Рішення

від 02.12.2013 по справі 903/1180/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 27 листопада 2013 р.                        Справа № 903/1180/13 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську, м. Нововолинськ до приватного підприємства “Волинський Новобуд”, м. Нововолинськ про стягнення 1966,32 грн. Суддя Вороняк А. С.          при секретарі судового засідання Чорному С.О. за участю представників сторін: від позивача: н/з; від відповідача: н/з. У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання, здійснення технічної фіксації судового процесу не велося. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Суть спору: управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську звернулося з позовом до приватного підприємства “Волинський Новобуд” про стягнення 1966,32 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень - вересень 2013р. Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.11.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 27.11.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті. 22.11.2013р. на адресу господарського суду Волинської області від позивача надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, просить суд розглянути справу у відсутності представника позивача. До даного повідомлення додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, квитанція №7778 від 31.10.2013р. та опис вкладення до цінного листа. В судове засідання 27.11.2013р. позивач повноважного представника не направив, проте про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином, що стверджується повідомлення про вручення поштового відправлення за №4540701304640 від 18.11.2013р. В судове засідання 27.11.2013р. відповідач повноважного представника не направив, ухвала господарського суду від 11.11.2013р. повернулася суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Дана ухвала була надіслана ПП “Волинський Новобуд” на адресу зазначену у позовній заяві, а саме: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Заводська, 1. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова,  Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення позивача та відповідача про час та місце слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 27.05.2013 р. порушено провадження у справі №903/509/13 про банкрутство приватного підприємства "Волинський новобуд" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Волинської області від 06.06.2013р. у справі №903/509/13 приватне підприємство "Волинський новобуд" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру. Публікація оголошення про визнання ПП "Волинський новобуд" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури була здійснена в газеті "Урядовий кур'єр" №106 від 14.06.2013р. У відповідності до ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом. Згідно Постанови Пленум Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство. В даному випадку позивач є поточним кредитором. Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Також ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, передбачено, що  відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункти 6.4., 6.5 Інструкції). Поданий позивачем розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оформлений додатком 6 до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до  Пенсійного фонду України (а.с.5). У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9. Інструкції). Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції). Як вбачається із матеріалів справи, поточна заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень - вересень 2013 року становить 1966,32 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову та розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 4-5). Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області направляло відповідачу претензію № 6222/09-04 від 30.09.2013 року про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1966,32 грн. за червень-вересень 2013 року (а.с. 6-7). Також разом з претензією відповідачу були направлені розрахунок суми претензії та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-вересень 2013р. (а.с.8), проте претензія залишена відповідачем без реагування. Відповідно до ч. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Враховуючи, що заявлена позивачем сума заборгованості 1966,32 грн. є поточною, фактично витрачена на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення повністю в сумі 1966,32грн. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється: Пенсійний фонд України та його органи. Відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та приписів ст. 49 ГПК України в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В даному випадку це - 1 720,50 грн. Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та приписи статей 3, 6 Закону України "Про судовий збір" щодо обов'язковості справляння та сплати судового збору, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, результати вирішення спору та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача належить стягнути 1 720, 50грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за результатами розгляду позовної заяви. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - в и р і ш и в: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з приватного підприємства “Волинський Новобуд” (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вул. Заводська, будинок 1, код ЄДРПОУ 31976044) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, проспект Дружби, будинок 8, код ЄДРПОУ 20124939) 1   966,32 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят шість гривень тридцять дві копійки) грн. заборгованості. 3. Стягнути з приватного підприємства “Волинський Новобуд” (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вул. Заводська, будинок 1, код ЄДРПОУ 31976044) судовий збір в розмірі 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код за ЄДРПОУ– 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО) – 803014, рахунок отримувача – 31219206783002,  код класифікації доходів бюджету – 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», призначення платежу "Судовий збір, за розгляд справи в господарському суді Волинської області у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську до приватного підприємства “Волинський Новобуд”, код ЄДРПОУ 03499885"). Повний текст рішення складено               02.12.13           Суддя                                                                      А. С. Вороняк