тривалим знайомством, шляхом повідомлення ОСОБА_3 неправдивої інформації що до своїх дійсних можливостей та намірів по здійсненню бізнесу, який мав полягати у купівлі транспортних засобів, їх ремонту і подальшого перепродажу, та закупівлі сировини для деревообробного цеху, обробки її та продажу, вигідності і прибутковості вкладення ОСОБА_3 готівкових коштів у зазначені проекти, яка мала полягати у швидкому отриманні ним прибутку у вигляді восьми відсотків в місяць від наданих коштів, в результаті чого ввів в оману ОСОБА_3, викликавши у нього хибну впевненість у законності і вигідності передачі йому готівкових коштів. Після чого, 26.11.2010 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел отримав від ОСОБА_3 за адресою м. Боярка Київської області Києво-Святошинського району (більш точна адреса в ході слідства не встановлена) готівкові кошти в розмірі 15000 доларів США терміном до 26.02.2011 року. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою завалювання своїх дійсних злочинних намірів ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 розписку від 26.11.2010 року, згідно якої зобов'язався повернути отримані кошти в розмірі 15000 доларів США та виплачувати вісім відсотків від вказаної суми щомісяця строком до 26.02.2011 року. В подальшому, ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 не повернув і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 15000 доларів США, що при встановленому Національним банком України на момент отримання грошових коштів курсі долара США, який станом на 26.11.2010 року за 1 долар США 7,93 грн., складав 118950 грн., що на момент вчинення злочину становить великий розмір.

