Постанова

від 26.11.2013 по справі 915/1094/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р.Справа № 915/1094/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.11.2013 року:

від позивача: Марчук А.О. - директор, Краско О.Д., за довіреністю;

від відповідача: Лях Н.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересадівська біоелектростанція"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.09.2013 року

у справі № 915/1094/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марчук Інжинірінг"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересадівська біоелектростанція"

про стягнення коштів в сумі 179 642, 31 грн.

В судовому засіданні 26.11.2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Марчук Інжинірінг" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересадівська біоелектростанція" (далі - відповідач) про стягнення 146458 грн. основного боргу за договором № 14 від 20.09.2011 року, укладеним між позивачем та відповідачем, 3 % річних в сумі 6604,53 грн. та пені в розмірі 13191,43 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 14 від 20.09.2011 року, що є порушенням статей 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України.

03.09.2013 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що до стягнення підлягає основний борг в розмірі 159801 грн., три проценти річних в сумі 6923,90 грн., пеня в сумі 12917,41 грн. та 3592,84 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою від 11.07.2013 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.09.2013 року у справі № 915/1094/13 (суддя Т.В. Гриньова-Новицька) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Пересадівська біоелектростанція" на користь ТОВ "Марчук Інжинірінг" 159801 грн. основного боргу, 12712,65 грн. пені, 6923,90 грн. 3% річних, 3588,75 грн. судового збору. В частині стягнення 204,76 грн. пені в позові відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, зазначив, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами; претензія відповідача стосовно якості та кількості обладнання, переданого за актами приймання-передачі до договору № 14 від 20.09.2011 року, відсутня. Проте вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 204,76 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позовна давність в один рік на нарахування цієї суми за період з 09.01.2012 р. по 20.06.2012 р. сплила. Стягуючи пеню в розмірі 12712,65 грн., суд вказав про невірний розрахунок позивачем розміру заявленої до стягнення пені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 05.09.2013 року, ТОВ "Пересадівська біоелектростанція" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку ухвалою від 30.09.2013 року було повернуто скаржнику на підставі ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Усунувши недоліки, ТОВ "Пересадівська біоелектростанція" вдруге звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду від 05.09.2013 року повністю та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.

Мотивуючи свої доводи, скаржник вказує про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права та зазначає наступне: - посилання суду на акти приймання передачі не заслуговує на увагу , оскільки в актах не зазначена вага переданих деталей та їх вартість; - суд не надав оцінку тим обставинам, що позивачем не надано відповідачу жодної видаткової накладної з зазначенням найменування товару, його кількості, ціни; - судом не надано оцінки порушенню позивачем умов п. 3.6 договору № 14 від 20.09.2001 року; - судом не надано належної оцінки актам приймання-передачі до договору № 14 від 20.09.2011 року, які фактично є актами приймання майна відповідачем на зберігання.

В свою чергу, ТОВ "Марчук Інжинірінг" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду від 05.09.2013 року без змін, вважаючи його законним та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2011 року між ТОВ "Пересадівська біоелектростанція" (покупець) та ТОВ "Марчук Інжинірінг" (продавець) укладено договір № 14, відповідно до умов якого продавець зобов'язався виготовити та поставити, а покупець - прийняти та оплатити обладнання, перелік, кількість та інші характеристики якого узгоджені сторонами в додатку № 1 до цього договору (пункт 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору строки постачання обладнання визначаються сторонами додатком № 2 до цього договору.

Технічні характеристики обладнання, яке продається за цим договором, виготовляється та постачається, визначаються сторонами додатком № 3 до цього договору (п. 1.3 договору).

Додаток № 1, додаток № 2, додаток № 3 до цього договору є його невід'ємною частиною (п.1.4 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено, що обладнання постачається продавцем покупцю в кількості, визначеній додатком № 1 до цього договору.

Претензії щодо кількості обладнання можуть бути заявлені покупцем протягом тридцяти календарних днів від дати отримання покупцем видаткової накладної (п. 2.6 договору).

Згідно п. 3.6 договору продавець зобов'язаний направити покупцю разом з обладнанням оригінали наступних документів: видаткової накладної, рахунку-фактури, технічного паспорту, сертифікату якості, експлуатаційну та іншу технічну документацію на обладнання.

