Рішення

від 27.11.2013 по справі 905/7253/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/7253/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Слов'янськ, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА», м. Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості 5282,16 грн., з яких 4401,80 грн. - сума основного боргу, 880,36 грн. - штраф - ,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Слов'янськ, Донецької області (далі-Позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА», м. Краматорськ Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 5282,16грн., з яких 4401,80грн. - сума основного боргу, 880,36грн. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №б/н від 22 грудня 2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 4401,80грн.

Крім того, п.6.2 Договору поставки №б/н від 22.12.2012р. встановлено, що у разі несплати чи прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, а за прострочення платежу більш ніж 10 днів - додатково 10% від суми заборгованості.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 4401,80грн. основного боргу та штраф у розмірі 880,36грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 193, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 83 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №б/н від 22.12.2012р. , товарно-транспортні накладні: №10059 від 05.01.2013р. на суму 1080,91грн., №10092 від 10.01.2013р. на суму 225,34грн., №10137 від 15.01.2013р. на суму 296,05грн., №10171 від 19.01.2013р. на суму 306,79грн., №10182 від 22.01.2013р. на суму 272,99грн., №10236 від 29.01.2013р. на суму 220,28грн., №10274 від 02.02.2013р. на суму 189,60грн., №10291 від 05.02.2013р. на суму 243,29грн., №10326 від 09.02.2013р. на суму 166,90грн., №10343 від 12.02.2013р. на суму 196,50грн., №10379 від 16.02.2013р. на суму 274,54грн., №10399 від 19.02.2013р. на суму 242,09грн., довідку №75/4-415 від 08.06. 2011р., претензію №30/04 від 30.04.2013р., правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

30.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: оригінал платіжного доручення №190 від 10.09.2013р., довідку з ЄДР№535588 від 29.10.2013р. стосовно Позивача, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2013р.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 30.10.2013р. на 27.11.2013р.

18.11.2013р. Позивач надав копію товарно-транспортної накладної №10005 від 29.12.2012р .

27.11.2013р. Позивач надав видаткові накладні на повернення товару на загальну суму 354, 95грн.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав, надав витребувані документи, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання., витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Слов'янськ, Донецької області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саува», м. Краматорськ Донецької області (Покупець), укладено договір поставки №б/н (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою вартістю, а останній прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Товар постачається партіями. Кількість, асортимент та ціна за одиницю товару, який постачається, зазначається у накладній, яка складається на підставі заявки Покупця, (п.1.2 Договору).

Поставка товару, за приписами п.2.3 Договору, здійснюється у торгівельні точки Покупця, розташовані за адресою вул. Союзна,16а, м. Краматорськ. Відвантаження товару здійснюється силами Постачальника.

Пунктом 2.4.1 Договору, встановлено, що при передачі товару, Постачальник зобов'язаний, одночасно з товаром, передати Покупцю товарно-транспортну накладну на товар, підписану уповноваженим представником Постачальника.

Згідно п.2.5 Договору, право власності на товар та ризик випадкової гибелі товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару на рампі складу Покупця та посвідчується товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару Покупцем зазначається у товарно-транспортній накладній.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за отриманий товар у наступному порядку: протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.9.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2013р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки №б/н від 22.12.2012р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 4837,90грн. за товарно-транспортними накладними: №10059 від 05.01.2013р. на суму 1080,91грн., №10092 від 10.01.2013р. на суму 225,34грн., №10137 від 15.01.2013р. на суму 296,05грн., №10171 від 19.01.2013р. на суму 306,79грн., №10182 від 22.01.2013р. на суму 272,99грн., №10236 від 29.01.2013р. на суму 220,28грн., №10274 від 02.02.2013р. на суму 189,60грн., №10291 від 05.02.2013р. на суму 243,29грн., №10326 від 09.02.2013р. на суму 166,90грн., №10343 від 12.02.2013р. на суму 196,50грн., №10379 від 16.02.2013р. на суму 274,54грн., №10399 від 19.02.2013р. на суму 242,09грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Відповідачем, було повернуто товар Позивачу на загальну суму 354,95грн. , відповідно до видаткових накладні на повернення товару, які містяться в матеріалах справи.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №б/н від 22.12.2012р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки №б/н від 22.12.2012р.

Договором поставки №б/н від 22.12.2012р., (п.3.1 Договору) передбачено, що Покупець здійснює оплату за отриманий товар у наступному порядку: протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- ТТН №10005 від 29.12.2012р. на суму 1122,62грн. - 12.01.2013р.;

- ТТН №10059 від 05.01.2013р. на суму 1080,91грн. - 19.01.2013р.;

- ТТН №10092 від 10.01.2013р. на суму 225,34грн. - 24.01.2013р.;

- ТТН №10137 від 15.01.2013р. на суму 296,05грн. - 29.01.2013р.;

- ТТН №10171 від 19.01.2013р. на суму 306,79грн. - 02.02.2013р.;

- ТТН №10182 від 22.01.2013р. на суму 272,99грн. - 05.02.2013р.;

- ТТН №10236 від 29.01.2013р. на суму 220,28грн. - 12.02.2013р.;

- ТТН №10274 від 02.02.2013р. на суму 189,60грн. - 16.02.2013р.;

- ТТН №10291 від 05.02.2013р. на суму 243,29грн. - 19.02.2013р.;

- ТТН №10326 від 09.02.2013р. на суму 166,90грн. - 23.02.2013р.;

- ТТН №10343 від 12.02.2013р. на суму 196,50грн. - 26.02.2013р.;

- ТТН №10379 від 16.02.2013р. на суму 274,54грн. - 02.03.2013р.;

- ТТН №10399 від 19.02.2013р. на суму 242,09грн. - 05.03.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав, вартість товару у сумі 4 401,80грн. (з урахуванням видаткових накладних на повернення товару) в встановлені Договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред'явлена претензія №30/04 від 30.04.2013р., у якій Позивач вимагає, в строк до 15.05.2013р. перерахувати на свій розрахунковий рахунок суму основного боргу у розмірі 4401,89грн. та 880,36грн. суму штрафу.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 4401,80грн. не надав, тому суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині сплати суми заборгованості, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 880,36грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.2 Договору поставки №б/н від 22.12.2012р., у разі несплати чи прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, а за прострочення платежу більш ніж 10 днів - додатково 10% від суми заборгованості.

Враховуючи фактичні обставини справи, судом встановлено наявність прострочення виконання грошового зобов'язання у частині здійснення платежу за отриманий товар у межах спірних правовідносин терміном, що перевищує 10 днів.

Відтак, застосування відповідальності передбаченої п.6.2 Договору поставки №б/н від 22.12.2012р., є обґрунтованим та правомірним, тому суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, наданий Позивачем на суму 4401,80грн., дійшов висновку, що позовні вимоги, у частині стягнення з Відповідача штрафу, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Слов'янськ, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА», м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості 5282,16грн., з яких 4401,80 грн. - сума основного боргу, 880,36 грн. - штраф - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА» (84302, м.Краматорськ, Донецька область, вул. Союзна, буд.16А, р/р 26000300389788, Філія Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 37944207) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк» в м.Київ, МФО 300023, ІПН НОМЕР_1) в розмірі 4401,80 грн., штраф у розмірі 880,36 грн.

Відшкодувати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк» в м.Київ, МФО 300023, ІПН НОМЕР_1) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА» (84302, м.Краматорськ, Донецька область, вул. Союзна, буд.16А, р/р 26000300389788, Філія Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 37944207) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 27 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.