Також органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, повторно, маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, шляхом шахрайського заволодіння готівковими коштами, належними ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, усвідомлюючи суспільно -небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно -небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою тривалим знайомством, шляхом повідомлення ОСОБА_3 неправдивої інформації щодо своїх дійсних можливостей та намірів по здійсненню бізнесу, який мав полягати у купівлі транспортних засобів, їх ремонту і подальшого перепродажу, та закупівлі сировини для деревообробного цеху, обробки її та продажу, вигідності і прибутковості вкладення ОСОБА_3 готівкових коштів у зазначені проекти, яка мала полягати у швидкому отриманні ним прибутку у вигляді восьми відсотків в місяць від наданих коштів, в результаті чого ввів в оману ОСОБА_3, викликавши у нього хибну впевненість у законності і вигідності передачі йому готівкових коштів, після чого 30.11.2010 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел отримав від ОСОБА_3 за адресою м. Боярка Київської області Києво-Святошинського району (більш точна адреса в ході слідства не встановлена) готівкові кошти в розмірі 15875 доларів США терміном до 30.02.2011 року. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою завалювання своїх дійсних злочинних намірів ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 розписку від 30.11.2010 року, згідно якої зобов'язався повернути отримані кошти в розмірі 15875 доларів США та виплачувати вісім відсотків від вказаної суми щомісяця строком до 30.02.2011 року. В подальшому, ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 не повернув і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 15875 доларів США, що при встановленому Національним банком України на момент отримання грошових коштів курсі долара США, який станом на 30.11.2010 року за 1 долар США 7,93 грн., складав 125888 грн., що на момент вчинення злочину становить великий розмір.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення шляхом шахрайського заволодіння готівковими коштами, належними ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, усвідомлюючи суспільно -небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно -небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою тривалим знайомством, шляхом повідомлення ОСОБА_3 неправдивої інформації що до своїх дійсних можливостей та намірів по здійсненню бізнесу, який мав полягати у купівлі транспортних засобів, їх ремонту і подальшого перепродажу, та закупівлі сировини для деревообробного цеху, обробки її та продажу, вигідності і прибутковості вкладення ОСОБА_3 готівкових коштів у зазначені проекти, яка мала полягати у швидкому отриманні ним прибутку у вигляді восьми відсотків в місяць від наданих коштів, в результаті чого ввів в оману ОСОБА_3, викликавши у нього хибну впевненість у законності і вигідності передачі йому готівкових коштів, після чого 03.12.2010 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, отримав від ОСОБА_3 за адресою м. Боярка Київської області Києво -Святошинського району (більш точна адреса в ході слідства не встановлена) готівкові кошти в розмірі 15000 доларів США терміном до 03.03.2011 року. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою завалювання своїх дійсних злочинних намірів ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 розписку від 03.12.2010 року, згідно якої зобов'язався повернути отримані кошти в розмірі 15000 доларів США та виплачувати вісім відсотків від вказаної суми щомісяця строком до 03.03.2011 року. В подальшому, ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 не повернув і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 15000 доларів США що при встановленому Національним банком України на момент отримання грошових коштів курсі долара США, який станом на 03.12.2010 року за 1 долар США 7,94 грн., складав 119100 грн., що на момент вчинення злочину становить великий розмір.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, повторно, маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, шляхом шахрайського заволодіння готівковими коштами, належними ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою тривалим знайомством, шляхом повідомлення ОСОБА_3 неправдивої інформації що до своїх дійсних можливостей та намірів по здійсненню бізнесу, який мав полягати у купівлі транспортних засобів, їх ремонту і подальшого перепродажу, та закупівлі сировини для деревообробного цеху, обробки її та продажу, вигідності і прибутковості вкладення ОСОБА_3 готівкових коштів у зазначені проекти, яка мала полягати у швидкому отриманні ним прибутку у вигляді восьми відсотків в місяць від наданих коштів, в результаті чого ввів в оману ОСОБА_3, викликавши у нього хибну впевненість у законності і вигідності передачі йому готівкових коштів, після чого 08.12.2010 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний, умисел отримав від ОСОБА_3 за адресою: м. Боярка Київської області Києво-Святошинського району (більш точна адреса в ході слідства не встановлена) готівкові кошти в розмірі 15000 доларів США терміном до 08.03.2011 року. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою завалювання своїх дійсних злочинних намірів, ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 розписку від 08.12.2010 року згідно якої зобов'язався повернути отримані кошти в розмірі 15 000 доларів США та виплачувати вісім відсотків від вказаної суми щомісяця строком до 08.03.2011 року. В подальшому, ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 не повернув і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 15000 доларів США, що при встановленому Національним банком України на момент отримання грошових коштів курсі долара США, який станом на 08.12.2010 року за 1 долар США 7,95 грн. складав 119250 гривень, що на момент вчинення злочину становить великий розмір.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він повторно, маючи прямий умисел, спрямований на власне незаконне збагачення шляхом шахрайського заволодіння готівковими коштами, належними ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, усвідомлюючи суспільно -небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно -небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись довірою, породженою тривалим знайомством, шляхом повідомлення ОСОБА_3 неправдивої інформації що до своїх дійсних можливостей та намірів по здійсненню бізнесу, який мав полягати у купівлі транспортних засобів, їх ремонту і подальшого перепродажу, та закупівлі сировини для деревообробного цеху, обробки її та продажу, вигідності і прибутковості вкладення ОСОБА_3 готівкових коштів у зазначені проекти, яка мала полягати у швидкому отриманні ним прибутку у вигляді восьми відсотків в місяць від наданих коштів, в результаті чого ввів в оману ОСОБА_3 викликавши у нього хибну впевненість у законності і вигідності передачі йому готівкових коштів, після чого 14.12.2010 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, отримав від ОСОБА_3 за адресою: м. Боярка Київської області Києво-Святошинського району (більш точна адреса в ході слідства не встановлена) готівкові кошти в розмірі 28375 доларів США терміном до 14.03.2011 року. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою завалювання своїх дійсних злочинних намірів, ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 розписку від 14.12.2010 року, згідно якої зобов'язався повернути отримані кошти в розмірі 28375 доларів США та виплачувати вісім відсотків від вказаної суми щомісяця строком до 14.03.2011 року. В подальшому, ОСОБА_2 грошових коштів ОСОБА_3 не повернув і розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 28375 доларів США, що при встановленому Національним банком України на момент отримання грошових коштів курсі долара США, який станом на 14.12.2010 року за 1 долар США 7,95 грн. складав 225581 грн., що на момент вчинення злочину становить великий розмір.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 суду показав, що він познайомився з ОСОБА_3 через своїх знайомих, звертався до останнього декілька раз та позивач у нього кошти, оскільки працював як приватний підприємець та займався купівлею-продажем автомобілів та працював у сфері обробки деревини. Наміру заволодіти грошима ОСОБА_3 шахрайським шляхом він не мав, позичав кошти під відсотки, спочатку вчасно платив відсотки, проте в силу обставин, коли його компаньйон привласнив гроші, які необхідні були для підприємницької діяльності, він не зміг повернути кошти ОСОБА_3, декілька раз переписував розписки зі збільшеною сумою позики, від ОСОБА_3 ніколи не ховався, не уникав з ним зустрічей, навпаки, сплачував відсотки по кредитним коштам на користь ОСОБА_3, заручившись підтримкою родичів намагався розрахуватися с кредитором земельною ділянкою розміром близько 15 гектарів, яка розташована у Компаніївському районі Кіровоградської області. З приводу оформлення довіреностей на належний ОСОБА_3 автомобіль марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1, на інших осіб, причини обімну автомобіля на інший транспортний засіб, не повідомив.