Приймання обладнання здійснюється: за кількістю-згідно видаткових накладних або актів прийому-передачі, а за якістю - відповідно до документів, які підтверджують якість обладнання (п. 3.9 договору).

Відповідно до п.5.2 договору загальна ціна обладнання і робіт за цим договором становить 196900,00 грн., ПДВ 39380,00 грн., що разом становить 236280,00 грн.

Оплати, передбачені цим договором, покупець сплачує продавцю протягом п'яти банківських днів з дати відбуття відповідної події, передбаченої п. 6.2 цього договору та отримання від продавця оригіналу рахунку-фактури на оплату (п.6.3 договору).

Відповідно до додатку № 1 від 20.09.2011 року до договору № 14 від 20.09.2011 року сторони погодили найменування обладнання, яке підлягає продажу, поставці, збірці продавцем покупцю, а саме закладні деталі з нержавіючої сталі 18ХН10Т у кількості 3580 кг загальною вартістю з урахуванням 20% ПДВ 236280,00 грн. Розрахунок за один кг складає 55,00 грн.

Додатком № 2 від 20.09.2011 року до договору № 14 від 20.09.2011 року сторони визначили перелік, поштучну кількість обладнання та строки його поставки.

Звернувшись до суду з уточненим позовом, ТОВ "Марчук Інжинірінг" вказує, що взяті на себе за договором № 14 від 20.09.2011 року зобов'язання виконав на суму 210223,00 грн., тоді як відповідач здійснив оплату за виготовлення обладнання в сумі 50 442,00 грн. (35 442+15000), і борг станом на 03.09.2013 року складає 159801,00 грн., на який позивачем нараховано пеню згідно з пунктом 8.8 договору № 14 від 20.09.2011 року за період з 09.01.2012 року по 09.07.2012 року в розмірі 12917,41 грн. та три проценти річних в сумі 6923,90 грн.

Місцевий господарський суд, задовольнивши частково позов ТОВ "Марчук Інжинірінг", дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 159801,00 грн., пені в розмірі 12712,65 грн. та 6923,90 грн. трьох процентів річних.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

З мотивувальної частини оскарженого рішення вбачається, що суд, посилаючись на акти приймання-передачі від 04.10.2011, 31.10.2011, 07.11.2011, 08.11.2011, 22.11.2011 та 19.12.2011, встановив, що позивачем за вказаними актами передано відповідачу обладнання на загальну суму 210243,00 грн.

Аналізуючи зміст вказаних актів приймання-передачі, колегія суддів відмічає, що вони засвідчують передачу обладнання у кількісному вимірі - штуках без визначення вартості переданого обладнання або його ваги.

Додаток № 1 від 20.09.2011 року до договору № 14 від 20.09.2011 року та додаток № 2 від 20.09.2011 року до вказаного договору також не містять в собі похідних даних для визначення вартості однієї штуки обладнання, що дало б підстави суду першої інстанції здійснити розрахунок вартості переданих відповідачу деталей.

В засіданні суду апеляційної інстанції директор ТОВ "Марчук Інжинірінг" надав пояснення, що вартість поставлених деталей розраховано позивачем, і з цим розрахунком погодився місцевий господарський суд, виходячи з додатку № 3 до договору № 14 від 20.09.2011 року.

Втім матеріали справи не містять додатку № 3 до вказаного договору, а згідно з усним та письмовим поясненням директора ТОВ "Марчук Інжинірінг" такий додаток у встановленій законом формі не укладався.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів обставин, наведених позивачем у позовній заяві щодо поставки відповідачу обладнання на загальну суму 210223,00 грн., що унеможливлює задоволення позовних вимог як в частині стягнення основного боргу, так і в частині стягнення пені та трьох процентів річних.

Відтак, позовні вимоги ТОВ "Марчук Інжинірінг" є недоведеними, і в позові слід відмовити.

Приймаючи до уваги викладене, рішення суду від 05.09.2013 року підлягає скасуванню як прийняте за не доведеними обставинами, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про відмову в позові з покладенням судових витрат на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.09.2013 року у справі № 915/1094/13 - скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марчук Інжинірінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересадівська біоелектростанція" 1794,38 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Пересадівська біоелектростанція" (54050, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 8, код ЄДРПОУ 37697473) з Державного бюджету України (р/р 31217206782002, отримувач: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, МФО отримувача 828011) 2,05 грн. переплаченого судового збору.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2013 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк