Постанова

від 28.11.2013 по справі 823/3320/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року справа № 823/3320/13-а

09 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

представника позивача - Науменка М.С.,

відповідача - Крилової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Крилової Оксани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Дочірнє підприємство "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" подало позов, в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Крилової Оксани Миколаївни від 23 вересня 2013 року № 6119242 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень визнати протиправним та скасувати;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Крилову Оксану Миколаївну прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (пункт 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV), заявленого дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (частина четверта статті 15 Закону № 1952-IV) 16.09.2013 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:001:0050, що розташована по вул. Вернигори, 2 м. Черкаси.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав відсутності в Державному реєстрі прав реєстрації права власності на земельну ділянку державний реєстратор не врахував спеціальних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які передбачають, зокрема, що державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, при цьому рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду є заявою про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач проти позову заперечив, просив в його задоволенні відмовити повністю та зазначив, що рішення про відмову у державній реєстрації прав є правомірним, оскільки заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки подано позивачем за відсутності державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою. Крім того, відповідач вказував на те, що позивачем не додано до заяви про державну реєстрацію витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, хоча його подання передбачено законом.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача особисто, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1457 поновлено дочірньому підприємству "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" договір оренди земельної ділянки площею 6,0 кв. м. по вул. Вернигори, 2 на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).

12 квітня 2013 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (орендар) підписано договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1457 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Вернигори, 2.

Пунктами 2, 8, підпунктом "а" пункту 31 договору передбачено: в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700:06:001:0050) площею 6,0 кв. м. під існуючу тимчасову споруду (кіоск); за функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання; договір укладено на 5 років (з дати приймання рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1457); орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

16 вересня 2013 року уповноваженою особою позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно подані: заява про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (реєстраційний номер заяви - 2965341, дата, час реєстрації - 16.09.2013 11 год. 02 хв. 42 сек.); документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву; документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав та документ про сплату державного мита; три примірники оригіналу договору оренди землі від 12 квітня 2013 року; примірник оригіналу рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1457. Подання зазначених документів підтверджується карткою прийому заяви про державну реєстрацію.

23 вересня 2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Крилова Оксана Миколаївна, керуючись п. 2 ст. 4 та ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, прийняла рішення № 6119242 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частина 4 вказаної статті встановлює, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень в рішенні № 6119242 від 23 вересня 2013 року зазначено те, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, а саме: земельна ділянка 7110136700:06:001:0050, що розташована по вул. Вернигори, 2 в м. Черкаси Черкаської області не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З вказаного випливає, що державним реєстратором відмовлено позивачу у державній реєстрації прав на підставі пункту 5 2 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV, який передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Разом з тим, на переконання суду, державним реєстратором не враховані спеціальні положення Закону № 1952-IV щодо особливостей державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Так, відповідно до частини 1 статті 4 1 Закону № 1952-IV рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що при поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

При цьому, відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 16 Закону № 1952-IV у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Таким чином, Законом № 1952-IV встановлено імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме, одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору, у тому числі у разі нотаріального посвідчення договору, за яким виникає речове право на земельну ділянку.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування разом із іншими документами подається правонабувачем (користувачем, орендарем), який є уповноваженою особою власника земельної ділянки відповідно до Закону № 1952-IV, одночасно з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

При цьому програмне забезпечення Державного реєстру прав, розроблене відповідно до вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, передбачає внесення відомостей, пов'язаних з проведенням державної реєстрації прав, до бази даних про реєстрацію заяв і запитів, які використовуються державним реєстратором речових прав на нерухоме майно при проведенні державної реєстрації прав.

За таких умов до бази даних про реєстрацію заяв і запитів вносяться відомості про суб'єкта права власності на підставі даних, що містяться у рішенні органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, зокрема найменування юридичної особи та її податковий номер, та відомості про суб'єкта іншого речового права - на підставі даних поданої ним заяви.

Суд звертає увагу, що з метою дотримання вимог законодавства щодо черговості надходження заяв державний реєстратор в базі даних про реєстрацію заяв і запитів проводить спочатку реєстрацію заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким є відповідне рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, а потім - заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права). Державним реєстратором зазначені заяви розглядаються одночасно та за результатами їх розгляду приймаються рішення щодо державної реєстрації прав по кожній з заяв.

Як свідчать матеріали справи, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області не виконав вимог законодавства щодо реєстрації в базі даних про реєстрацію заяв і запитів рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1457, яке фактично є заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:06:001:0050, що розташована по вул. Вернигори, 2 в м. Черкаси.

Щодо необхідності надання позивачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 1952-IV орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Підпункт 1 пункту 27 Порядку передбачає, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Відповідно до пункту 33 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

В договорі оренди землі від 12 квітня 2013 року, який підписаний між Черкаською міською радою та дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія", кадастровий номер земельної ділянки, що розташована по вул. Вернигори, 2 в м. Черкаси, зазначений, а тому суд вважає помилковим посилання відповідача на необхідність надання позивачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Більше того, частинами 1, 3 статті 22 Закону № 1952-IV передбачено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Враховуючи вищевказані вимоги законодавства та подані дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" документи, суд вважає, що державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області безпідставно відмовив позивачу в державній реєстрації права оренди земельної ділянки, яка розташована по вул. Вернигори, 2 в м. Черкаси, та зазначає про необхідність прийняття рішення щодо проведення державної реєстрації такого права та цю земельну ділянку, оскільки відповідно до закону в державного реєстратора в даному випадку відсутня можливість прийняти рішення на основі адміністративного розсуду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Крилової Оксани Миколаївни від 23 вересня 2013 року № 6119242 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Крилову Оксану Миколаївну прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, заявленого 16.09.2013 дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:001:0050, що розташована по вул. Вернигори, 2 в м. Черкаси.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108, ідентифікаційний код 24410808) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 69 (шістдесят дев'ять) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 02.12.2013.