Незважаючи на такі покази обвинуваченого ОСОБА_2, його вина у шахрайському заволодінні належним потерпілому ОСОБА_3 автомобілем марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1 підтверджується дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3 , який суду показав, що він знав ОСОБА_2 через своїх знайомих. Він, ОСОБА_3, тривалий час працював у компанії з іноземними інвестиціями, мав високу заробітну плату та заощаджені кошти періодичні надавав ОСОБА_2 в кредит під відсотки, знав, що ОСОБА_2 займається ремонтом та купівлею-продажем автомобілів, а тому з впевненістю 15.11.2010 року передав йому за нотаріально посвідченим дорученням з метою подальшого продажу автомобіль марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1 з умовою його продажу за 19500 доларів США, на підтвердження чого ОСОБА_2 надав йому розписку, в якій зобов'язався здійснити продаж вказаного автомобіля до 31.03.2011 року та повернути йому виручені з продажу кошти, при цьому відразу після продажу ОСОБА_2 зобов'язався повернути 8500 доларів США та надалі по 1000 доларів США щомісяця протягом року. Проте, вказаного зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, про проведений обмін на інший автомобіль нічого не повідомив, грошей не повернув;

- показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що через знайомого ОСОБА_6 наприкінці 2010 року він познайомився з ОСОБА_2, який хотів отримати гроші під заставу автомобіля. При зустрічі ОСОБА_2 показав нотаріальну генеральну довіреність на своє ім'я від власника автомобіля «ISUZU» та попросив в борг 6000 доларів США під заставу цього автомобіля на один-два місяця, на що він погодився. ОСОБА_2 зробив нотаріально посвідчену довіреність на нього, але через деякий час запропонував обміняти цей автомобіль на інший «Шевроле Експрес» з доплатою у 10000 доларів США, на що він також погодився, оскільки ОСОБА_2 запевнив у вигідності такої оборудки та запропонував переробити автомобіль «Шевроле Експрес» з вантажного на пасажирський та продати його з прибутком. Але потім ОСОБА_2 з якихось причин передумав переробляти «Шевроле» та запропонував його продати або закласти в ломбард. Оскільки на той час цей автомобіль був знятий з обліку він зареєстрував його на себе та вирішив продати, щоб повернути собі кошти, що і зробив;

- даними з письмового звернення ОСОБА_3 на ім'я начальника УБОЗ ГУ МВС України в Київській області від 07.04.2011 року (том 1 а.с. 56);

- розпискою від 15.11.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, взяв у ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, автомобіль марки «ISUZU NQR-71P», 2005 р. випуску, шасі НОМЕР_3, колір білий, д/н НОМЕР_1, для реалізації, наступного продажу за 19500 доларів США, гроші за автомобіль зобов'язався віддати наступними частинами: 8500 доларів США в строк до 31.01.2011 року, решту зобов'язався віддати по 1000 доларів США щомісячно до 20 числа кожного наступного місяця; автомобіль взяв для наступного продажу з метою здійснення підприємницької діяльності; розписка написана без примусу, при повній свідомості та розумінні своїх дій (том 1 а.с. 65);

- даними зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, відповідно до якого власником автомобіля марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1 є ОСОБА_3 (том 1 а.с. 71);

- даними з довіреності від 16.11.2010 року, посвідченої нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_4, якою ОСОБА_3, діючи за попереднім усним договором з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, уповноважує їх (кожен діє окремо) розпоряджатися/продати, обміняти, здати в оренду/ належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4, виданого МРЕВ м. Боярка 01.03.2006 року, автомобілем марки ISUZU NQR-71P, тип - БОРТОВИЙ-С, випуску 2005 року, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, р/н НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ м. Боярка 01.03.2006 року, строк дії довіреності - до 16.11.2011 року (том 1 а.с. 91);

- даними з довіреності від 03.12.2010 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, якою ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_9, уповноважує ОСОБА_7, ОСОБА_5, кожен з яких може діяти самостійно, незалежно один від одного, уповноважені вчиняти від імені власника дії щодо належного ОСОБА_9. на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5, виданого ВРЕВ м. Харцизька при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 28.11.2009 року, автомобілем марки «CHEVROLET EXPRESS ЗНГ, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_6, транзитний НОМЕР_7, виданий ВРЕВ м. Харцизька УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 30.11.2010 року, строк дії довіреності - до 13.11.2011 року (том 1 а.с. 107);

- звітом товарознавчої експертизи по визначенню ринкової вартості автомобіля марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1, відповідно до якого вартість матеріальних збитків на 15.11.2010 року складає 142298,46 грн. (том 1 а.с. 133-137);

- висновком експерта № 413-ВКД від 20.07.2011 року, відповідно до якого рукописні записи в розписці від імені ОСОБА_2, підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 15.11.2010 року виконані ОСОБА_2(том 1 а.с. 148-152).

За таких обставин, суд визнає, що вищевикладеними показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, дослідженими документами кримінального провадження повністю підтверджується вина ОСОБА_2 у шахрайському заволодінні належним ОСОБА_3 автомобілем марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1, вартістю 142298,46 грн., що є шахрайством в особливо великому розмірі, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнається винним.

Крім того, потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що він передав ОСОБА_2 в борг під розписки 15000 доларів США 26.11.2010 року, що складає 118950 грн., 30.11.2010 року 15875 доларів США, що складає 125888 грн., 03.12.2010 року 15000 доларів США, що складає 119100 грн., 08.12.2010 року 15000 доларів США, що складає 119250 грн., 14.12.2010 року 28375 доларів США, що складає 225581 грн.; вважає, що ОСОБА_2 позичені гроші в строк не повернув та повертати взагалі не збирався, що свідчить про його шахрайський умисел; земельна ділянка в Компаніївському районі Кіровоградської області, яка відійшла йому за договором міни від батька обвинуваченого ОСОБА_10, ніякого відношення до боргових зобов'язань не має. Потерпілий ОСОБА_3 також показав, що він пред'явив позов до ОСОБА_10, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості в сумі 868912,50 грн., яка складається с суми боргів за розписками та вартості автомобіля марки «ISUZU», р/н НОМЕР_1, які є предметом дослідження в даному кримінальному провадженні.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що з кінця 2009 року по 2011 рік вона співмешкала з ОСОБА_3 На початку 2010 року ОСОБА_3 познайомився з ОСОБА_2, з яким в подальшому підтримував підприємницькі відносини в сфері купівлі-продажу автомобілів. Їй відомо, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 у користування під відсотки грошові кошти, але у ОСОБА_2 виникли фінансові проблеми у поверненні коштів та в якийсь момент утворилась велика сума заборгованості. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбувались неодноразові зустрічі з приводу повернення коштів, разом з ОСОБА_3 вона їздила у Компаніївський район Кіровоградської області дивитися земельну ділянку, яку ОСОБА_2 чи його родичі пропонували передати в рахунок боргів.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вони є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_2, про фінансові борги сина їй стало відомо не зразу, проте ОСОБА_2 розповів, що він має велику суму боргу перед ОСОБА_3, який вкладав гроші в його підприємницьку діяльність в сфері купівлі-продажу автомобілів та з яким він не може розрахуватися через непорозуміння с компаньйоном. На сімейній раді вони вирішили допомогти ОСОБА_2 розрахуватися з ОСОБА_3, з цією метою вона здавала належний їй будинок по АДРЕСА_1 в оренду та всі гроші, виручені з оренди, передавали ОСОБА_3, гроші відвозив її чоловік ОСОБА_10 з кимось із синів. Вона також надавала нотаріально посвідчену довіреність на ім'я ОСОБА_3 з правом повного розпорядження цим будинком, проте після того, як останній почав вимагати повернення подвійної суми боргу, видану довіреність анулювала. Разом з чоловіком ОСОБА_10 за пропозицією ОСОБА_3 вона їздила в Кіровоградську область, де чоловік мав успадковану земельну ділянку розміром близько 15 гектарів, та в погашення боргів сина ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 уклав договір міни на вказану земельну ділянку, оскільки на той час був накладений мораторій на купівлю-продаж землі. ОСОБА_2 не мав наміру не повертати гроші ОСОБА_3, він не уникав зустрічей з останнім та не переховувався. Аналогічні показання в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Також судом досліджені письмові документи кримінального провадженні, а саме:

- рапорти старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Пелівана І.С. від 27.07.2011 року (том 1 а.с. 39, 43, 47, 51), які стали приводами для порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3;

- розписка ОСОБА_2 від 26.11.2010 року, відповідно до якої він бере у ОСОБА_3 в кредит суму в розмірі 15000 доларів США для особистих цілей, гроші отримав повному об'ємі відразу на руки, кредит бере під 8 % в місяць, зобов'язується в строк до 26.02.2011 року повернути всю суму в повному об'ємі, крім того 26 числа кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 1200 доларів США, у випадку несвоєчасної сплати кредиту або відсотків за даним кредитом зобов'язався додатково сплачувати штрафні санкції в розмірі 1 % за кожний день прострочення від загальної суми кредиту, розписка написана власноручно, без примусу та при повному глузді (том 1 а.с. 116); розписка ОСОБА_2 від 30.11.2010 року, відповідно до якої він бере у ОСОБА_3 в кредит суму в розмірі 15875 доларів США для особистих цілей, гроші отримав в повному об'ємі відразу на руки, кредит бере під 8 % в місяць, зобов'язується в строк до 30.02.2011 року повернути всю суму в повному об'ємі, крім того тридцятого числа кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 1270 доларів США, у випадку несвоєчасної сплати кредиту або відсотків за даним кредитом зобов'язався додатково сплачувати штрафні санкції в розмірі 1 % за кожний день прострочення від загальної суми кредиту, розписка написана власноручно, без примусу (том 1 а.с. 118); розписка ОСОБА_2 від 03.12.2010 року, відповідно до якої він бере у ОСОБА_3 в кредит суму в розмірі 15000 доларів США для особистих цілей, гроші отримав в повному об'ємі відразу на руки, кредит бере під 8 % в місяць, зобов'язується в строк до 03.03.2011 року повернути всю суму в повному об'ємі, крім того третього числа кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 1200 доларів США, у випадку несвоєчасної сплати кредиту або відсотків за даним кредитом зобов'язався додатково сплачувати штрафні санкції в розмірі 1 % за кожний день прострочення від загальної суми кредиту, розписка написана власноручно, без примусу та при повному глузді (том 1 а.с. 120); розписка ОСОБА_2 від 08.12.2010 року, відповідно до якої він бере у ОСОБА_3 в кредит суму в розмірі 15000 доларів США для особистих цілей, гроші отримав в повному об'ємі відразу на руки, кредит бере під 8 % в місяць, зобов'язується в строк до 08.03.2011 року повернути всю суму в повному об'ємі, крім того восьмого числа кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 1200 доларів США, у випадку несвоєчасної сплати кредиту або відсотків за даним кредитом зобов'язався додатково сплачувати штрафні санкції в розмірі 1 % за кожний день прострочення від загальної суми кредиту, розписка написана власноручно, без примусу та при повному глузді (том 1 а.с. 122); розписка ОСОБА_2 від 14.12.2010 року, відповідно до якої він бере у ОСОБА_3 в кредит суму в розмірі 28375 доларів США для особистих цілей, гроші отримав в повному об'ємі відразу на руки, кредит бере під 8 % в місяць, зобов'язується в строк до 14.03.2011 року повернути всю суму в повному об'ємі, крім того чотирнадцятого числа кожного місяця сплачувати проценти у розмірі 2270 доларів США, у випадку несвоєчасної сплати кредиту або відсотків за даним кредитом зобов'язався додатково сплачувати штрафні санкції в розмірі 1 % за кожний день прострочення від загальної суми кредиту, розписка написана власноручно, без примусу та при повному глузді (том 1 а.с. 124), які за своєї суттю, формою та змістом є договорами позики відповідно до ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, нормами яких передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує вставлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми вбо визначеної кількості речей;

- висновок експерта № 413-ВКД від 20.07.2011 року, відповідно до якого рукописні записи в розписках від імені ОСОБА_2, підпис від імені ОСОБА_2 в розписках від 30.11.2010 року, 26.11.2010 року, 14.12.2010 року, 08.12.2010 року, 03.12.2010 року виконані ОСОБА_2(том 1 а.с. 148-152);

- копія договору міни земельних ділянок від 14.06.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_3 обмінює належну йому земельну ділянку розміром 0,12 га, кадастровий № 3510166900:09:060:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, на земельну ділянку розміром 15,0471 га, кадастровий № 3522855000:09:060:0004, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, Компаніївська сільська рада та належить ОСОБА_10 (том 2 а.с. 174);

- копія довіреності від 14.06.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_16, ОСОБА_10 уповноважує ОСОБА_3 представляти його інтереси з питань реєстрації права власності на належну йому земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий № 3510166900:09:060:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (том 3 а.с. 52-53);

- копії розписок про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 відсотків по кредитам, які були отримані раніше 14.02.2010 року, 14.03.2010 року, 14.04.2010 року (том 2 а.с. 175, 189);

- копії квитанцій про електронний переказ коштів ОСОБА_3 від ОСОБА_2 (том 2 а.с. 176);

- документи про здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності (том 3 а.с. 42-51, 54-71).

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у злочинах проти власності» № 10 від 06.11.2009 року, отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише у випадку, якщо винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

За таких обставин, аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 в частині передачі грошових коштів на умовах, викладених у розписках про отримання коштів, покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_2. ОСОБА_10, письмові документи кримінального провадження, суд приходить до переконання, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо передачі та отримання грошових коштів по розписках від 26.11.2010 року, 30.11.2010 року, 03.12.2010 року, 08.12.2010 року та 14.12.2010 року існували цивільні-правові відносини позики, оскільки ОСОБА_2 не мав умислу не повертати ОСОБА_3 отриманих коштів, сплачував проценти за користування кредитом, вживав дієвих заходів щодо повернення позики, а тому в цій частині пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення суд визнає необґрунтованим.

При цьому дії ОСОБА_2 щодо заволодіння 16.11.2010 року належним ОСОБА_3 автомобілем марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1, вартістю 142298,46 грн., кваліфікується судом за ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайство, вчинене у великому розмірі.

Проте, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер обвинувачений, крім випадків, якщо провадження необхідно для реабілітації померлого.

Даними з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 підтверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 33 років, про що 02.09.2013 року складено актовий запис № 410 (том 3 а.с. 202).

Тому кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України щодо заволодіння ним 16.11.2010 року належним ОСОБА_3 автомобілем марки «ISUZU NQR-71P», р/н НОМЕР_1, вартістю 142298,46 грн. закривається у зв'язку зі смертю обвинуваченого.

Заявлений у справі цивільний позов потерпілого про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 851067 грн. матеріального збитку (том 1 а.с. 76) суд залишає без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Арешт, накладений постановами від 28.07.2011 року старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Пелівана І.С. на всі транспортні засоби, що зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2, та на все майно, яке на праві приватної власності рахується за ОСОБА_2 (том 1 а.с. 197, 198), а також запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 ухвалою від 27.12.2012 року Апеляційного суду Київської області у виді особистого зобов'язання, - підлягають скасуванню.

Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта у розмірі 1641,12 грн. (том 1 а.с. 147) на підставі ч. 1 ст. 122 КПК України приймаються на рахунок держави.

Питання щодо речових доказів вирішується на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 369-372 КПК України, суд -

ухвалив:

Кримінальне провадження № 12013100200000557 від 24.01.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст. 190 КК України закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 851067 грн. матеріального збитку, - залишити без розгляду.

Арешт, накладений постановами від 28.07.2011 року старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Пелівана І.С. на всі транспортні засоби, що зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2, та на все майно, яке на праві приватної власності рахується за ОСОБА_2, а також запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 ухвалою від 27.12.2012 року Апеляційного суду Київської області у виді особистого зобов'язання, - скасувати.

Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта у розмірі 1641,12 грн., прийняти на рахунок держави.

Речові докази у справі:

- вилучені протоколом виїмки від 14.07.2011 року у нотаріуса ОСОБА_4 (АДРЕСА_5): довіреність від 16.11.2010 року серії ВРА № 506998 (примірник нотаріуса) від імені ОСОБА_3, копію паспортних даних ОСОБА_3, копія дублікату довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3, копію довідки Райффайзен банку Аваль № 54/52 від 19.01.2010 року, витяг № 16722093 про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей серії РХ № 895793 (том 1 а.с. 89-95), вилучені протоколом виїмки від 29.07.2011 року у нотаріуса ОСОБА_4 довіреність від 02.12.2010 року серії ВРА 507139 (примірник нотаріуса) від імені ОСОБА_2, копію паспортних даних ОСОБА_2, копію дублікату картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2, копію довіреності від імені ОСОБА_3 серії ВРА № 506998, скорочений витяг № 16938720 з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності), інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, витяг № 16938799 з Єдиного реєстру довіреностей (том 1 а.с. 98-104), - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- вилучені протоколом виїмки від 25.07.2011 року у нотаріуса ОСОБА_8: копію довіреності від 03.12.2010 року серії ВРД № 061097 від імені ОСОБА_2 (примірник нотаріуса), копію довіреності від 30.11.2010 року від імені ОСОБА_9, інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, скорочений витяг № 16946575 з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності), копію паспортних даних ОСОБА_2, копію дублікату довідки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2, витяг № 16951415 про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, (том 1 а.с. 106-113), - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- розписку від імені ОСОБА_2 від 15.11.2010 року на суму 19500 доларів США на одному аркуші, розписку від імені ОСОБА_2 від 30.11.2010 року на суму 15875 доларів США на одному аркуші, розписку від імені ОСОБА_2 від 26.11.2010 року на суму 15000 доларів США на одному аркуші, розписку від імені ОСОБА_2 від 14.12.2010 року на суму 28375 доларів США на одному аркуші, розписку від імені ОСОБА_2 від 08.12.2010 року на суму 15000 доларів США на одному аркуші, розписку від імені ОСОБА_2 від 03.12.2010 року на суму 15000 доларів США на одному аркуші, розписку від імені ОСОБА_2 від 15.11.2010 року з зобов'язанням продати автомобіль марки «ISUZU NQR-71» р/н НОМЕР_1 за 19500 доларів США, поруку ОСОБА_10 від 13.12.2010 року за ОСОБА_2 (том 1 а.с. 116, 118, 120, 122, 124, 126, 127) - залишити при матеріалах кримінального провадження;

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Омельченко М.М.